atnest написав:
И не просто берут, с меня потребовали заверенные копии решений предыдущих судов. Что ибыло предоствалено для ознакомления.
КАСУ: предварительное слушание... устное
не явился ответчик(ПФУ)...рассмотрение по имеющимся доказательствам!:
"
Попередній судовий розгляд проходить в усній формі (на відміну від цивільного судочинства). Так, у ч. 1 ст. 111 КАС України сказано, що попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду справи або забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи протягом розумного строку. Що мається на увазі під поняттям «розумний строк» стаття не визначає. Cтосовно судового розгляду справи, то згідно із ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлює КАС. За словами Віктора Маринченка в ФРН такий строк встановлюється у три місяці і, на його думку, це більш розумно.
Для оперативного розгляду справ КАС України містить норми щодо розгляду справи у випадку неприбуття сторін, які беруть участь у справі. До речі, аналогічні норми закріплені і в ЦПК України.
Так, ст. 128 КАС України вказує на те, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд. У разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
У разі ж неприбуття відповідача – суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Загалом, за словами пана Маринченка, прийняття КАС України дійсно є кроком вперед у розвитку нашої системи законодавства. Хоча тих прогалин в ньому, про які говорять фахівці, могло бути набагато менше, якби законодавець врахував при розгляді законопроекту думки суддів, вчених та практикуючих юристів.
Завершував семінар-практикум суддя Судової палати з адміністративних справ ВСУ Микола Гусак, який розповів слухачам про відповідальність, штрафні та оперативно-господарські санкції у призмі співіснування Цивільного та Господарського кодексів. Зокрема, Микола Гусак детально зупинився на аналізі ч. 6 ст. 231 ГК України, згідно з якою штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Тут він звернув увагу слухачів на те, що при укладенні договору позики у позичальника виникає право власності на предмет договору (гроші або інші речі, визначені родовими ознаками). І тому відсотки сплачуються не з моменту укладання договору, а з моменту закінчення строку виконання зобов’язань боржником.
Наостанку учасники семінару поцікавилися відповіддю на таке запитання: на який закон опиратися, коли і ЦК України, і ГК України регулюють деякі однакові правовідносини? Пан суддя сказав, що «в разі колізії, необхідно застосовувати норми того закону, який був прийнятий пізніше», проблема, однак, полягає в тому, що прийняті вони були в один день. Щоправда, пан суддя висловив надію на те, що ГК рано чи пізно буде анульований.
