Пенсії та закони

http://reyestr.court.gov.ua/pls/apex/f?p=204:2:1775845478823971::NO::P2_DC_ID,P2_DC_HASH:10002337040%2CE16A982F1EEEBB97A3C0D01EED9AE166&cs=1DC576A581CE9EE611454BC916BFEC81E
нашел по научному апелляцию может кому то пригодится

К сожалению сам текст у меня не сохранился, шел "глобальный поиск " информации и среди прочего наткнулся и на это решение.
По памяти -мужику не назначали научную пенсию, а он был зав сетором или лаборатории..
Назначили.

http://www.nau.kiev.ua/index.php?page=h ... 1406760-08

Про практику застосування законодавства
з питань пенсійного забезпечення (за результатами справ,
розглянутих Вищим адміністративним судом України
у касаційному порядку)
14.08.2008 N 1406/100/13-08

(ниже выписка)

3. Посади, перебування на яких дає право на призначення
пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію
відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і
науково-технічну діяльність"( 1977-12 ), містяться у Переліку
посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств,
установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів
акредитації, який затверджується постановою Кабінету Міністрів
України( 257-2004-п )
У липні 2003 року гр. О. звернувся до суду з позовом до
районного управління Пенсійного фонду України про призначення йому
пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-
технічну діяльність"( 1977-12 ).
Рішенням місцевого суду від 29 грудня 2003 року позов
задоволено.
Ухвалою апеляційного суду від 19 квітня 2004 року рішення
суду першої інстанції залишено без змін.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач
працював на підприємстві, яке займалося науково-технічною
діяльністю, з 1 квітня 1972 року по 4 лютого 1994 року на посадах
провідного інженера відділу ультразвукової технології, завідувача
сектора цього ж відділу, заступника завідувача відділу та
завідувача технологічного відділу очистки. Загальний стаж роботи
позивача становить 25 років, стаж на зазначеному підприємстві - 21
рік.
За результатом перегляду рішень судів попередніх інстанцій у
касаційному порядку, Вищий адміністративний суд України зазначив
наступне.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і
науково-технічну діяльність"( 1977-12 ) право на пенсію наукового
працівника мають чоловіки при досягненні пенсійного віку за
наявності стажу роботи не менше 25 років у тому числі стажу
наукової роботи не менше 20 років.
Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників
підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III -
IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на
призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на
пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом
Міністрів України( 257-2004-п ).
Відповідно до Переліку посад наукових (науково-педагогічних)
працівників державних підприємств, установ, організацій,
перебування на яких дає право на призначення пенсій та виплати
грошової допомоги у разі виходу на пенсію ( 257-2004-п )
відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і
науково-технічну діяльність"( 1977-12 ), затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2001 року N 1571
( 1571-2001-п ) (постанова втратила чинність згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року
N 257( 257-2004-п )), посади, які займав позивач, дають право на
призначення йому пенсії наукового працівника.

4. Винагорода за винахід не включена у Перелік видів оплати
праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове
державне пенсійне страхування та які не враховуються при
обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення
пенсій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18
травня 1998 року N 697( 697-98-п ), а тому враховується при
нарахуванні пенсії
В липні 2003 року гр. С. звернувся до районного управління
Пенсійного фонду України із заявою про проведення перерахунку
пенсії й просив при її обчисленні врахувати винагороду за винахід,
яка сплачувалася в період роботи, що увійшла до наукового стажу,
але не була врахована при призначенні пенсії.
Оскільки в задоволенні заяви було відмовлено, у вересні 2003
року звернувся до суду за захистом порушених прав, вважаючи дії
суб'єкта владних повноважень протиправними.
Вирішуючи спір, місцевий суд, з висновками якого погодився
суд апеляційної інстанції, висловив позицію, відповідно до якої
винагорода за винахід не включається до сум заробітної плати, з
якої обчислюються пенсії, призначені на підставі Закону України
"Про наукову і науково-технічну діяльність"( 1977-12 ).
Перевіряючи рішення судів попередніх інстанцій у касаційному
порядку, Вищий адміністративний суд України зазначив наступне.
Згідно зі статтею 24 Закону України "Про наукову і
науково-технічну діяльність"( 1977-12 ), яка регулює питання
пенсійного забезпечення та соціального захисту наукового
працівника, пенсії науковим працівникам призначаються виходячи із
сум заробітної плати наукового працівника, що визначається
відповідно до статей 65 і 66 Закону України "Про пенсійне
забезпечення"( 1788-12 ).
Частина перша статті 66 зазначеного Закону ( 1788-12 )
визначає, що у заробіток для обчислення пенсій включаються всі
види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються
страхові внески, крім виплат одноразового характеру, не
обумовлених діючою системою оплати праці (компенсація за
невикористану відпустку, вихідна допомога та інші), перелік яких
затверджується Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог статті 66 цього Закону ( 1788-12 )
постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 1998 року
N 697( 697-98-п ) затверджено Перелік видів оплати праці та інших
виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне
пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні
середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій.
Винагорода за винахід не включена у зазначений Перелік
( 697-98-п ), а тому має враховуватися при обчисленні
середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій

