Пенсії та закони

Можете через месяц опять открыть ИП. И так по кругу. Другого пути не вижу, параллельно - в ЕСПЧ. Все.

Открывать исполнительное производство через месяц смысла нет, а вот подать ИЛ в исполнительную службу в конце 2013 года или в 2014 году (если будет принят законопроект №№2399 «Про внесение изменений в некоторые законы Украины относительно исполнения судебных решений»), думаю стоит.

Должно быть так:-но, поскольку при этом ИС ОБЯЗАНА оштрафовать нарушителя дважды и подать представление на привлечение нарушителя к ответственности, то ограничиваются ст.49, при этом ИЛ продлевается на год:-что кое как согласуется и с Законом о "гарантиях". При этом они имеют ввиду, что Вы можете при наличии бюджетных ассигнований на какой-то год рассчитывать на исполнение решения суда.Подавать на ГИС в суд бесполезно, пустая трата времени, даже, если суд и признает действия ГИС неправомерными и обяжет выплатить моральный ущерб (не знаю ни одного случая, чтобы госорган заплатил такое). Остается или "ждать с моря погоды" и подавать ИЛ ежегодно в ГИС с нулевым результатом, что также бессмысленно, или обращаться в ЕСПЧ:

Смысл очень простой: нельзя изменить прядок и способ если не открыто исполнительное производство - это главное.
Второе: нельзя признать действия должника противоправными если не открыто исполнительное производство. А если действие должника не признаны в судебном порядке противоправными, то не использован способ юр. защиты - судебный контроль над исполнением судебных решений (ст. 267 КАСУ), а раз так, то ни о каком ЕСПЧ речи быть не может - 100% не проход по ст. 35 Конвенции, жалоба будет признана не подлежащей рассмотрению ...

Не знаете потому, что Закон "О гарантиях государства ..." вступил в силу только с 01.01.2013 года. Сейчас есть четкий механизм стягнення с гос. органа морального ущерба
А о пользе суда с ИС написал в предыдущем посте ...



обращаться в ЕСПЧ не пройдя все ступени юр. защиты в Украине (не обжаловав действия ИС, бездействие должника по ст. 267 КАСУ, не пытаясь изменить способ исполнения решения суда по ст. 263 КАСУ) - значит не выполнить требования ст.33, 35 Конвенции = 100% отлуп в ЕСПЧ.

Относительности обязательности обжалования бездействия ИС, позиция ЕСПЧ следующая:
П’ЯТА СЕКЦІЯ
Справа "Васильєв проти України"
(Заява N 10232/02)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
13 липня 2006 року
Це рішення стає остаточним відповідно до умов, визначених п. 2 статті 44 Конвенції. Воно може підлягати редакційним виправленням.
У справі "Васильєв проти України"
30. Суд також зазначає, що, отримавши рішення та виконавчий лист проти конкретного державного органу, заявники не зобов’язані порушувати, за своєю власною ініціативою, інші провадження проти різноманітних державних органів щодо своїх вимог (див., враховуючи відповідні зміни, справу "Plotnikovyv. Russia", N 43883/02, п. 16, 24 лютого 2005 року).
31. Відповідно Суд встановлює, з огляду на обставини цієї справи, що заявник не був зобов’язаний звертатися до суду зі скаргою на дії державного виконавця.
32. Спираючись на зазначене вище, заявника не можна звинуватити у тому, що він не вичерпав засоби юридичного захисту, про які стверджує Уряд, тому умова, яка передбачена пунктом 1 статті 35 Конвенції, виконана. Відповідно Суд відхиляє зауваження Уряду.

Дело не в обжаловании действий именно ИС - это только промежуточный шаг к использованию юр. средств защиты которые дает ст. 263 и ст. 267 КАСУ, так как повторюсь, действовать согласно ст. 263, 267 КАСУ можно только при открытом исполнительном производстве ..

1. Я говорю об иске к ИС за закрытии ИП, а Вы об открытии ИП, как такового - чувствуете разницу?
2. Противоправные действия гос. органа власти признаются судом, а не открытием ИП - это разные категории процессуальных действий.
3. А кто тут и где говорил об ЕСПЧ без судебных решений???

Вы все смешали в кучу, да еще и путаетесь в понятиях, хотя фразы и терминология правильная, но вырвана из контекста из-за чего теряется смысл и логика того, о чем говорится в теме...

Вы абсолютно не в теме по ЕСПЧ!
Я скажу больше - не то, что не есть обязательным обжаловать действия ИС, а даже не есть обязательным открывать ИП для подачи жалобы в ЕСПЧ!
По этому поводу говорилось в решениях ЕСПЧ. То есть, главное иметь решения судов, вступивших в законную силу и неисполнение этих решений органами гос. власти, т.к. решения судов обязаны выполняться и без открытия ИП.
Учите мат.часть.

В какой статье КАС это сказано?

И я об этом пишу - именно об признании закрытия ИП незаконным ... разницу чувствую


Конечно судом! Кто с этим спорит? Но только что бы суд это признал, как и изменил способ исполнения, нужно что бы ИП было открыто


Вы говорили! Вы говорите, что достаточно одного судебного решения и все. И не нужно еще получать судебные решения по ст. 263, 267 КАСУ


Ни чего не путаю...

Конечно, в теме только вы. Слава Великому Гудвину!
Только почему-то 90% жалоб ЕСПЧ заворачивает именно по причине не соответствия требованиям ст. 33, 35. Если бы все было так просто как вы пишите, то проходили бы проверку на соответствие требованиям не 10 %, а 90 % жалоб.
Не все так просто .. увы. А с принятием нового закона об исполнении судебных решений обращение в ЕСПЧ будет вообще практически нереально . Нужно торопиться ... учить никого не собираюсь - высказываю свою точку зрения. В любом случае если ждопустить что вы правы, решения судов по судебному контролю и изменению способа исполнения лишними не будут ...

ostrov - высказать точку зрения имеете право.
Что касается Вашей точки зрения - я лично с ней абсолютно не согласен, но она имеет право на существование.
С некоторыми утверждениями - так категорически не согласен!


1. Как принятие закона Украины может повлиять на обращение в ЕСПЧ? Может имелось в виду исполнение решения ЕСПЧ?
2. Лишними не будут. И постановы об открытии и закрытии ИП - тоже лишними не будут, и бесполезные иски к ИС - тоже не лишние, но это все не есть обязательным, а также это все не имеет никакого отношения к исчерпывающим методам судебной защиты.
А одного решение суда первой инстанции, вступившее в законную силу (не обжалованное ответчиком), но не исполненное им - достаточно для подачи жалобы в ЕСПЧ.

Где? В 4901 не увидел. А до этого понятие "моральный ущерб" не существовало по причине отсутствия морали??? Впрочем, и сейчас также имеем "наличие отсутствия" С какого перепугу? А сам факт игнорирования решения суда уже ничего не значит???

Можно изменить способ и порядок взыскания, если закрыто ИП. У меня ИС закрыла ИП и вернули ИЛ в месте с расчетами по долгу.Сам подал заяву на изменение способа. Суд удовлетворил в полном обьеме.

Понятие существовало. Но так же существовала норма законодательства согласно которой деньги пенсионного фонда не могут быть использованы кроме как на цели установленные законодательством о пенсионном обеспечении.
Вот и получалось, что если даже и выиграть суд по моральному ущербу то получить деньги было нереально, а сейчас есть механизм ...


С такого перепугу, что есть национальные юридические способы преодоления игнорирования решения суда ответчиком
А при чем тут обращение с жалобой на исполнителя? Я вам про Ерему, а вы мне про Петра: обжалование бездеятельности ОТВЕТЧИКА (должника), а не исполнителя ...

Это скорее исключение, чем правило ...

Ребята,не спорьте, изменить способ исполнения с закрытым исполнительным производством - запросто, я по оздоровлению прошла уже несколько дел без проблем и по пенсии подавала позовну заяву на дії виконвця "про незаконне закриття виконавчого провадження", mekena знает, я брала у него консультации, а теперь не знаю куда засунуть эти решения, они мне так мешают и никому не нужны оказывается, в деле по моей пенсии в суде об этом ничего не сказано вообще и никаких решений там нет, спрашивается, нафик я вообще подавала, сама себе только проблему сделала.

А в чем проблема? Судебные дела с ПФ - это одно, а судебные дела с ИС (гос. органом) - это другое. Хотя наши "народные" депутаты изменили статус ПФ и сделали его тоже гос.органом. И получается, что Вы фактически судились с государством Украина.

я просто уже заполнила формуляр и пошла в суд за всеми решениями с печатями, ознакомилась с делом, смотрю, а там по ИС нет ничего, я понимаю что это разные вещи, это новый позов, и я решила с формуляра это убрать, не заморачиваться, ведь в фор-ре я пишу что подавала на ИС, а когда возьмут дело на проверку, там об этом ничего нет, не хочу подключать еще какие-то новые дела.

Кто возьмет? При чем здесь дело? В жалобе фигурируют конкретные судебные решения, а не дела...
Вы запутались конкретно....

