Юля пробудилася
Проєкт
вноситься народними
депутатами України
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 із наступними змінами) такі зміни:
1. У пункті 1 частини першої статті 21 після цифри і знаку «3,» додати цифру і знак «4,».
2. У статті 22:
- частину першу доповнити пунктами 2 і 13 у такій редакції:
«2) першочергове щорічне забезпечення пільговою санаторно-курортною путівкою або путівкою на відпочинок шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторнокурортним закладам чи закладам відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторнокурортного лікування або відпочинку чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі 70 процентів середньої вартості путівки в Україні; право вільного вибору санаторно-курортного закладу відповідного профілю чи закладу відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та, за бажанням, здійснення доплати за надання додаткових послуг за рахунок власних коштів у разі недостатності суми щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування чи відпочинок у вибраному закладі. Санаторно-курортні заклади незалежно від форми власності зобов'язані надавати санаторно-курортні та оздоровчі послуги шляхом безготівкових розрахунків.
Порядок надання щорічної грошової допомоги та здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації в розмірі 70 процентів середньої вартості путівки в Україні встановлюється Кабінетом Міністрів України.
2 Розмір щорічної грошової допомоги, щорічний розмір середньої вартості путівки в Україні визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік;»;
«13) особам, які постійно проживали до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - надання пільг, передбачених пунктом 18 частини першої статті 20, а також позачергове щорічне безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторно-курортним закладам, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторно-курортного лікування чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні;
право вільного вибору санаторно-курортного закладу відповідного профілю чи закладу відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та, за бажанням, здійснення доплати за надання додаткових послуг за рахунок власних коштів у разі недостатності суми щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування чи відпочинок у вибраному закладі. Санаторно-курортні заклади незалежно від форми власності зобов'язані надавати санаторно-курортні та оздоровчі послуги шляхом безготівкових розрахунків.
Порядок надання щорічної грошової допомоги та здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Розмір щорічної грошової допомоги, щорічний розмір середньої вартості путівки в Україні визначаються законом про Державний бюджет
України на відповідний рік.»;
- частину третю виключити.
3. Доповнити статтею 23 у такій редакції: «Стаття 23. Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4 Особам, віднесеним до категорії 4 (пункт 4 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:
1) пільги, передбачені пунктами 1, 3, 5, 6, 8 статті 20, пунктами 3, 5, 6, 7, 15 статті 22;
2) першочергове щорічне забезпечення пільговою санаторно-курортною путівкою або путівкою на відпочинок шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторнокурортним закладам чи закладам відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторнокурортного лікування або відпочинку чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі 50 процентів середньої вартості путівки в Україні;
право вільного вибору санаторно-курортного закладу відповідного профілю чи закладу відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та, за бажанням, здійснення доплати за надання додаткових послуг за рахунок власних коштів у разі недостатності суми щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування чи відпочинок у вибраному закладі. Санаторно-курортні заклади незалежно від форми власності зобов'язані надавати санаторно-курортні та оздоровчі послуги шляхом безготівкових розрахунків.
Порядок надання щорічної грошової допомоги та здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації в розмірі 50 процентів середньої вартості путівки в Україні встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Розмір щорічної грошової допомоги, щорічний розмір середньої вартості путівки в Україні визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік;
3) першочергове зубопротезування із зниженням його вартості на 50 процентів (за винятком зубопротезування із дорогоцінних металів та матеріалів, прирівняних за вартістю до них, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я);
4) відшкодування 50 процентів вартості палива, придбаного в межах установлених норм, особам, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;
5) передача громадянам, які відпрацювали на території зони посиленого радіоекологічного контролю не менш як п'ять років, безоплатно в приватну власність житла, яке вони займають у цій зоні.
Особи, які постійно проживають та постійно працюють або постійно проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, та особи, які постійно працюють, але не проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, отримують пільги щодо сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Усі компенсації та пільги, передбачені цією статтею, надаються громадянам на час постійного проживання або постійної роботи чи постійного навчання у зоні посиленого радіоекологічного контролю.»;
4. Частину другу статті 24 виключити.
5. Частину сьому статті 30 виключити.
6. Доповнити статтею 37 у такій редакції:
«Стаття 37. Компенсації громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забрудненняГромадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати;
- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;
- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.
Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.».
7. Статтю 39 викласти у такій редакції:
«Стаття 39. Доплата громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення Громадяни, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:
- у зоні безумовного (обов’язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;
- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю – одна мінімальна заробітна плата.
Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які навчаються на цих територіях, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додаткового підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.
Громадянам, які працюють у зоні відчуження, а також у зоні безумовного (обов’язкового) відселення після повного відселення жителів, встановлюються доплати згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України.».
8. Статтю 48 викласти у такій редакції:
«Стаття 48. Компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сім'ям за втрату годувальника.
Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітям з інвалідністю, сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, батькам померлого виплачується в таких розмірах:
- особам з інвалідністю I групи - 60 мінімальних заробітних плат;
- особам з інвалідністю II групи - 45 мінімальних заробітних плат;
- особам з інвалідністю III групи - 30 мінімальних заробітних плат;
- дітям з інвалідністю - 10 мінімальних заробітних плат;
- сім'ям, які втратили годувальника, - 60 мінімальних заробітних плат;
- батькам померлого - 30 мінімальних заробітних плат.
У разі встановлення особам з інвалідністю вищої групи інвалідності виплачується різниця у компенсаціях.
Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника.
Щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах:
- особам з інвалідністю I і II групи - п'ять мінімальних заробітних плат;
- особам з інвалідністю III групи, дітям з інвалідністю - чотири мінімальні заробітні плати;
- учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п'ять мінімальних заробітних плат;
- учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії - три мінімальні заробітні плати;
- кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків - три мінімальні заробітні плати;
- евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, - три мінімальні заробітні плати.
Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. У разі виникнення права на щорічну допомогу з різних підстав, передбачених частиною четвертою цієї статті,
надається одна з них, за вибором особи.
Виплати, зазначені в цій статті, провадяться протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності чи смерті потерпілого.
Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.».
9. Статтю 50 викласти у такій редакції:
«Стаття 50. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1 Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:
- особам з інвалідністю I групи - 60 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- особам з інвалідністю II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- особам з інвалідністю III групи, дітям з інвалідністю, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.».
10. Статтю 51 викласти у такій редакції:
«Стаття 51. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4
Особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Особам, віднесеним до категорії 3, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.».
11. Частину першу статті 52 викласти у такій редакції:
«Щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати компенсації згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.».
12. Частину третю статті 54 викласти у такій редакції:
«В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:
- для осіб з інвалідністю I групи – п’ять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;
- для осіб з інвалідністю II групи - чотири прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;
- для осіб з інвалідністю III групи - три прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;
- для дітей зінвалідністю - три прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб».
IІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з 1 липня 2024 року.
2. Кабінету Міністрів України:
- невідкладно подати на розгляд Верховної Ради України зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» щодо - збільшення видатків державного бюджету у зв’язку з прийняттям цього Закону;
- затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах;
- привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
- забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами
- виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Голова Верховної Ради
України
вноситься народними
депутатами України
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 із наступними змінами) такі зміни:
1. У пункті 1 частини першої статті 21 після цифри і знаку «3,» додати цифру і знак «4,».
2. У статті 22:
- частину першу доповнити пунктами 2 і 13 у такій редакції:
«2) першочергове щорічне забезпечення пільговою санаторно-курортною путівкою або путівкою на відпочинок шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторнокурортним закладам чи закладам відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторнокурортного лікування або відпочинку чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі 70 процентів середньої вартості путівки в Україні; право вільного вибору санаторно-курортного закладу відповідного профілю чи закладу відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та, за бажанням, здійснення доплати за надання додаткових послуг за рахунок власних коштів у разі недостатності суми щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування чи відпочинок у вибраному закладі. Санаторно-курортні заклади незалежно від форми власності зобов'язані надавати санаторно-курортні та оздоровчі послуги шляхом безготівкових розрахунків.
Порядок надання щорічної грошової допомоги та здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації в розмірі 70 процентів середньої вартості путівки в Україні встановлюється Кабінетом Міністрів України.
2 Розмір щорічної грошової допомоги, щорічний розмір середньої вартості путівки в Україні визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік;»;
«13) особам, які постійно проживали до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - надання пільг, передбачених пунктом 18 частини першої статті 20, а також позачергове щорічне безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторно-курортним закладам, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторно-курортного лікування чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні;
право вільного вибору санаторно-курортного закладу відповідного профілю чи закладу відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та, за бажанням, здійснення доплати за надання додаткових послуг за рахунок власних коштів у разі недостатності суми щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування чи відпочинок у вибраному закладі. Санаторно-курортні заклади незалежно від форми власності зобов'язані надавати санаторно-курортні та оздоровчі послуги шляхом безготівкових розрахунків.
Порядок надання щорічної грошової допомоги та здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Розмір щорічної грошової допомоги, щорічний розмір середньої вартості путівки в Україні визначаються законом про Державний бюджет
України на відповідний рік.»;
- частину третю виключити.
