До 40- річниці Чорнобильськоі трагедіі , з офіційних документів МВС.
Передісторія катастрофи .
Щоб глибше зрозуміти весь трагізм становища, в яке потрапили мільйони людей, знайти коріння цього всенародного лиха, повернемося трохи до історії чорнобильського регіону і діючої в ньому атомної станції. Чорнобиль - місто Київської області України – розташований на річці Прип'яті при впаданні в неї річки Уж. Він є одним з найстаріших слов'янських міст.
Перші літописні відомості про Чорнобиль належать до 1193 року. У 1362 році він був загарбаний Литвою. Після Люблінської унії 1659 року підпав під владу Польщі. Населення Чорнобиля брало участь у визвольній війні ук- раїнського народу (1648-1654 роки) під керівництвом Богдана Хмельницького. Після другого поділу Польщі (1793 року) Чорнобиль у складі Правобе-
режної України возз'єднано з Росією. У 1923 році утворюється Чорнобильський район. Його центром стає місто Чорнобиль. У районі 64 населені пункти.
Найбільшими промисловими підприємствами району були ремонтно-експлуатаційна база Дніпровського річкового пароплавства, чавуноливарний, сироробний заводи, що в місті Чорнобилі, овочесушильний завод у селі Новошипеличі.
Землеробство району спеціалізувалося на вирощуванні картоплі, льону, а також зернових культур. Тваринництво мало м'ясо-молочний напрямок.
У районі діяло 11 колгоспів, 2 радгоспи, залізничні станції: Янів, Товстий Ліс, побудовано 353 км автодорожніх шляхів з твердим покриттям.
На території району працювали сільськогосподарське та медичне училища, 31 загальноосвітня і музична школи, 5 лікарень, 15 будинків культури, 39 клубів, кінотеатр, 53 кінустанови, 43 бібліотеки .
На ім'я міста Чорнобиля (до ХІІ сторіччя Стрежев) було названо і атомну електростанцію.
Все життя і діяльність Чорнобильської АЕС були пов'язані зі своїм ровесником - містом Прип'яттю.
Рішенням технічної ради Міністерства енергетики і електрифікації колишнього Радянського Союзу від 15 березня 1966 року пунктом будівництва Чорнобильської (Центрально-Української - такою була її перша назва) АЕС було визначено село Копачі Чорнобильського району. А постановою ЦК КПУ і Ради Міністрів республіки від 2 лютого 1967 року Центрально-Ук
раїнська АЕС була перейменована на Чорнобильську атомну станцію. рекція Чорнобильської АЕС, яку призначено для розгортання великомаштабного будівництва і подальшої експлуатації станції, була підпорядкована Головатоменерго.
Відповідно до розпорядження Ради Міністрів СРСР від 14 грудня 1970 року Уральським відділенням інституту «Теплопроект» було складено кошторисно- фінансовий розрахунок на будівництво станції. Готове проектне завдання було затверджено розпорядженням Ради Міністрів СРСР за № 25 BO-PC від 14 грудня 1970 року. Наказом Міненерго СРСР 1971 року генеральним про ектувальником ЧАЕС був затверджений НДІ «Гідропроект» імені С. Я. Жука Рішенням Міненерго СРСР за № 13 від 2 березня 1971 року було прийнято обґрунтування збільшення потужності ЧАЕС до 4 мільйонів кВт/год.
У травні 1971 року будівельники ЧАЕС розпочали рити котлован під головний корпус першого енергоблока. А вже 15 серпня 1972 року чашу котловану головного корпусу першого енергоблока заповнили сотні учасників будівництва АЕС.
Паралельно з будівництвом ЧАЕС розгорнулися роботи по зведенню міста енергетиків – Прип'яті.
Спорудження Чорнобильської АЕС і міста Прип'яті було оголошено Всесоюзною ударною комсомольською будовою.
Сім років наполегливої праці, багато сил і енергії знадобилось будівельникам і експлуатаційникам, щоб здійснити енергетичний пуск першого енергоблока Чорнобильської електростанції.
1 серпня 1977 року о 20 годині 10 хвилин було завантажено першу ТВС.
2 серпня о 13 годині 05 хвилин був досягнутий критичний стан. 14 серпня об 11 годині 55 хвилин було завершено повномасштабне завантаження. Вперше в країні завантаження реактора і основні експерименти по програмі фізичного пуску було здійснено раніше визначеного терміну.
18 вересня 1977 року о 16 годині 17 хвилин розпочалось підняття потужності реактора.
26 вересня о 20 годині 19 хвилин включений в електромережу турбогене- ратор № 2. А 2 листопада о 7 годині 23 хвилини включений в електромережу турбогенератор №1.
