Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій.Интересные новшества в этом проекте, касаются чернобыльцев. Как и предпологалось, статьи черобыльского Закона, касаемые пенсии и доплат к пенсиям, внедрят в общий пенсионный закон. Первым же пунктом стоит:
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. Статті 49—59' і 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 із наступними змінами) виключити.
И вот предлогается отдельный раздел:
Розділ XІV
ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ ЗАЛЕЖНО ВІД УМОВ ПРАЦІ ТА ОСІБ, ПОСТРАЖДАЛИХ ВНАСЛІДОК ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
В котором
[spoiler= ТЕКСТ]
Стаття 123.
Пенсійне забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та членів їх сімей1. Пенсія по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання особам, віднесеним до категорії І, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986—1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986—1990 роках не може перевищувати 3 тис. карбованців.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
2. Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали під час виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків) або відповідно до частини першої цієї статті.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону та із урахуванням цієї статті або за бажанням таких осіб з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на період їх перебування в зоні відчуження.
3. Особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону:
Категорії осіб, які постраждали Зменшення віку
1. Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які:
працювали у зоні відчуження з моменту аварії
до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року – не менше 5 календарних днів; 10 років
працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів; 8 років
працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році – від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році – не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві не менше 14 календарних днів у 1986 році. 5 років
Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджується в установленому порядку (чоловіки – 10 років і більше, жінки 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки понад передбачений цією частиною.
Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим у встановленому порядку (чоловіки – 12 років 6 місяців і більше, жінки – 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік понад передбачений цією частиною.
Категорії осіб, які постраждали Зменшення віку
2. Потерпілі від Чорнобильської катастрофи:
особи евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році; 10 років
особи евакуйовані з інших територій зони відчуження у 1986 році; 8 років
особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного та додатково (обов’язкового) відселення за умови, якщо вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років; 4 роки * та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років
особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, якщо вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років; 3 роки * та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років
особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, якщо вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років; 2 роки * та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років
особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що виконувалися за урядовими завданнями. 2 роки
___________
* Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 (чоловіки — 10 років і більше, жінки — 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на два роки понад передбачений цією частиною.
Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 (чоловіки — 12 років 6 місяців і більше, жінки — 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік понад передбачений цією частиною.
Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.
Розміри пенсій для осіб, визначених цією частиною, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
4. Час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”: до 1 січня 1988 року у потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року — у полуторному розмірі (у тому числі за списком № 1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.
Зазначений порядок обчислення стажу, набутого після
1 січня 2004 року, застосовується тільки для визначення права на пенсію згідно із статтями 119 і 121 цього Закону.
5. Обчислення середньомісячного заробітку здійснюється відповідно до цього Закону.
У разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 цього Закону за бажанням особи, що звернулася за призначенням пенсії, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.
Якщо особа, яка звернулася за призначенням пенсії, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення:
менше 12 місяців, середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість таких місяців;
не менше 30 календарних днів у двох місяцях, середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи;
менше місяця, середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.
Порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до частини першої цієї статті, визначається Кабінетом Міністрів України.[/spoiler]
Будет еще раздел
Розділ XІV
ДОДАТКОВІ ПЕНСІЙНІ ГАРАНТІЇ ДЛЯ ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ОСІБ
[spoiler=ТЕКСТ]
Стаття 124. Умови та порядок призначення надбавок, підвищень, щомісячної додаткової пенсії, доплати до пенсії, щомісячної виплати цільової грошової допомоги на прожиття та щомісячної компенсації окремим категорія громадян
1. Пенсії або щомісячне довічне грошове утримання підвищуються у розмірі:
1) інвалідам війни, зазначеним у статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”:
50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, — інвалідам війни I групи;
40 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, — інвалідам війни II групи;
30 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, — інвалідам війни III групи.
Інвалідам війни II і III групи з числа учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років та війни 1945 року з імперіалістичною Японією, яким виповнилося 85 років і більше, пенсії підвищуються у розмірах, передбачених абзацом другим цього пункту як інвалідам війни I групи;
2) учасникам бойових дій, зазначеним у статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” — у розмірі 25 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Учасникам бойових дій у період Великої Вітчизняної війни
1941—1945 років та війни 1945 року з імперіалістичною Японією, яким виповнилося 85 років і більше, пенсії підвищуються у розмірах, передбачених абзацом другим пункту 1 цієї частини як інвалідам
війни I групи;
3) учасникам війни, зазначеним у статтях 8 і 9 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в розмірі:
20 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, — учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни;
15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, — іншим учасникам війни;
4) членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не одружилися вдруге, — у розмірі 42 відсотки прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
дружинам (чоловікам) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, зазначених у пунктах 2 і 3 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, — у розмірі 12 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
5) особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, зазначеним у статті 11 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, — у розмірі 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
6) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”, яким виповнилося 100 і більше років, виплата підвищень (надбавок) здійснюється у потрійному розмірі;
іншим особам, яким виповнилося 100 і більше років, встановлюється підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 189,8 гривні.