poladich написав:

http://www.nau.kiev.ua/index.php?page=hotline&file=271640&code=v1406760-08

Про практику застосування законодавства
з питань пенсійного забезпечення (за результатами справ,
розглянутих Вищим адміністративним судом України
у касаційному порядку)
14.08.2008 N 1406/100/13-08

Обратите внимание - на название документа "Про практику застосування законодавства..." и на пример, который рассматривается в документе

poladich написав:

(ниже выписка)

в нем разговор идет о ст. 65 і 66 Закону України "Про пенсійне
забезпечення"( 1788-12 ), которые закончили свое действие 31.12.2003г.
Т.е. прошло всего ничего (около 5 лет) и ВАСУ сказал судам - нельзя так судить! Только непонятно зачем он это сказал, законы то уже другие, а действия судей как были так и есть такие же - противозаконные. Я думаю, что лет через 5-10 им опять скажут нельзя так было делать, нельзя!
И еще один интересный момент - а какие наказания понесли судьи, принявшие незаконные решения? Если никаких, то что их будет заставлять действовать по закону?

vic написав:

poladich написав:

http://www.nau.kiev.ua/index.php?page=hotline&file=271640&code=v1406760-08


И еще один интересный момент - а какие наказания понесли судьи, принявшие незаконные решения? Если никаких, то что их будет заставлять действовать по закону?

Незаконных решений суда не бывает по определению:

Кодекс адміністративного судочинства написав:

Стаття 159. Законність і обґрунтованість судового рішення

1. Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Интересно,были ли хоть раз выполнены требования следующей статьи ответчиком в лице ПФУ и УПФУ:

Кодекс адміністративного судочинства написав:

Стаття 171. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів

1. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:

1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів та розпоряджень Президента України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів владних повноважень.

2. Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб’єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

3. У разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов’язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, у якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

4. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи.

5. Оголошення повинно бути опубліковано не пізніш як за сім днів до судового розгляду.

6. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі таких осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.

7. Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується протягом розумного строку, але не пізніше одного місяця після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на один місяць.

8. Суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині.

9. Якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-правового акта виявлено незаконність або невідповідність правовому акту вищої юридичної сили інших правових актів чи їхніх окремих положень, крім тих, щодо яких відкрито провадження в адміністративній справі та які впливають на прийняття постанови у справі, суд визнає такі акти чи їхні окремі положення незаконними або такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили.

10. Постанова суду у справах щодо оскарження нормативно-правових актів оскаржується у загальному порядку.

11. Резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

12. Правила цієї статті застосовуються також у випадках, коли питання про законність нормативно-правового акта чи відповідність його правовим актам вищої юридичної сили виникло під час розгляду іншої адміністративної справи.

Likvidator написав:

Незаконных решений суда не бывает по определению:

А какие решения судов анулирует ВАСУ?

Кодекс адміністративного судочинства написав:

Стаття 159. Законність і обґрунтованість судового рішення
1. Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

К этому могу только добавить - а вода повинна бути мокрою.

Кодекс адміністративного судочинства написав:

Стаття 159. Законність і обґрунтованість судового рішення
2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

А де ж воно ухвалення відповідно до норм матеріального права та ще й при дотриманні норм процесуального права.

vic написав:

Likvidator написав:

Незаконных решений суда не бывает по определению:

А какие решения судов анулирует ВАСУ?

