Пенсії та закони

...ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУ ПФУ, у якому просив визнати незаконними дії останнього щодо відмови в перерахунку йому пенсії у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, зобов’язати ГУ ПФУ здійснити такий перерахунок пенсії з 1 вересня 2008 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, він посилався на положення Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі – Закон № 2262-XII) та наказу Міністра оборони України від 28 липня 2008 року № 377 «Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних сил України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2008 року за № 761/15452 (далі – наказ № 377), яким відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – постанова № 1294) збільшено розмір посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів...

... ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада
2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі – постанова № 1294), наказу Міністра оборони України від 28 липня 2009 року № 377 «Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України» (далі –
наказ № 377), преміювання у розмірі 33,3 % та надбавки до пенсії згідно із Законом України від 18 листопада 2004 року № 2195-IV «Про соціальний захист дітей війни» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі – Закон № 2195-IV); зобов’язати ГУ ПФУ провести ОСОБІ_1 відповідний перерахунок пенсії...

...Особа 1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати неправомірними дії управління ПФУ щодо перерахунку йому пенсії за віком з 1 квітня 2011 року відповідно до вимог статей 40, 42 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі — Закон № 1058-ІV) з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік та зобов’язати управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії із застосуванням такого показника за 2010 рік...

...ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив:
- визнати протиправним рішення управління СБУ про призначення йому пенсії з урахуванням вимог статті 40 Закону України від 20 грудня 2005 року № 3235-ІV «Про Державний бюджет України на 2006 рік» (далі – Закон № 3235-ІV) та методичних роз’яснень фінансово-економічної служби СБУ від 2 серпня 2006 року (далі – методичні роз’яснення), відповідно до яких розмір грошового забезпечення для призначення пенсії було розраховано за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням;
- визнати, що розмір грошового забезпечення для призначення йому пенсії повинен розраховуватися відповідно до частини третьої статті 43 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі – Закон № 2262-ХІІ) у редакції Закону України від 4 квітня 2006 року № 3591-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» (далі – Закон № 3591-IV);
- зобов’язати ГУ ПФУ провести перерахунок пенсії, обчислюючи її з грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3591-IV, а саме з розміру 5356 грн 66 коп. та призначити пенсію в розмірі 4822 грн (90 %), починаючи з 1 січня 2007 року...

...ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати неправомірними дії управління ПФУ щодо відмови у перерахунку йому пенсії за віком відповідно до вимог статей 40, 42 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон № 1058-ІV) з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2007 рік та зобов’язати управління ПФУ здійснити перерахунок пенсії із застосуванням такого показника за 2008 рік...

...ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому, посилаючись на статтю 40 та частину четверту статті 42 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі – Закон № 1058-IV) та постанову Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», просила зобов’язати управління ПФУ: провести у 2009 році їй як працюючому пенсіонеру перерахунок пенсії у зв’язку зі зміною страхового стажу та заробітної плати із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2008 рік у розмірі 1573 грн 99 коп.; виплачувати їй щомісяця пенсію на підставі такого перерахунку, а також виплатити на її користь недоотриману суму пенсії за серпень –листопад 2009 року...

...ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність управління МВС щодо неповідомлення управління ПФУ про виникнення підстав для перерахунку пенсії, зобов’язати управління МВС надати управлінню ПФУ довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача із зазначенням премії у розмірі 100 % грошового забезпечення та зобов’язати управління ПФУ провести перерахунок пенсії з 1 травня 2007 року...

...ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати дії відповідача протиправними та зобов’язати управління ПФУ провести перерахунок та виплату пенсії на підставі частини четвертої статті 42 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі – Закон № 1058-ІV), застосувавши показник заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2008 рік...

...Особа 1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
визнати протиправним рішення ГУ ПФУ про призначення йому пенсії з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі – постанова № 393), відповідно до якої розмір грошового забезпечення для призначення пенсії було розраховано за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням;
визнати, що розмір грошового забезпечення для призначення йому пенсії має розраховуватися відповідно до частини третьої статті 43 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон № 2262-ХІІ) у редакції Закону України від 4 квітня 2006 року № 3591-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» (далі – Закон № 3591-IV);
зобов’язати ГУ ПФУ провести перерахунок пенсії, обчислюючи її з грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону № 3591-IV, починаючи з 1 січня 2009 року...

...ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив визнати неправомірною бездіяльність відповідачів та зобов’язати здійснити перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня (далі – грошова допомога) за 2005–2009 роки, стягнути з Центру суму недоплаченої грошової допомоги за вказаний період...