2. До пенсій або щомісячного довічного грошового утримання інвалідам війни та учасникам бойових дій, зазначеним у статті 6 і 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, незалежно від розміру пенсій та надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги та пенсії за особливі заслуги перед Україною встановлюється щомісячна виплата цільової грошової допомоги на прожиття у розмірі:
70 гривень — інвалідам війни I групи;
50 гривень — інвалідам війни II і III групи;
40 гривень — учасникам бойових дій.
3. Жертвам нацистських переслідувань пенсії або щомісячне довічне грошове утримання підвищуються у розмірі:
1) колишнім малолітнім в’язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами, зазначеним у статті 62 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”:
50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, — інвалідам I групи;
40 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, — інвалідам II групи;
30 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, — інвалідам III групи;
2) колишнім неповнолітнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, зазначеним у статті 61 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”, — 25 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
3) колишнім в’язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, зазначеним у статті 63 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”:
20 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, — особам, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни;
15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, — іншим особам, зазначеним у статті 63 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”;
4) дружинам (чоловікам) померлих жертв нацистських переслідувань, зазначеним у статті 62 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань”:
42 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, — дружинам (чоловікам) померлих інвалідів, які не одружилися вдруге;
12 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, — дружинам (чоловікам) померлих інших жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.
4. Особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, зазначеним у статті 8 Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”, встановлюються надбавки до пенсій, які вони отримують, у розмірі
20 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
5. До пенсії за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника та за вислугу років встановлюється надбавка за особливі заслуги перед Україною. Надбавки до розміру пенсії встановлюються:
1) Героям України, особам, нагородженим орденом Героїв Небесної Сотні, Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, особам, нагородженим орденом Леніна, орденом Слави трьох ступенів, орденом Трудової Слави трьох ступенів, чотирма і більше медалями “За відвагу”, чотирма і більше орденами України та колишнього Союзу РСР, повним кавалерам ордена “За службу Родине в Вооруженных Силах СССР”, особам, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР “народний”;
2) ветеранам війни, нагородженим за бойові дії орденом, медаллю “За відвагу” або медаллю Ушакова, незалежно від часу нагородження;
3) видатним спортсменам — переможцям Олімпійських та Параолімпійських ігор, Всесвітніх ігор глухих, чемпіонам і рекордсменам світу та Європи;
4) космонавтам, які здійснили політ у космос, членам льотно-випробувальних екіпажів літаків;
5) особам, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР “заслужений”, державними преміями України, колишніх Союзу РСР та Української РСР, нагородженим одним із орденів України або колишнього Союзу РСР, а також особам, яким до 1 січня 1992 року було встановлено персональні пенсії союзного чи республіканського значення;
6) матерям, які народили п’ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку. Якщо у разі смерті матері або позбавлення її батьківських прав виховання дітей до зазначеного віку здійснювалося батьком, право на пенсію за особливі заслуги надається батьку. При цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку.
Надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа, зазначена в пунктах 1—6 цієї частини, встановлюється у таких розмірах прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність:
від 35 до 40 відсотків — особам, зазначеним у пунктах 1 і 6 цієї частини;
від 25 до 35 відсотків — особам, зазначеним у пунктах 2—4 цієї частини;
від 20 до 25 відсотків — особам, зазначеним у пункті 5 цієї частини.
Розмір надбавки визначається згідно із схемою визначення розмірів надбавок залежно від наявних особливих заслуг перед Україною, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. У разі коли особа одночасно має право на надбавки за кількома підставами, передбаченими цією частиною, встановлюється надбавка, що є більшою у максимальному розмірі.
У разі смерті особи, яка мала право на надбавку за особливі заслуги перед Україною відповідно до цієї частини, непрацездатні члени сім’ї померлого, зазначені в статті 36 цього Закону та статті 30 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, мають право на встановлення надбавки до пенсії у таких розмірах: за наявності одного непрацездатного члена сім’ї — 70 відсотків, двох і більше — 90 відсотків надбавки до пенсії померлого годувальника або надбавки до пенсії, що могла бути йому встановлена.
