Макар » 22-03-2010, 18:45
справа № 2-а-335/07
Україна
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„05” листопада 2007 м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд
В особі головуючого судді
Чалого І.С.
за участю секретаря судового засідання представника позивача: представника відповідача:
Минько Н.З. ОСОБА_1 Миронець І.В.
Розглянувши у відкритому с удовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Рівне про відмову в призначенні пільгової пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач -громадянин ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про визнання неправомірною відмови в призначенні пільгової пенсії.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав пояснив суду, що позивач в березні 2006 року звернувся до Управління ПФУ в м. Рівне з заявою на призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, за списком № 2 з урахуванням часу роботи в Російській Федерації.. На підтвердження свого трудового стажу надав трудову книжку та стверджуючи його пільговий трудовий характер роботи довідки, зокрема довідку видану ЗАТ „Артіль старателів „Прогрес” та довідку ЗАТ „Артіль старателів „Вітім”. Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Рівне було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі постанови КМУ від 01.08.1992 року, відповідно до якої пільгове право повинне бути підтверджене за результатами атестації робочих місць. Відтак, просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що відповідно до постанови КМУ № 442 відповідне пільгове право повинно бути підтверджене за результатами атестації робочих місць, а на підприємствах, де працював позивач атестація робочих місць не проводилась. А тому пільговий стаж відповідача за списком № 2 становить 1 рік 4 місяці і 18 днів, тобто період з початку роботи до вступу в силу вищезазначеної постанови КМУ відповідно до якої з'явилась вимога щодо атестації робочих місць. В задоволені позову просить відмовити.
Заслухавши представників сторін, повно і всебічно дослідивши матеріали адміністративної справи, суд, прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.
Призначення і виплата пенсій в Україні здійснюється згідно із Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення. Якщо міжнародним договором України встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюватиметься згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". Відповідно до ст. 13 цього Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, мають зокрема: працівники, зайняті повний робочий день на роботах, передбачених Списком N 2 і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи за Списком № 2, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Згідно із пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, підписаної 13.03.92 пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць Угоди та членів їх сімей здійснюється за нормами законодавства держави, на території якого вони проживають. Дія Угоди поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах, враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, зокрема Російської Федерації.
На думку суду, час роботи на території держав-учасниць вказаної Угоди (в тому числі Російської Федерації) зараховується до стажу, що дає право на призначення пенсії за Списками № 1 та № 2 за умови підтвердження пільгового стажу належно оформленою (відповідно до вимог вищезазначеної постанови) уточнюючою довідкою. При цьому, проведення атестації робочих місць не вимагається, якщо законодавством держави, на території якої виконувалась робота, не передбачена така атестація для визначення права на призначення пільгових пенсій за Списками № 1 № 2.
Викладене вище, підтверджується роз'ясненням Міністерства праці та соціальної політики України за № 6843/039/161-06 від 10.07.2006 року (а.с.16), яке відповідно до п.1 „Положення про міністерство праці і соціальної політики України”, затвердженого постановою КМУ № 1543 є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики, зокрема у сфері пенсійного забезпечення. В п.2 даного Положення зазначено, що Мінпраці у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч.2 ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обов'язком держави. Зазначені конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачаються змістом статей 1, 3, ч. 2 ст. 6, ст. 8, ч. 2 ст. 19, статей 22, 23, ч. 1 ст. 24. ст. 46 Основного Закону України.
Згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У відповідності до ч.3 ст.8 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно з ч.7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Враховуючи викладене, керуючись статтями 8, 9, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати неправомірною відмову Управління пенсійного фонду України в м. Рівне у призначенні ОСОБА_2 пільгової пенсії.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Рівне призначити ОСОБА_2 пенсію на пільгових умовах відповідно до Списку № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173, що діє в період до 01.01.1992 р., затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 р. № 10, яка діє в період з 01.01.1992 р. по 10.03.1994 р. та затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. № 162, що діє в період з 11.03.1994 р. по 31.12.2003 р , зарахувавши до пільгового трудового стажу строк його роботи на ЗАТ „Артіль старателів „Прогрес" в період з 03.04.1991 р. по 01.03.1997 р. та з 22.03.1997 р. по 20.12.1998 р. та пільговий стаж набутий в ЗАТ „Артіль старателів ВІТІМ" в періоди з 16.03.1999 р. - 07.11.1999 р.; з 17.03.2000 р. -23.11.2000 р.; з 16.03.2001 р. - 05.11.2002 р.; з 15.03.2002 р. - 02.11.2002 р.; з 16.03.2003 р. - 09.11.2003 р.; з 21.03.2004 р. - 05.11.2004 р.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Cуддя І.С.Чалий
Если память Вам стала изменять, это не страшно, главное, чтобы она не ушла к другому.