mekena писал(а):
Likvidator писал(а):
Может быть, перерасчет требовать отдельно,а долги -отдельно,чтобы не получалось отаке:
в смысле в заявлении эти моменты разделить по ч.1 и ч.2 ст.256? Я только не понимаю, почему нельзя применить в данном случае ч.2, если она предусмотрена?
В моем случае долгов нет, так как только назначили пенсию в размере 1152 грн. и я оспариваю именно ее неправильное начисление по ст.ст.50,54... На Ваш взгляд в этом случае можно применять ч.2 ст.256?
Вы ,наверно забыли
потребовать компенсацию втрати доходiв за счет инфляции:?: Срочно дополняйте иск
Cовершенство
"словоблудия" судебных решений,
не имеет предела http://reyestr.court.gov.ua/Review/4701354В судовому засіданні позивачка надала до суду доповнення до позову, у якому просить стягнути з відповідача недоплачену соціальну допомогу, допустити негайне виконання рішення суду.
Крім того, 04 березня 2009 року позивачка надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності(а/с-24).
Вирішуючи даний спір, суд виходить із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, тому вважає, що при нарахуванні щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни застосуванню підлягає Закон України «Про соціальний захист дітей війни».
Твердження відповідача щодо порушення строків звернення до адміністративного суду за загальним правилом не приймається судом до уваги з наступних підстав.
Суд, застосовуючи принцип верховенства права, враховує судову практику Європейського Суду України з прав людини і розглядає борги держави у сенсі поняття «власності». Оскільки ніхто не може бути позбавлений власності, тому посилання відповідача на пропущення строку звернення, як на підставу для відмови у задоволенні позову, не має під собою правових підстав.
Правові, економічні та організаційні основи щодо індексації грошових доходів населення визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».
За умовами ст. 2 зазначеного закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» у відповідності до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», оскільки Капрал Л. І. Не визначено у позовній заяві такої вимоги.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Виходячи з вище викладеного, позовні вимоги позивача про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси нарахувати та виплатити недоплачену допомогу до пенсії, підлягають частковому задоволенню, а саме в частині зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмiрi 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплат здійснених відповідачем у 2008 році, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, якi втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення. Ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав належних доказів та не довів суду правомірність невиплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги позивачу як дитині війни.
Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується, забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Таким чином, доводи відповідача в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни, не може бути підставою для не здійснення таких виплат або відмови в задоволенні позову.
Відповідно до п.п.1,3 п.15 «Положення про Пенсійний Фонд України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року №1261, Пенсійний Фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплат пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюється за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Пенсійний Фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку Головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, управління в районах, містах та районах у містах.
Відповідно до ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається та перераховується відповідним територіальним органом Пенсійного Фонду України.
Судом встановлено, що позивачка перебуває на обліку як пенсіонер та особа, що має статус дитини війни згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в управлінні Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Одеси.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії позивачки, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Одеси, за місцем проживання позивачки.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача підвищення до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, на який покладено такі повноваження.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 46, 95, 152 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ,ст. ст. 6-8, 71, 72, 128, 158-163, 167 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченим ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням виплат здійснених відповідачем у 2008 році, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.