У разі вчинення пенсіонером умисного злочину або виявлення помилкових чи неправдивих даних, на підставі яких відповідно до цієї частини було призначено надбавку до пенсії, рішенням органу, що призначає пенсію, пенсіонер позбавляється призначеної надбавки за особливі заслуги або її розмір переглядається відповідно до цієї частини.
6. Дітям війни, зазначеним у статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, крім тих, що одержують підвищення до пенсії відповідно до частин першої та третьої цієї статті, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання виплачується підвищення у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання відповідно до цієї частини та частин першої та третьої цієї статті підвищення виплачується за їх вибором за першою або третьою частиною цієї статті, або цією частиною.
7. Особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорій 1—3 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
8. Почесним донорам України встановлюється надбавка до пенсії у розмірі 10 відсотків затвердженого прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.
9. Громадянам, які одержали статус особи, що проживає на території населеного пункту, якому надано статус гірського відповідно до Закону України “Про статус гірських населених пунктів в Україні”, встановлюється надбавка до пенсії у розмірі 20 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
10. Непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років, до пенсії за віком, по інвалідності та за вислугу років, призначеної відповідно до розділів ІІІ і IV, статей 119—121 та частини третьої статті 123 цього Закону, виплачується надбавка, призначена у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
11. Інвалідам I групи, одиноким інвалідам II групи, які потребують постійного стороннього догляду або досягли пенсійного віку, одиноким інвалідам III групи, які досягли пенсійного віку, одиноким одержувачам пенсій за віком та вислугу років, призначених відповідно до розділів ІІІ і IV, статей 119—121 та частини третьої статті 123 цього Закону, які потребують постійного стороннього догляду, виплачується надбавка у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
12. Громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і були реабілітовані, та членам їх сімей, яких було примусово переселено, до пенсії, призначеної відповідно до розділів ІІІ і IV, статей 119—121 та частини третьої статті 123 цього Закону, підвищення виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
13. Особам, які одночасно мають право на надбавки, підвищення, щомісячну додаткову пенсію, передбачених частинами першою, третьою та шостою цієї статті, таке підвищення провадиться за їх вибором за однією з підстав.
14. Непрацездатним членам сімей, які перебували на утриманні осіб, смерть яких пов’язана з участю в масових акціях громадського протесту, що відбулися у період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року, а також працівників правоохоронних органів і військовослужбовців, смерть яких пов’язана з участю в зазначених акціях, встановлюється доплата до пенсії у зв’язку з втратою годувальника у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України;
15. Непрацездатним членам сім’ї, які були на утриманні померлого годувальника, призначається на кожного непрацездатного члена сім’ї щомісячна компенсація в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Право на щомісячну компенсацію мають непрацездатні члени сім’ї годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям щомісячна компенсація призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого годувальника.
Члени сім’ї, які вважаються непрацездатними і утриманцями, визначаються статтею 36 цього Закону.
Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі і стажисти мають право на щомісячну компенсацію в разі втрати годувальника на строк навчання у навчальних закладах, але не більш як до досягнення ними 23-річного віку.
16. Героям України, Героям Соціалістичної Праці, Героям Радянського Союзу, повним кавалерам ордена Трудової Слави, повним кавалерам ордена Слави, особам, нагородженим чотирма і більше медалями “За відвагу” встановлюється доплата до надбавки, встановленої пунктом 5 частини першої або частиною четвертою цієї статті, для того, щоб розмір зазначеної надбавки становив 10000 гривень.
Доплата виплачується, в разі коли розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат, установлених законодавством) разом з одержуваною заробітною платою (доходом) не становлять 15000 гривень і після встановлення доплати сума таких виплат не перевищує зазначений розмір.
Порядок виплати зазначеної доплати встановлюється Пенсійним фондом України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці і соціальної політики.
17. Дітям-сиротам віком старше 18 років встановлюється доплата до пенсії у разі втрати годувальника на умовах та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Особам із числа дітей-сиріт, яким, крім пенсії у разі втрати годувальника, призначено державну соціальну допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”, зазначена доплата встановлюється з урахуванням розміру державної соціальної допомоги.
18. Встановлення надбавок, підвищень, щомісячної додаткової пенсії, доплати до пенсії, щомісячної виплати цільової грошової допомоги на прожиття та щомісячної компенсації окремим категоріям громадян, передбачених цією статтею, здійснюється у строки, передбачені абзацами другим — третім частини четвертої статті 45 цього Закону.
19. Фінансування надбавок, підвищень, щомісячної додаткової пенсії, доплати до пенсії, щомісячної виплати цільової грошової допомоги на прожиття та щомісячної компенсації окремим категоріям громадян, передбачених цією статтею, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.”;[/spoiler]