Пенсії та закони

Где то я видел разъяснение, по моемому, ВСУ по этому поводу. Суть разъяснения, что "... все выплаты подразделяются на поточные, кратковременные и разовые ..." ну и как необходимо судам поступать в конкретном случае. Надо поискать на форуме или сами найдите здесь:
http://sudpraktika.in.ua/

[url=http://sudpraktika.in.ua/shhodo-zastosuvannya-rishennya-konstitucijnogo-sudu-ukraїni-vid-9-veresnya-2010-roku/]Письмо ВАСУ[/url]від 13.10.2010 р. N 1425/11/13-10

Уже есть решение суда.
Только апелляция!
В исках по Оздоровлению, к 5 мая должны указыватся фиксированные суммы стягнення за каждый год.
Такое впечатление , что судья даже не вникала в судебное дело.
В апеляции укажи суммы отдельно за каждый год и общую сумму долга
УПСЗН.

Покажите свой иск. Да и в решении суда надо бы глянуть, мативационную часть.

Я извмняюсь, здесь обсуждался мой вопрос, а меня не было на месте.
Вот мой иск.

______________ районному суду м. ХХХХХ
позивач ________________________________________
_______________________________________
відповідач Управління праці та соціального
захисту населення в ХХХХХХ районі
м. _______________________________
______________________---
Держмито не сплачується згідно пільг
наданих п. 18 ст. 4 Декрету КМУ України
«Про мито» від 21.01.1993 року № 7-93


Адміністративний позив

Про перерахунок щорічної одноразової допомоги на оздоровлення згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ст. 48 (796-12)

_______________ є учасником ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЄС, про що свідчить посвідчення 1-ї категорії серії А № 000000, інвалід 2-ї групи захворювання якого пов’язане з ліквідацією катастрофи на ЧАЄС, що підтверджується медичною довідкою МСЕ ─ ДНА – 00 №000000.
Як ліквідатор і інвалід 2-ї групи він підпадає під дію Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» 796-12,а згідно ст.48 цього Закону він має право на щорічну одноразову допомогу на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, розмір яких визначається на момент виплати допомоги.
Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району відмовляється сплачувати ОСОБА допомогу на оздоровлення згідно Закону України 796-12 посилаючись на постанову КМУ № 562 від 12.07.2005 року і сплачує ні від мінімальної заробітної плати, а тільки 120 гр., що складає малий відсоток від суми яка передбачена Законом України 796-12
Кабінету Міністрів України не надано право змінювати Закони України
Ст. 75 Конституції України наголошує що єдиним законотворчим органом України є Верховна Рада України.
Ст. 92 ч.1 п.6 Конституції України – Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Ст. 92 Конституції України – При прийняті нових законів про внесення змін в діючі закони не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Ст. 71 Закону України 796-12 – Дія положень цього закону не може призупинитися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Ст. 67 Закону України 796-12 – Конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищується Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Сплачує ОСОБІ допомогу на оздоровлення лише 120 гр. на 1 рік протягом багатьох років УПСЗН в ХХХХХХ районі м. ХХХХХХХ порушує Конституцію України і Закон України 796-12
Як на то свідчить довідка МСЕ ─ ДНА-00 №0000000 від 00.00.0000 року ОСОБА є особою яка постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи, що ушкодження здоров’ю, яке привело до втрати працездатності і отримав під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС яка є ядерним інцидентом в тлумаченні п.п.Кп.1 ст.1 Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 21 травня 1963 року (надалі Конвенція), до якої Україна приєдналася 12 липня 1996 року (Закон України «Про приєднання до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду» №334/96 В.Р. від 12 липня 1996 року)
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з приєднанням України до Віденської конвенції» №684/97 ─ ВР який вніс зміни до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» №39/95-ВР від 08.02.1995 року. Так згідно ст.72 цього Закону відповідальність за ядерну шкоду є абсолютною ─ настає незалежно від встановлення вини оператора (установ), що експлуатує ядерну установку). Ст.76 визначає, що право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров’ю особи, не обмежується строком давності.
В відношенні Чорнобильської катастрофи, абсолютну відповідальність за ядерну шкоду завдану здоров’ю цим ядерним інцидентом, ст..73 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» кореспондує до відповідного законодавства України.
Це Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі Закон), який з 06 червня 1996 року містить повне визнання державою відповідальності за шкоду здоров’ю, втрату працездатності, завдану особам постраждалим від Чорнобильської катастрофи та зобов’язання держави відшкодувати цю шкоду в повному обсязі (ст.13 Закону).
Вищий адміністративний суд України від 01.01.2007 року в довідки за результатами вивчення узагальнення судової практики перегляду Вищим адміністративним судом України в касаційному порядку судових рішень у справах про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в висновках п.4 зазначається:
- При нарахуванні щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення необхідно застосовувати ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» враховуючи те, що ПКМУ «Про компенсаційні виплати особам які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» є підзаконним нормативно – правовим актом, а у випадку виникнення колізії між нормами підзаконного нормативного акту та нормами закону, застосовуванню підлягає положення останнього.
Спроба КМУ Законом про Держбюджет України призупинити дію ст.48 Закону України 796-12 в часті виплати компенсацій і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно рішень Конституційного Суду України втратило чинність, як те, що визнано неконституційним (РКСУ № 6-рп 2007 року від 09.07.2007 року та РКСУ № 10-рп 2008 року від 22.05.2008 року).
Відповідно до ч.3 ст.268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю.
Відповідно до ст.99 КАСУ адміністративний позов може бути поданий в межах річного строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими законами. А іншим Законом ст. 268 ч.3 ЦК установлено що позовна давність не поширюється на вимогу про ушкодження здоров’ю або смертю.
Тому прошу Суд признати причину пропуску строку звернення до суду поважною і на підставі ст. 100 п.2 КАСУ поновити строк звернення до суду за захистом порушеного права і вирішити справу починаючи з 2007 року по 2010 рік.
На підставі Конституції України ст.ст.22, 75, 92, 117
РКСУ № 6-рп від 09.07.2007 року
РКСУ № 10-рп від 22.05.2008 року
Закону України 796-12 ст.ст. 48, 67, 71
КАСУ ст.ст. 2, 6, 69, 86, 94, 99, 100, 122, 161, 164
ЦКУ ст.265, 268