3. Доповнити статтею 23 у такій редакції: «Стаття 23. Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4 Особам, віднесеним до категорії 4 (пункт 4 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:
1) пільги, передбачені пунктами 1, 3, 5, 6, 8 статті 20, пунктами 3, 5, 6, 7, 15 статті 22;
2) першочергове щорічне забезпечення пільговою санаторно-курортною путівкою або путівкою на відпочинок шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторнокурортним закладам чи закладам відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторнокурортного лікування або відпочинку чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі 50 процентів середньої вартості путівки в Україні;
право вільного вибору санаторно-курортного закладу відповідного профілю чи закладу відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та, за бажанням, здійснення доплати за надання додаткових послуг за рахунок власних коштів у разі недостатності суми щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування чи відпочинок у вибраному закладі. Санаторно-курортні заклади незалежно від форми власності зобов'язані надавати санаторно-курортні та оздоровчі послуги шляхом безготівкових розрахунків.
Порядок надання щорічної грошової допомоги та здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації в розмірі 50 процентів середньої вартості путівки в Україні встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Розмір щорічної грошової допомоги, щорічний розмір середньої вартості путівки в Україні визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік;
3) першочергове зубопротезування із зниженням його вартості на 50 процентів (за винятком зубопротезування із дорогоцінних металів та матеріалів, прирівняних за вартістю до них, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я);
4) відшкодування 50 процентів вартості палива, придбаного в межах установлених норм, особам, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;
5) передача громадянам, які відпрацювали на території зони посиленого радіоекологічного контролю не менш як п'ять років, безоплатно в приватну власність житла, яке вони займають у цій зоні.
Особи, які постійно проживають та постійно працюють або постійно проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, та особи, які постійно працюють, але не проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, отримують пільги щодо сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Усі компенсації та пільги, передбачені цією статтею, надаються громадянам на час постійного проживання або постійної роботи чи постійного навчання у зоні посиленого радіоекологічного контролю.»;
4. Частину другу статті 24 виключити.
5. Частину сьому статті 30 виключити.
6. Доповнити статтею 37 у такій редакції:
«Стаття 37. Компенсації громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забрудненняГромадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати;
- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;
- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.
Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.».
7. Статтю 39 викласти у такій редакції:
«Стаття 39. Доплата громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення Громадяни, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:
- у зоні безумовного (обов’язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;
- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю – одна мінімальна заробітна плата.
Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які навчаються на цих територіях, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додаткового підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.
Громадянам, які працюють у зоні відчуження, а також у зоні безумовного (обов’язкового) відселення після повного відселення жителів, встановлюються доплати згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України.».
8. Статтю 48 викласти у такій редакції:
«Стаття 48. Компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сім'ям за втрату годувальника.
Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітям з інвалідністю, сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, батькам померлого виплачується в таких розмірах:
- особам з інвалідністю I групи - 60 мінімальних заробітних плат;
- особам з інвалідністю II групи - 45 мінімальних заробітних плат;
- особам з інвалідністю III групи - 30 мінімальних заробітних плат;
- дітям з інвалідністю - 10 мінімальних заробітних плат;
- сім'ям, які втратили годувальника, - 60 мінімальних заробітних плат;
- батькам померлого - 30 мінімальних заробітних плат.
У разі встановлення особам з інвалідністю вищої групи інвалідності виплачується різниця у компенсаціях.
Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника.
Щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах:
- особам з інвалідністю I і II групи - п'ять мінімальних заробітних плат;
- особам з інвалідністю III групи, дітям з інвалідністю - чотири мінімальні заробітні плати;
- учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п'ять мінімальних заробітних плат;
- учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії - три мінімальні заробітні плати;
- кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків - три мінімальні заробітні плати;
- евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, - три мінімальні заробітні плати.
Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. У разі виникнення права на щорічну допомогу з різних підстав, передбачених частиною четвертою цієї статті,
надається одна з них, за вибором особи.
Виплати, зазначені в цій статті, провадяться протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності чи смерті потерпілого.
Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.».
9. Статтю 50 викласти у такій редакції:
«Стаття 50. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1 Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:
- особам з інвалідністю I групи - 60 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- особам з інвалідністю II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- особам з інвалідністю III групи, дітям з інвалідністю, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.».
10. Статтю 51 викласти у такій редакції:
«Стаття 51. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4
Особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Особам, віднесеним до категорії 3, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.».
11. Частину першу статті 52 викласти у такій редакції:
«Щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати компенсації згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.».
12. Частину третю статті 54 викласти у такій редакції:
«В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:
- для осіб з інвалідністю I групи – п’ять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;
- для осіб з інвалідністю II групи - чотири прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;
- для осіб з інвалідністю III групи - три прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;
- для дітей зінвалідністю - три прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб».
IІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з 1 липня 2024 року.
2. Кабінету Міністрів України:
- невідкладно подати на розгляд Верховної Ради України зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» щодо - збільшення видатків державного бюджету у зв’язку з прийняттям цього Закону;
- затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах;
- привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
- забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами
- виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Голова Верховної Ради
України