dog-fox написав:
НЕЖА написав:
Мне не понятно, почему юристы УПФУ отдали его для выплаты, если знали четко, что подадут аппеляцию, решение по которой будет непредсказуемым.
А может они вам так сказали, а сами и не думают исполнять решение суда до апеляции. Вам бы лучше письмецо написать в ПФ с вопросом "...собирается ли ПФ исполнять добровольно решение суда, согластно исполнительного листа №.....". Потому что ПФ может вам на словах наговорить что угодно. Вы, кстати, ксерокопию ИЛ сделали, для себя ???
А разве,для субъекта влады(ПФ) не достаточно решения,вступившего в законную силу:
Що стосується виконання судового рішення, де відповідачем є орган державної влади України, слід відзначити наступне. Відповідно до статті 124 Конституції України [1], статті 11 Закону України «Про судоустрій України» [5] та частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України [3] постанови в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Особливістю дисциплінарної відповідальності державних службовців є те, що дисциплінарні стягнення до них застосовуються за невиконання або неналежне виконання службових обов’язків, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює
Стаття 5 Закону України «Про державну службу» [6] передбачає, що державний службовець зокрема повинен сумлінно виконувати свої службові обов’язки та не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.
Крім того, державна служба ґрунтується на принципах служіння народу, законності, персональної відповідальності за виконання службових обов’язків, закріплених Законом України «Про державну службу» [6].
Таким чином невиконання рішення суду, яке має силу закону, дискредитує орган державної влади в очах суспільства, а, отже, і порушує охоронюваний законом інтерес, та тягне за собою відповідальність.
Державний службовець зобов’язується вірно служити народу України, суворо дотримуватись Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю носити високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов’язки.
Невиконання рішення суду органом державної влади та державним службовцем є неприпустимим, оскільки, відповідно до статті 19 Конституції України[1], орган державної влади та державний службовець діє в межах Закону і не може його порушувати. В той же час, державний службовець, який не виконує рішення суду, не може обіймати посаду державного службовця, оскільки порочить його високе «звання», та порушує данну ним присягу державного службовця.
Отже, виконання судового рішення є прямим обов’язком державного службовця.
Окрім того, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену, зокрема, і статтею 382 Кримінального кодексу України, за якою склад злочину формується в разі умисного невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню. Санкції цієї статті обов’язково включають заборону обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю строком до трьох років [2].
Стаття 382 Кримiнального кодексу України не передбачає преюдиції для настання відповідальності за даним складом злочину не потрібна попередня наявність або відсутність виконавчого провадження, тобто цей фактор не впливає на вирішення питання про порушення кримінальної справи, оскільки стаття 382 Кримінального кодексу України не пов’язує настання кримінальної відповідальності з будь-якими виконавчими діями, що також підтверджується частиною 1 статті 2, статтею 3 Кримінального кодексу України, відповідно до якої лише Кримінальним кодексом України визначається злочинність діяння, його караність та інші кримінально-правові наслідки [2].
http://www.voas.gov.ua/?action=menu&id_ ... 1&module=0