ПРОШУ:
1. Прошу справу розглядати в письмовому провадженні як що на це буде згоден відповідач. Якщо відповідач забажає присутствувати на судовому засіданні то прошу викликати в суд позивача ОСОБА.
2. Дії УПСЗН в ХХХХХ районі м. ХХХХХХ які пов’язані з нарахуванням щорічної одноразової допомоги на оздоровлення згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» ст.48 починаючи з 2007 року – неправомірними.
3. Зобов’язати УПСЗН в ХХХХХХ районі м. ХХХХХХХХХХ зробити перерахунок щорічної одноразової допомоги на оздоровлення ОСОБА починаючи з 2007 року по 2010 рік згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» ст.48 з виключенням нарахованої суми.
4. Зобов’язати УПСЗН в ХХХХХХХ районі м. ХХХХХХХ повернути заборгованість ОСОБІ по виплаті допомоги на оздоровлення починаючи з 2007 року по 2010 рік.
5. Зобов’язати УПСЗН в ХХХХХХХ районі м. ХХХХХХХХХ в подальшому сплачувати щорічну одноразову допомогу на оздоровлення згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ст.48

Додаток
1. Копія паспорта
2. Копія індифікаційного коду
3. Копія посвідчення ЧАЄС
4. Копія довідки МСЄК
5. Відповідь УПСЗН
6. Копія позивної заяви для відповідача
7. Розрахунок заборгованості.

Можно конечно спорить о стилистике вашего иска и говорить, что: "...можно было так написать, можно было этак написать..." Вы лучше сходите к помошнику вашего судьи и спросите его. Может они там чего перепутали при написании вашего решения. Бывало и такое (у меня лично). Даже если судья так сурово применил к вам ст.99 КАС, выплата на оздоровление должна была или полностью выпасть или полностью войти в полугодовой срок обращения в суд. Ну нельзя разовую выплату дробить!!! Я даже не знаю как тут можно АПЕЛЛИРОВАТЬ, надо подумать...

Отсканировал решение.