п о с т а н о в и л а:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

...ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління ПФУ, в якому просив: визнати неправомірними дії управління ПФУ щодо відмови у призначенні йому пенсії відповідно до вимог частини четвертої статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі – Закон № 796-ХІІ) та статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі – Закон № 1058-IV); зобов’язати управління ПФУ провести перерахунок його пенсії відповідно до вимог частини четвертої статті 54 Закону № 796-ХІІ та статті 28 Закону № 1058-IV починаючи з 22 травня 2008 року та призначити йому пенсію в розмірі 3237 грн.

...Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції в частині залишення без змін постанови суду апеляційної інстанції щодо кінцевої дати перерахунку пенсії (“...по 8 жовтня 2009 року”), ОСОБА_1 звернувся із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), в якій просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2012 року...

п о с т а н о в и л а:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Спори щодо користування пільгами

................................................
2. Виходячи із системного аналізу ст. 130 Конституції України, ст. 44 Закону України від 15 грудня 1992 р. № 2862-XII «Про статус суддів» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) та п. 5 Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. № 6-рп/2007 Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

............................................

... Закону України від 15 грудня 1992 р. № 2862-XII «Про статус суддів»

...народные депутаты приняли решение создать рабочую группу по разработке законопроекта о расширении компетенции наивысшего судебного органа страны. В состав этой рабочей группы помимо членов профильного парламентского подразделения войдут представители Конституционного, Верховного, высших специализированных судов, Высшего совета юстиции, Высшей квалификационной комиссии судей Украины, Совета судей Украины, Государственной судебной администрации Украины, Администрации Президента Украины и Министерства юстиции Украины...

Згідно із пояснювальною запискою завданням законопроекту (реєстр. №2269) є відновлення конституційного статусу Верховного Суду України як найвищого судового органу в системі судів загальної юрисдикції, який було обмежено Законом "Про судоустрій і статус суддів". Для досягнення вказаної мети проектом пропонується внести відповідні зміни до Закону "Про судоустрій і статус суддів", Цивільного процесуального кодексу, Господарського процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу про адміністративні правопорушення, Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Зокрема, розширюються повноваження Верховного Суду України щодо перегляду справ з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї і тієї ж норми як матеріального, так і процесуального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом; перегляду справ в апеляційному порядку у випадках, встановлених законом; ведення та аналізу судової статистики, а також вивчення та узагальнення судової практики; надання судам роз’яснення з питань застосування законодавства на основі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики.

Крім цього, відповідно до положень законопроекту "спрощується" доступ сторін до вищого судового органу держави шляхом ліквідації процедури допуску справи вищим спеціалізованим судом до її провадження у Верховному Суді України із наданням права подавати заяви про перегляд судових рішень безпосередньо до Верховного Суду України. Таким чином, вважзають народні депутати, запровадження вказаних норм дозволяє людині і громадянину використати всі можливості судового захисту за національним законодавством і за необхідності, звернутися за захистом своїх прав та інтересів до Європейського Суду з прав людини.

На засіданні Комітету, зокрема, зазначалося, що відповідно до частини першої і другої статті 55 Основного Закону в Україні права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб

У частині третій статті 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, а в пункті 14 частини першої статті 92 закріплено, що судоустрій, судочинство і статус суддів визначаються виключно законами України.

У украинцев появилась возможность наживаться на ошибках своих работодателей. Ее своим решением (№6-151цс13) обеспечил Верховный суд, который разъяснил права граждан в спорных ситуациях с начислением денег на счета...

«Он разграничил два понятия. Если ошибку допустил банк, и начислил на зарплатную карту больше денег, то он имеет право отозвать эти средства. Но в случаях, когда ошибается уже не банк, а непосредственно работодатель (его бухгалтерия), и начисляет сотруднику больше положенного при отсутствии в расчете ошибки, то человек сам может решать — добровольно вернуть лишнее компании либо оставить себе. По действующему законодательству, он имеет на это право. Это и отмечается в решении ВСУ», — рассказал «Вестям» старший партнер адвокатской компании «Кравец и Партнеры» Ростислав Кравец.

Юристы уверяют, что решение ВСУ будет применяться не только в случаях с зачислением зарплат, но и для всех остальных социальных выплат в нашей стране. «Пенсий, пособий, стипендий, алиментов, возмещений вреда, причиненного увечьем, другим повреждением здоровья или смертью, а также других денежных сумм, предоставленные физическому лицу как средство к существованию», — отметил адвокат, директор компании по обслуживанию инвестиций Investment Service Ukraine Иван Герасименко.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ,
яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 22 січня 2014 року (справа N 6-151цс13)

Відповідно до статті 1215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат, встановлених абзацом 2 частини першої статті 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.