Помилковi , неповнi,недоведенi та з порушенням норм права:twisted:

КАС написав:

Стаття 201. Підстави для зміни судового рішення

1. Підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є:

1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права;

2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.
Стаття 202. Підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення

1. Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є:

1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

vic написав:

А де ж воно ухвалення відповідно до норм матеріального права та ще й при дотриманні норм процесуального права.

Якi норми такi i рiшення:

КАС написав:

Стаття 9. Законність
2. Суд вирішує справи на підставі Конституції

та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
5. У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.
7. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Имеется хоть один пример обращения суда до ВАСУ для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону 1058-15

Likvidator написав:

Помилковi , неповнi,недоведенi та з порушенням норм права

А они что, законные?

vic написав:

Likvidator написав:

Помилковi , неповнi,недоведенi та з порушенням норм права

А они что, законные?

По крайней мере,никаким ЗУ не запрещены,или легитимные :wink:

Легітимність у її найбільш поширеному розумінні, є фактично синонімом «законності», тобто ознакою того, що рішення ухвалене органом / посадовою особою в межах законних повноважень, у спосіб та відповідно до вимог наданих йому повноважним органом (парламентом - який ухвалив закон, урядом - який прийняв постанову, судом – який виніс рішення тощо).

Бывают и незаконные(неконституционные!!!),но.... как исключение

Конституція і закони України забороняють суддям порушувати закон, тому кожне порушення суддею законодавчих приписів при відправленні правосуддя має розглядатися як виключний випадок. І в цьому разі має наставати дисциплінарна відповідальність. Такому судді може бути оголошена догана, його можуть понизити у кваліфікаційному класі чи звільнити з посади (статті 31, 32 Закону України «Про статус суддів»). Таким чином, порушення закону при відправленні правосуддя є «браком» у роботі судді, а винесене ним незаконне рішення вважається неконституційним, оскільки при його постановленні не були дотримані вимоги законності.

http://www.justinian.com.ua/article.php?id=1373

Можно брать решение васу по моему делу как абсол пример нарушений.
Однако ...увы....
Спасибо, воспользуюсь..и этими статьями.
у меня 23 октября очерелное заседание с неполным. недоведеным и тд но решением на корысть упфу...основанным на недостоверной информации введшей суд в оману и несмотря на письменные предупреждения о недостоверности, что нет такой статьи в законе...коротко и ясно просто на основании зу о бюджете без статьи.
А вы легитимность...

atnest написав:

Можно брать решение васу по моему делу как абсол пример нарушений.
Однако ...увы....

А может...разогнать ВАСУ
Учитесь :cool:
http://obkom.net.ua/news/2008-10-11/1356.shtml

Окружной административный суд города Киева приостановил действие указа Президента Украины №911/2008 «О досрочном прекращении полномочий Верховной Рады Украины VI созыва и назначении внеочередных выборов».

http://www.maidan.org.ua/static/news/20 ... 08188.html

Прес-служба Президента України Віктора Ющенка

Коментар Керівника Служби з представництва в судах України інтересів Президента України Руслана Кирилюка щодо позову БЮТ стосовно Указу Глави держави №911/2008

Сьогодні Указом Президента України №921 звільнено з посади суддю Київського окружного адміністративного суду Келеберду В.І.

«Відповідно він не мав повноважень розглядати позов виборчого Блоку Юлії Тимошенко щодо зупинення дії Указу Президента України № 911/2008 «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України VI скликання та призначення позачергових виборів», – зазначає Керівник Служби з представництва в судах України інтересів Президента України та створених ним консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб Секретаріату Президента України Руслан Кирилюк.

http://obkom.net.ua/news/2008-10-11/1356.shtml

В.Пилипенко отметил, что БЮТ сделает все, чтобы уже в понедельник судья был восстановлен в должности, а должностное лицо, которое готовило указ Президента об освобождении судьи, было наказано.

«Это беспрецедентный случай узурпации власти без соответствующего решения Совета юстиции и Высшей квалификационной комиссии. Мы будем инициировать съезд судей и Совет судей, чтобы дать оценку действиям Президента», - заявил В.Пилипенко.

Кроме того, по его словам, БЮТ будет обращаться в международные и европейские структуры по поводу узурпации власти главой государства.