Освоєння потужностей здійснювалось по укрупненому графіку, затвердженому пусковою комісією.
21 грудня 1977 року о 15 годині здійснено виведення першого блоку з потужності 700 МВт на потужність 800 МВт. Освоєння потужності 800 МВт досягнуто на чотири місяці раніше визначеного терміну.
25 січня 1978 року о 18 годині 15 хвилин 1-й енергоблок ЧАЕС виробив 1 мільярд кВт-год. електроенергії.
24 травня 1978 року о 7 годині 30 хвилин 1-й енергоблок було виведено на потужність 1000 МВт, яку було освоєно на два місяці раніше технологічного терміну .
Багато наполегливої праці вклали будівельники і експлуатаційники в спо- рудження інших блоків ЧАЕС.
3 грудня 1981 року було здійснено пуск 3-го блока ЧАЕС.
21 грудня 1978 року було введено в дію 2-й енергоблок.
31 грудня 1983 року почав давати перші кіловати електроенергії 4-й енер- гоблок.
На 1 січня 1986 року потужність чотирьох атомних енергоблоків станції становила 4 мільйони кВт і вийшла на проектні параметри .
З введенням чотирьох блоків будівництво ЧАЕС і міста Прип'яті не припинилось. Поблизу двох вже діючих черг електростанції розгорнулось ши рокомасштабне будівництво третьої черги, яка містила у собі 5-й і 6-й енер-
гоблоки потужністю 1 мільйон кВт кожний. Введення в дію 5-го енергоблока в 1986 році вважалось головним завданням будівельників ЧАЕС.
Будівництво атомної станції і міста Прип'яті провадилося поспішно, що призвело до зниження якості робіт, креслень.
У статті «Не приватна справа», яка була надрукована в газеті «Літературна Україна» 27 березня 1986 року, журналістка прип'ятської газети «Трибуна енергетики» Л. А. Ковалевська висвітлила те, що потенційно заклало фундамент ще більш страшної аварії, ніж та, що мала статись через місяць. Автор статті зосередила вогонь критики на недоліках будівництва 5-го енергоблока, навела факти безвідповідальності і халтури: в 1985 році постачальники недодали 2358 тонн металоконструкцій; 326 тонн суцільного покриття, на сховище відпрацьованого ядерного палива надійшло з браком близько 220 тонн металоконструкцій.
Чимало недоліків, у тому числі і конструктивних, допущено в обладнанні та експлуатації ЧАЕС. У Пояснювальній записці до річного звіту з основної (промислової) діяльності Чорнобильської АЕС імені В. І. Леніна в 1980 році, зокрема, перераховуються такі недоліки:
через протікання в кладці замінено технологічні канали;
через дефекти конструктивного характеру перевірено відремонтовані змішувачі продувальної води і регулятори харчової води 1-го і 2-го блоків;
немає блока «Е» (не здано будівельниками), через що не проводиться капітальний ремонт «брудного» основного обладнання, компресора газового контуру і таке інше;
відсутність проекту і обладнання по вузлу знищення радіоактивних відходів;
відсутність «гарячої» камери, яку ще навіть не замовлено;
забруднення теплообмінного обладнання дрейсеною;
модернізація розділу промконтуру вимагає одночасної зупинки на ремонт двох блоків;
необхідність будівництва додаткового басейну для витримки відпрацьованих ТВС;
відсутність поставок обладнання і його монтаж на вузлі транспортування рідкого азоту з АЕС до газового контуру трубопроводів з вакуумною ізо- ляцією та інше .
Серед життєво важливих проблем, пов'язаних з Чорнобильською катаст- рофою, привертають до себе пильну увагу і викликають стільки суперечок питання розміщення і експлуатації атомних електростанцій та дослідних ядерних об'єктів.
На думку ряду вчених і спеціалістів, місце для будівництва Чорнобильської АЕС вибране невдало в багатьох відношеннях. Так, геофізик, доктор фізико-математичних наук Е. В. Барковський вважає, що Чорнобильську АЕС було споруджено на розломі земної кори у долині річки Прип'ять. У церковно-історичній хроніці описано руйнівний землетрус, що
стався у Чорнобилі в 1530 році. За даними Е. В. Барковського, з 1972 року через порушення гравітаційної рівноваги внутрішніх геосфер Землі прискорилося осьове розтягнення планети, що зумовило багато геофізичних змін, зокрема активізацію сейсмічності. Незадовго до аварії на ЧАЕС спостерігалися сильні деформації плити 4-го реактора, пов'язані з рухом границі розлому .
ДЖЕРЕЛО