А какое отношение имеет "преодоление игнорирования решения суда ответчиком" к самому решению суда:
Первоначальный иск был по неправовым действиям ПФ (УТиСЗН) по начислению пенсии (социальных выплат). Суд решил в Вашу пользу. Что еще преодолевать?
Все остальные иски - к ГИС, ответчику на неисполнение решения суда уже никакого отношения к уже решенному судом вопросу не имеют. И в ЕСПЧ мы жалуемся не на нарушение ответчиком законодательства, а на нарушение наших прав . В данном случае -ст.6 Конвенции.
Для справки:
ст.263 - изменение способа исполнения - чего ради я должен работать за ГИС?
ст.267 - это право предоставляется суду, а не истцу. Истец может только предложить суду оштрафовать ответчика. Повторное решение по заявленым Вами требованиям в первоначальном иске не предусмотрено... Подача иска по ч.9 ст. 267 к уже решенному в Вашу пользу делу никакого отношения не имеет - суд уже постановил: начислить и выплатить...Если Вы внимательно читали дело Васильева, то не могли не заметить, что параграфом 30 Суд отмечает:- в т.ч. и против ГИС, и против ПФ и др.

В том то и дело что имеют. В Конвенции четко записано, что прежде чем жаловаться в ЕСПЧ на нарушение Конвенции, это самое нарушение Конвенции нужно защитить национальными способами защиты, в том числе и право согласно ст. 6 Конвенции


Не должен работать за ГИС, все верно, должен работать за себя:
ст. 263 КАСУ ч. 1. За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.



Неправда! см. ч. 9 ст. 267 КАСУ - право предоставляется истцу:
9. Особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Т.е. национальным законодательством предусмотрен юридический способ защиты в случае если должник (ответчик) не выполняет решение суда.
Ребята, вы тут можете спорить до хрипоты, но харьковские чернобыльцы которые пошли по вашему пути все получили отлуп в ЕСПЧ по причине невыполнения требований ст. 33, 35 Конвенции ..

Вот, одно из решение ЕСПЧ, в котором суд объясняет причину отказа:

[spoiler=Текст законопроекту до другого читання 18.09.2013]ЗАКОН УКРАЇНИ


Про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести зміни до таких законів України:

1. У Законі України “Про виконавче провадження” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 19-20, ст. 142; 2012 р., № 32-33, ст. 413; 2013 р., № 8, ст. 66; із змінами, внесеними Законом України від 2 жовтня 2012 року № 5411-VI):
1) частину другу статті 3 викласти в такій редакції:
“2. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку”;
2) частину другу статті 28 доповнити словами “а також у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”;
3) частину першу статті 37 доповнити пунктом 18 такого змісту:
“18) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”;
4) у статті 39:
друге речення частини першої викласти в такій редакції: “Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1-17 частини першої статті 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини, а з підстави, передбаченої пунктом 18 частини першої статті 37 цього Закону, — у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів”;
частину другу доповнити абзацом сьомим такого змісту:
“пунктом 18 частини першої статті 37 цього Закону, — до надходження повідомлення від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу”;
5) у частинах четвертій і сьомій статті 45 слова “Державним казначейством України” замінити словами “центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики”.

2. У Законі України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 17, ст. 158; із змінами, внесеними Законом України від 15 травня 2013 року № 238-VІІ):
1) у статті 4:
у частині третій слово "десяти" замінити словом "трьох", а після слова і цифр “пунктів 2-4” доповнити цифрою “9”;
частину четверту після слова "кошти" доповнити словами "протягом десяти днів", а слова “Державної виконавчої служби України” замінити словами “органу державної виконавчої служби”;
у частині п’ятій слова “Державної виконавчої служби України” замінити словами “органу державної виконавчої служби”;
2) у частинах третій і четвертій статті 5 слова “Державної виконавчої служби України” замінити словами “органу державної виконавчої служби”;
3) у розділі ІІ “Прикінцеві положення”:
назву викласти у такій редакції:
“Розділ ІІ
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ”;
після пункту 2 доповнити новим пунктом такого змісту:
“3. Виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб’єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб’єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.
Заборгованість погашається в такій черговості:
у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, а також у зв’язку з втратою годувальника;
у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов’язаними з трудовими правовідносинами;
у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.
Обсяг бюджетних асигнувань на погашення заборгованості визначається законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Порядок погашення заборгованості затверджується Кабінетом Міністрів України".
У зв’язку з цим пункт 3 вважати пунктом 4;
4) у тексті Закону слова “Державна казначейська служба України” в усіх відмінках замінити словами “центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів” у відповідному відмінку.

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України:
забезпечити проведення протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом інвентаризації заборгованості з виплат за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, ухваленими на підставі правовідносин, що мали місце до набрання чинності цим Законом;
привести протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.[/spoiler]