Прошу прощения за объемность информации. Хочу вынести на обсуждение иск, составленный юристом. Не хочется попасть впросак. Буду благодарна профи за комментарии.
До ________ районного суду м._____
АДРЕСА
Позивач:
ПІБ, який проживає:, тел.(_____)_______________, електронна пошта відсутня
Віповідач:
Управління Пенсійного фонду України в ____ р-ні м.____
АДРЕСА, ТЕЛ., електронна пошта невідома
Відповідно до Декрету КМУ «Про державне мито» звільнений від сплати державного мита
АДМІНІСТРАТИВНА ПОЗОВНА ЗАЯВА
Про визнання дій неправомірними щодо відмови в перерахунку пенсії по інвалідності та зобов’язання здійснити нарахування та виплату пенсії по інвалідності та додаткової пенсії
Я, ПІБ, ___ року народження, є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інвалід ІІІ групи (інвалідність набута внаслідок захворювання, пов’язаного з участю у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) перебуваю як пенсіонер на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України (далі УПФУ) в ____ р-ні м. ___.
Обставини , якими я обґрунтовую свої позовні вимоги:
1. В лютому 2011 року я звернувся із заявою до Управління Пенсійного фонду України в ___ р-ні м. ___ з проханням провести мені нарахування пенсії по інвалідності відповідно до ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (від 28.02.1991 №796 - ХІІ) у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та нарахування додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст.50 зазначеного Закону у розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (від 09.07.2003 №1058 – IV), де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
2. Невдовзі, __2011, я отримав від УПФУ відмову у проведенні нарахування пенсії за моєю заявою із посиланням на редакцію ст.ст. 50 та 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням змін Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (від 28.12.2007 №107 –VI).
Відповідач посилається на те, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із Законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативними актами, при цьому посилається на підпункт 12 пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, який був визнаний неконституційним Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року. Надалі в відповіді посилається на постанови КМУ, обминаючи Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (від 28.02.1991 №796 - ХІІ) і наводить не правдиві відомості щодо нарахування та сплати пенсії по інвалідності та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров`ю.
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ:
1.Вищезазначені зміни,-
- по-перше, були визнані неконституційними,
- по-друге, не є чинними, починаючи з 01.01.2009, оскільки згідно з абзацом 7 п.2 Розділу ІІІ “Прикінцеві положення” ЗУ “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” “...Розділ ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” діє по 31 грудня 2008 року”, тобто всі зміни, викладені у розділі ІІ, в тому числі у п. 28, втрачають чинність з 01.01.2009 року, незалежно від того, чи були вони визнані неконституційними, чи не були.
У відповіді є тільки посилання на низку постанов Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року, №1239 від 27.12.205 року, №654 від 16.07.2008 року (далі КМУ), які істотно звужують обсяг встановлених законом прав, що суперечить ч.2 ст.19 та ч.2 ст.46 Конституції України. Не може бути сприйняте як переконливе і посилання на Постанову КМУ від 28.05.2008 №530, пункти 4 та 6 якої не уточнюють норми Закону, а змінюють його у бік звуження прав людини на соціальний захист, до того ж базуються на нормах ЗУ “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, що (як вже зазначалося) втратили чинність.
Тому така відповідь через свою невідповідність Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не здалася мені достатньо переконливою і за захистом своїх прав звертаюся до суду.
Крім наведеного, мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений у ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з початку 2008 року вже широко застосовується для визначення розміру доплат різним категоріям “чорнобильців” до основного розміру всіх видів пенсій.
Згідно з положеннями КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту необхідно застосовувати правовий акт, який має вищу юридичну силу. У зв’язку з цим при визначенні розміру пенсій мені, як позивачу, підлягає застосування ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З цих статей випливає, що під час визначення пенсій та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», інший нормативно-правовий акт, який би визначав або встановлював цей розмір відсутній.
Вважаю, що протиправні дії Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському р-ні м.Києва щодо мене, позивача по справі, полягають у відмові здійснити мені перерахунок і виплату пенсії по інвалідності , додаткової пенсії по інвалідності та привести їх розмір у відповідності з ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантується і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Мої позовні вимоги підтверджуються наступними доказами: пенсійним посвідченням, посвідченням ліквідатора на ЧАЕС, довідкою МСЕК, листом-відповіддю Управління ПФУ в Дніпровському р-ні м. Києва, пенсійною справою, яка знаходиться у відповідача.
На підставі вищенаведеного та, керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 18, 69, 94,99, 104, 105,159 КАС України, ч.2 ст.19 , ст.64 та ч.3 ст.67 , Конституції України, статтями 50 та 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами , Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
П Р О Ш У:
1.Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в ___ р-ні м. ____ щодо відмови у нарахуванні мені, ПІБ, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов’язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком.
2.Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в ___ р-ні м. ___ здійснити на користь ПІБ перерахунок та виплату пенсії, як інваліду ІІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов’язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком у відповідності до статей 50 та 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з 21.02.2011 року.
Додатки:
1. Копія паспорта позивача.
2. Копія пенсійного посвідчення Позивача.
3. Копія посвідчення ліквідатора на ЧАЕС.
4. Копія довідки МСЕК.
5. Копія позовної заяви з додатками для відповідача.
6. Копія заяви позивача до Управління ПФУ в ___ р-ні м. __.
7. Копії листа-відповіді Управління ПФУ в __ р-ні м. __.
“______” _____________ 2011 р. _________________________