Адміністративний позов
про визнання протиправною відмову Управлінням пенсійного фонду України в ------------ районі м. ------- в перерахунку пенсії за період з -------- по життєво та забов,язання здійснити перерахунок державної та додаткової персії, забеспечивши її виплату.
Я. -----------, є ліквідатором наслідків аварії Чорнобильської катастрофи , про що свідчить посвідчення ліквідатора серії -- № --- , є інвалідом 2-ї групи 1-ї категорії безстроково , захворювання пов,язане з віконанням робіт на ЧАЕС , що підтверджується довідкою ---------- від ----------------. Повністю підпадаю під дію Закону України "Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12). Маю право на відповідні соціальні гарантії та пенсійне забеспечення , згідно діючого законодавства України.
Я з ----- року перебуваю на обліку Управління пенсійного фонду України в ---------- районі ------------ міста або області і повинен, згідно моєх заяви від ------------ року. отримувати пенсію відповідно до Закону України 796-12.
Згідно п.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) маю право на отримання державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду здоров,ю , заподіяну здоров,ю -- в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України 796-12 , яка набрала чинності 31.10.2006 року -- у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність , визначеного закону, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього закону , а також : розмір додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров,ю особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорій та розмір щомісячної компенсації сім,ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
------ року я звернувся до УПФУ ------ району м. --------- з проханням перерахувати та сплатити мені державну та додаткову пенсію згідно діючого законодавства. Але з листа-відповіді УПФУ ----- району м. ------ я дізнався, що мені відмовлено з ------------ причин.
З таким рішенням Пенсійного фонду я не погоджуюсь. Я стверджую , що ст. 50 та ст. 54 Закону України 796-12 встановлено, що маю право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду , заподіяну здоров.ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком , та розмір моєї державної пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідач у супереч зазначеним нормам не провів відповідне переррахування цих пенсій.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи ЗАБОВ,ЯЗАНІ діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачений КОНСТИТУЦІЄЮ та законами УКРАЇНИ.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України -- у разі невідповідності нормативно -правового акта Конституції України , закону України, міжнародного договору, згода на обов,язковість якого надана Верховною Радою України, або іншого правового акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами , при визначенні розміру пенсії учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС підлягають - ч.1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України " Про статус ..." (796-12) , а не постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремих категорій пенсіонерів" , фінансування яких звужує обсяг встановлекних законом прав.
В своєму листі від ------ на моє прохання Відповідач відмовився перерраховувати розмір пенсійних виплат у відповідності до моєї заяви , чим грубо порушив мої законні права та вимоги чинного законодавства , виходячи з такого :
Ст. 49 Закону України 796-12 від 28.02.1991 року передбачено , що пенсії особам , віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді :
А) державної пенсії;
Б) додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров,ю , яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
У зв,язку із визнанням згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 змін, внесених до ст. 54 Закону України № 796-12 підпунктами 12 і 15 пункту 28 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року № 107- VI такими , що не відповідають Конституції України ( є не конституційними) , відповідно :
- диспозиція ст. 50 повинна застосовуватися у редакції із змінами, внесеними згідно із Законом України від 01.07.1992 року № 2532- ХІІ , у редакції Закону України від 06.06.1996 року № 230/96-ВР ;
- диспозиція ст. 54 повинна застосовуватися у редакції із змінами , внесеними згідно із Законом України від 01.07.1992 року № 2532-ХІІ , Декретом КМУ від 26.03.1993 року № 29-93 , у редакції Законів України від 17.06.1993 року № 3285-ХІІ , від 06.06.1996 року № 230/96-ВР.
Так, відповідно до ч.3 ст. 54 Закону України № 796-12 ( у редакції із змінами , внесеними згідно Законом України від 01.07.1992 року № 2532-ХІІ, Декретом КМУ від 26.03.1993 року № 29-93 , у редакції Законів України від 17.06.1993 року № 3285-ХІІ, від 06.06.1996 року № 230/96-ВР), в якій наведено підстави та умови призначення державних пенсій особам , віднесеним до категорії 1 - в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 2-ї групи, щодо яких встановлено зв,язок із Чорнобильською катастрофою, НЕ МОЖЕ БУТИ НИЖЧИМИ НІЖ ВІСІМ МІНІМАЛЬНИХ ПЕНСІЙ ЗА ВІКОМ.