Справа №2-0-0000/00
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2011 року
м. Дніпропетровськ
Суддя ХХХХ районного суду м. -________________ - ХХХХХХ. розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні __________ районного суду м. _______________ адміністративну справу за позовом ОСОБА до Управління праці та соціального захисту населення __________ районної у м. ___________________ ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
21 лютого 2011 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи його тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії та інвалідом другої групи, що пов'язано з роботами на ЧАЕС і, згідно законодавства, має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, розмір яких визначається на момент виплати, але відповідачем виплачено вказану допомогу у 2007-2010 роках у значно нижчому розмірі. Оскільки відповідач відмовляється провести доплату вказаної грошової допомоги, то позивач просить суд визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення ______ районної у м. Дніпропетровську ради щодо виплати недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення ___________ районної у м. Дніпропетровську ради перерахувати та виплатити щорічну грошову допомогу на оздоровлення за 2007-2010 роки із розрахунку п'яти мінімальних заробітних плат, як це передбачено ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
14 березня 2011 року представник відповідача подав заперечення на позов, в яких зазначено, що позов не підлягає задоволенню, оскільки призначення та перерахунок щорічної одноразової допомоги на оздоровлення проводився відповідно до вимог чинного законодавства України.
У відповідності до положень ст. 183-2 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження
Оцінивши обставини у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, про що свідчить копія посвідчення серії А № 000000 , та є інвалідом другої групи, що пов'язано з роботами на ЧАЕС.
Судом також встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача, та йому призначена та виплачується щорічна грошова допомога на оздоровлення на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 ( в редакції Закону від 09.07.2007 року) учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується щорічна допомога на оздоровлення в таких розмірах: інвалідам II групи -в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат (при цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається моментом її виплати).
Частиною 7 ст. 48 вищевказаного Закону встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати допомоги на оздоровлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вказаний закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного та соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.
У відповідності до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Враховуючи особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обумовлену цим необхідність їх адекватного соціального захисту, Верховна Рада України в 20СІ6 роц^ доповнила Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" статтею 71, в якій встановлено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону. Крім того, делегуючи повноваження Кабінету Міністрів України щодо визначення порядку проведення таких виплат Верховна Рада України зазначену законом не надавала йому право змінювати розмір в сторону зменшення, передбачених законом виплат. .. .
Так, зокрема, відповідно до ст. 67 вказаного Закону конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.



Також необхідно зазначити, що зазначені Постанови Кабінету Міністрів України є підзаконними нормативно-правовим актами (прийнятими на виконання закону), тому у разі виникнення колізії між їх нормами та нормами закону, застосуванню підлягають положення останнього.
Разом з тим, дія ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" була зупинена на 2007 рік Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік". Проте, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Пунктом 28 розділу II Закону України від 28.12.2007, № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", частину 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було викладено в новій редакції, але Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 вказаний пункт Закону визнано неконституційним.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, в даному спорі застосуванню підлягає ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, а не Постанов Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року та № 562 від 12.07.2005 року. Отже, позивач мав право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат із розрахунку розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, встановлених Законами України про Державний бюджет на відповідний рік.
Тому ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" діє в редакції, яка була до внесення відповідних змін Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", передбачає виплату щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам II групи в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Частиною 5 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту громадян. Крім того, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20.09.2005р. № 936 "Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що виплата таких компенсацій та допомог провадиться управліннями праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадян та центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Доводи відповідача про відсутність кошторисних призначень для реалізації ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.
Як вбачається із змісту Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та бюджетної програми "Компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, та допомоги на оздоровлення..." виплата щорічної допомоги на оздоровлення потерпілих від Чорнобильської катастрофи проводиться на відшкодування шкоди, завданої здоров'ю визначених законом осіб, внаслідок радіоактивного забруднення території.
На підставі викладеного, керуючись ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 6 -11, 71, 99, 1832 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення ххххххххххх_ районної у м. _ххххххххх. Ради по нарахуванню Особі щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, передбачену ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення ХХХХХХХХ районної у м. Дніпрпетровську ради здійснити перерахунок та виплату ХХОсобі щорічну одноразову допомогу на оздоровлення, передбачену ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 21 серпня 2010 року по 21 лютого 2011 року включно з урахованням різниці яка була виплачена в цей період.


Я задавал вопрос помощнику, он говорит подавайте апелляцию, но сами как я понял совсем не читали иск.

Судьи в полнейшей "запарке". Они, наверное, выносят решения под копирку. Иногда происходит сбой. Кстати, вхожу в реестр судебных решений по Киеву и практически ничего нет???

И заметте нет слова "частково". Надо апелляцию готовить.

Надо и сроки поджимают, а как не знаю

Al418
dog-fox
Спасибо за быстрое реагирование

У меня по оздоровлению в Киевсом суде Харькова Судья Донец закрыла дело 01.12.2010 в скороченному впровадженні по КАСУ, а по ГПК только 13.102010. Я подала аппелеяцию и ап. суд вернул в районный суд мое дело. Как быть, если судья Донец то на больничном - то под следствием? Надо ли ходатайство о продлении сроков обращения в суд? И могу ди в исковых требованиях добавить 2010 год и инфляцию + 3% годовых?

Можно ли взыскать компенсационные выплаты: единоразовую помощь + ежегодную помощь на оздоровление не участнику ликвидации на ЧАЭС а пострадавшему от ЧАЭС (жителю 30км зоны отчуждения 2-ой группы инвалидности)?!