Верховный Суд оставил за собой право выносить противоречивые решения по одному и тому же вопросу. Об этом говорится в разъяснении ВСУ №6-309з14, предоставленном по адвокатскому запросу. Поводом для него послужило разное толкование правовых последствий закона «Об ипотеке»: два противоположных решения ВСУ по одной проблеме вышло 23 апреля (№6-26цс14) и 23 сентября (3-113гс14) — оба в 2014 г.

Адвокат: Два пенсионера из Донецка судятся с президентом и Кабмином из-за прекращения соцвыплат

http://gordonua.com/news/war/Advokat-Dv ... 53292.html

По мнению адвоката, подобные иски имеют шансы на удовлетворение судом, поскольку Конституция Украины гарантирует всем своим гражданам равные права.

В Верховной Раде сегодня зарегистрирован законопроект о судоустройстве, которым предусматриваются дисциплинарные меры к судьям, которые не исполняют решения ВСУ — вплоть до увольнения.

виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону № 796-ХІІ та стаття 1 Закону № 372-ІV, а не Постанова КМУ № 836.

Там-же:

Согласно законодательству, если в производстве одного или нескольких административных судов находятся типичные административные дела, большое количество которых определяет целесообразность принятия образцового решения, суд, рассматривающий одно или более таких дел, может обратиться в Верховный Суд с данной просьбой.

В такой ситуации Верховный Суд рассматривает образцовое дело как суд первой инстанции.

Решение Верховного Суда в образцовом деле подлежит пересмотру Большой палатой Верховного Суда в апелляционном порядке.

Новые редакции Хозяйственного процессуального кодекса, Гражданского процессуального кодекса и Кодекса административного судопроизводства вступили в силу.

Решение о дате вступления в силу кодексов было принято на пленуме нового Верховного Суда 30 ноября...

Одним из новшеств процессуальных кодексов является введение понятия "образцовое дело" и "типичное дело" для ускорения рассмотрения большого количества однотипных административных споров.

Добро пожаловать в прецедентное право

Да, в судебной реформе впроваджуються элементы прецедентного права, как в англо-саксонской правовой системе.

Стаття 44. Права та обов’язки учасників справи

1. Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов’язки.

2. Учасники справи зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

3. Учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
Стаття 263. Особливості розгляду окремих категорій справ незначної складності

1. Суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо:

1) оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;

2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

Стаття 49. Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі

1. Особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки.

2. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

3. Особи, які беруть участь у справі, мають право:

1) знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів;

2) знайомитися з матеріалами справи;

3) заявляти клопотання і відводи;

4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення;

5) подавати докази, брати участь у дослідженні доказів;

6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам;

7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

знайомитися з технічним записом, журналом судового засідання, протоколом про вчинення окремої процесуальної дії і подавати письмові зауваження до них;

{Пункт 8 частини третьої статті 49 в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010}

9) робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень;

10) оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів;

11) користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду щодо обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Про це зазначила колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, розглянувши адміністративну справу за позовом особи до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про зобов’язання вчинити певні дії.

Позивачка звернулася до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, в якій їй було відмовлено. Відмова у призначенні пенсії за віком вмотивована тим, що позивачка не надала документів, які підтверджують необхідний стаж (20 років). Крім того, відповідач зазначив, що у трудовій книжці позивачки містяться неточності в частині назви підприємства, на яке її прийнято на роботу та з якого звільнено.

Верховний Суд підтримав рішення судів попередніх інстанцій, якими було задоволено позовні вимоги.
У ст. 46 Конституції України зазначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (cт. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Суд зазначив, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном. Механізм підтвердження таких періодів роботи визначений Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 10 листопада 2006 року № 18-1.

Крім того, колегія суддів вказала, що, приймаючи документи, орган, який призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта і документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, за наявності сумнівів має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Однак, як встановлено судами, органом Пенсійного фонду України не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у достовірності поданих документів на підтвердження пільгового стажу позивача.

З огляду на принцип пропорційності під час здійснення судочинства особа, яка подає апеляційну скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства, зокрема ст. 297 КАС України, які надають їй право подати апеляційну скаргу як безпосередньо до апеляційного суду, так і через місцевий суд.

Таку позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів об’єднаної палати Касаційного адміністративного суду, розглянувши касаційну скаргу на рішення суду апеляційної інстанції, який ухвалою повернув позивачеві апеляційну скаргу без розгляду через порушення позивачем порядку її подання.

Суть спору полягала в тому, що позивач, не погодившись із додатковим судовим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційний суд повернув позивачеві апеляційну скаргу без розгляду, мотивуючи своє рішення тим, що позивач порушив порядок подання апеляційної скарги, встановлений ч. 1 ст. 186 КАС України (у редакції Закону, що діяв до 15 грудня 2017 року), та вимоги підпункту 15.5 п. 15 ч. 1 розд. VII Перехідних положень КАС України (у редакції Закону, що діяв після 15 грудня 2017 року), де зазначено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Позивач просив скасувати ухвалу та направити справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив, зазначивши, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги позивача без розгляду є помилковим.

Об’єднана палата Касаційного адміністративного суду висловила таку позицію.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 п.15 ч. 1 розд. VII Перехідних положень КАС України (у редакції Закону, що діяв на момент прийняття рішення судом апеляційної інстанції), яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення з апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до ст. 297 КАС України.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду розглянув у касаційному порядку справу за позовом особи – учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, якій було призначено пенсію зі зниженням пенсійного віку (у розмірі нижче прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб) за наявності стажу роботи 20 років 2 місяці 18 днів.

Відповідач (управління Пенсійного фонду України) обґрунтовував свої дії тим, що, оскільки страховий стаж позивача становить менше як 35 років, а розмір пенсії обчислений з урахуванням страхового стажу та заробітної плати, менший за мінімальний розмір пенсії за віком, то пенсію за віком призначено в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу.

Позивач просив визнати протиправними дії відповідача при нарахуванні розміру пенсійного забезпечення, зобов’язати відповідача привести розмір основної пенсії у відповідність із вимогами чинного законодавства України, але не нижче прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, виплатити недораховану суму основної пенсії з часу її призначення.

Верховний Суд, погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, якими позовні вимоги задоволено, зазначив таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки – 20 років, жінки – 15 років, державою надано право саме на пенсію в повному розмірі – не меншому за мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тобто не нижче визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Вчора, 2 квітня 2020 року, набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№540-IX від 30 березня 2020 року).

Згідно з цим Законом, зокрема Кодекс адміністративного судочинства України, Господарський, Кримінальний та Цивільний процесуальні кодекси України були доповнені положеннями щодо особливостей розгляду справ в умовах запровадження карантинних заходів, які стосуються таких питань.

✅ Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції
✔ Під час дії карантину учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (КАС, ГПК, ЦПК).
✔ Підтвердження особи учасника справи здійснюється шляхом накладення електронного підпису. Якщо особа немає такого підпису, то таке підтвердження здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», або Державною судовою адміністрацією України (КАС, ГПК, ЦПК).

✅ Процесуальні строки
✔ Всі процесуальні строки продовжуються на час дії карантину (КАС, ГПК, ЦПК).
✔ Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим ніж строк карантину, пов′язаного із запобіганням поширенню COVID-19 (КАС, ГПК).

✅ Гласність судового процесу
✔ Суд (або слідчий суддя) може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоровʼю особи (ГПК, КПК, ЦПК).

✅ Тимчасові особливості судового контролю у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження (КПК)
Перехідні положення КПК України доповнено пунктом 20-5, відповідно до якого тимчасово, на період карантину, встановлено такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження:
✔ розгляд питань, які віднесено до повноважень слідчого судді (крім розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій і скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування), та окремих питань під час судового провадження здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
✔ у разі неможливості визначити слідчого суддю у відповідному суді (крім Вищого антикорупційного суду) місцевий суд вносить вмотивоване подання про передачу клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею, для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів).

“Согласно обращению работников ВСУ, основания для издания указов президента Украины и назначения ими судей не соответствуют нормам Конституции Украины и закона Украины «О судоустройстве и статусе судей», указанным в них. К тому же судьи были назначены не в Верховный Суд, как это предусмотрено ст. 125 Конституции Украины, а в кассационные суды, неконституционность которых была признана решением КСУ в деле по конституционному представлению 62 народных депутатов Украины. Также в обращении работники Верховного Суда Украины указали, что были незаконно лишены права на труд и его оплату в связи с так называемой ликвидацией ВСУ”, — сказано в сообщении.

Генеральним прокурором 6 квітня 2020 року на підставі звернення працівників Верховного Суду України внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо можливих неправомірних дій Президента України, повноваження якого припинено, та інших осіб при виданні Указів Президента України від 10.11.2017 № 357/2017 та від 07.05.2019 № 195/2019 «Про призначення суддів Верховного Суду».

Генеральный прокурор Ирина Венедиктова...