Вихідним критерієм розрахунку державної пенсії є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст.28 Закону України "Про загальнообов,язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV ( далі Закон № 1058) встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
За позицією колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України ( Постанова від 24.02.2009 року) -- з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами при розрахунку державної пенсії, передбаченої ст. 54 Закону № 796-12 , обгрунтованим буде застосування розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність , установлений у законі про державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком. При цьому положення ч. 3 ст.28 Закону № 1058-IV не є перешкодою для застосування мінімальної пенсії за віком для розрахунку інших пов,язаних із нею пенсій чи доплат , оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого ч.1 цієї статті.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів , спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України основних соціальних гарантій визначені Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 року № 2017-3.
Статтею 17 данного Закону до основних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсій за віком.
Частиною 2 зазначеної статті передбачен , що основні державні соціальні гарантії , які є джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Стаття 19 зазначає , що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, ( що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11.10.2005 року по справі "Ж" 1-21/2005) пов,язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію , згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги , компенсації, гарантії \ видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні пенсій Позивачу застосуванню підлягають ч.1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав Позивача.
Із викладеного випливає, що Управлінням ПФУ неправомірно , зокрема у порушення ст. 19 Конституції України, занижений розмір пенсійного забеспечення, обов,язок виплати якого мені покладено на Відповідача , -- у зв,язку із чим вважаю дії Відповідача такими , що порушують мої права на отримання пенсії відповідно ст. ст. 49, 50, 54 Закону України № 796-12 та ст. 46 Конституції України.
У Конституції України УКРАЇНУ проголошено демократичною, соціальною, правовою державою(стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є ЛЮДИНА, її права і свободи та гарантії визначають зміст і спрямованність діяльності держави, а їх утвердження і забеспечення є головним обов,язком держави ( стаття 3).
Конституційні принципи ,на яких базується здійснення прав та свобод любини і нромадянина в Україні, включаючи і право на забеспечення, передбачені статтями 1,3 частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22,23 , частиною 1 статті 24, статті 46 Конституції україни , набуті в сфері пенсійного забеспечення, не можуть бути скасовані, звужені. Правовою гарантією забеспечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов,язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст. 8 Конституції україни, так і ст. 8 Кодексу Адміністративного судочинства України.
Невиконання державою своїх соціальних забов,язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи щодо держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
Обов,язок держави перед громадянами за шкоду, завдану внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС, визначений ст. 13 Закону україни № 796-12 від 28.02.1991 року. Зазначена стаття передбачає , що Держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та забов,язується відшкодувати її у тому числі ( пункт 3) матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім,ї у зв,язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.
Дія положень Закону України "Про статус ..." (796-12) не може призупинятися іншими законами, крім законами про внесення змін до цього Закону.
Згідно з п. 3 ст. 268 ЦК України - позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, ушкодженням здоров,я або смертю.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України "Про пенсіне забеспечення" -- "Суми пенсії, не одержані з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком."
У зв,язку із викладеним, користуючись правом даним мені статтею 55 Конституції України , статтями 13,14,49,50,54,67,70,71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; ст. 28 Закону України " Про загальнообов,язкове державне пенсійне страхування" ; ст. 87 Закону України "Про пенсійне забеспечення" ; статтями 1,3,19, 21, 22, 24, 46 Конституції України,--
ПРОШУ :
1. Прийняти адміністративний позов для розгляду та звільнити -------------- від сплати судового збору згідно п.18 ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито".
2. Визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду україни в ------ районі м.-------- в частині нарахування -------------- (кому) державної та додаткової пенсії в розмірі нижчому ніж встановлено ч.4 ст. 54 та ст. 50 Закону України " Про статус...." (796-12) від 28.02.1991 року, виходячи при розрахунку х розміру мінімальної пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
3. Зобов,язати Управління ПФУ в ------ районі м. --------- починаючи з --------- року нараховувати ---------- (кому), як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, інваліду 2-ї групи , державну та додаткову пенсію у розмірі не нижчому ніж передбаченол ч.4 ст. 54 та ст. 50 Закону України " Про статус ..." (796-12) від 28.02.1991 року, виходячи при розрахунку з розміру мінімальної пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
4. Допустити негайне виконання судового рішення у разі стягнення всієї суми боргу відповідно до статті 256 КАС України.
Додатки :