~Jhellico писал(а):
Мені здається, фраза в законі цілком самодостатня і зрозуміла…
Цікаво, що означає "самодостатня фраза в законі", і чому ВАСУ цю фразу розуміє інакше :Згідно ч.1 ст.38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", від 9 липня 2003 року, № 1058-IV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону - довічно.
Відповідно ст.43. Закону України "Про пенсійне забезпечення" сім'ї годувальника, який помер внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання, а також сім'ї померлого пенсіонера пенсія призначається незалежно від стажу роботи годувальника.
Пенсія в разі втрати годувальника, який помер внаслідок загального захворювання чи каліцтва, не пов'язаного з роботою, призначається, якщо годувальник на день смерті мав стаж, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності (стаття 25).
Стаття 44 наведеного Закону встановлює, що пенсії в разі втрати годувальника призначаються на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 30 процентів заробітку годувальника (стаття 64), але не менше соціальної пенсії, встановленої для відповідної категорії непрацездатних.
В даних спірних правовідносинах до позивача не можуть застосовуватися норм ст.129 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яка визначає грошову винагороду працюючого судді, оскільки ОСОБА_4 призначена пенсія по втраті годувальника, яка визначається у відповідності із Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" "Про пенсійне забезпечення", розмір якої залежить від заробітку годувальника або із пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті.