Nickolas писал(а):
Международные соглашения должны бы предусматривать взаимозачет этих взносов,
но явного указания на это в старых соглашениях еще не могло быть.
Надо анализировать перспективные положения, а это уже слишком тонкие материи для наших судей ...
Однако,в
аналогичном случає, суд не "молится" на
Никитенков,а
работает с "материей любой тонкости":
Суд вважає, що відмова в перерахунку пенсії позивачеві є незаконною, так як в силу ст. 4 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з аконодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року інтереси українських громадян, що тимчасово працюють за кордоном, захищаються міждержавними і міжурядовими угодами, що підписуються Україною з іншими державами.
В рамках Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється по законодавству держави, на території якої вони постійно проживають. Усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення несе держава, яка здійснює таке забезпечення.
Отже, при призначенні в Україні пенсій громадянам України на території держав-учасниць зазначеної Угоди внески до Пенсійного фонду України за період роботи на території цих держав не сплачуються.
У довідці ВАТ «Атомтехенерго» від 01.11.2007 року № 03-15/171 про суму заробітку ОСОБА_1 /а.с. 13-15/, зазначено, що зі всіх сум, включених у довідку, за період з вересня 2003 року по жовтень 2007 року включно єдиний соціальний податок в тій частині, що зараховується до Федерального бюджету сплачений повністю, зазначено фактична та юридична адреса підприємства де працював позивач, та період роботи на даному підприємстві.
Відповідно до довідки виданої ЗАТ «Атомтехбудекспорт» № 7706-03/663 від 25.12.2009 року /а.с. 19/ про суму заробітку ОСОБА_1, за період з 12.12.2008 року по листопад 2009 року включно, зазначено, що єдиний соціальний податок в тій частині, що зараховується до Федерального бюджету сплачений повністю, зазначено фактична та юридична адреса підприємства де працював позивач.
З вищезазначеного можливо зробити висновок про те, що діюче в україні пенсійне законодавство передбачає, що у разі, якщо пенсія призначена на території України, а особа працювала на території Росії після 13 березня 1992 року, то цей стаж має враховуватися на території України як власний страховий (трудовий) стаж, хоча пенсійні внески сплачувалися в Росії, але вони не передаються в разі переїзду працівника в іншу державу. Тобто існує гарантія врахування страхового (трудового) стажу кожної із сторін при призначенні пенсії на її території без перерахування страхових внесків.
Таким чином суд приходить до висновку про те, що період роботи ОСОБА_1 з 01.09.2003 року по 31.10.2007 року в ВАТ «Атомтехенерго» та період роботи з 12.12.2008 року по 11.12.2009 року в ЗАТ «Атомтехбудекспорт», має бути зарахований як страховий стаж, оскільки, як вже зазначалося в даний період ним сплачувалися внески до Пенсійного фонду Російської Федерації.
Крім того відповідно до ст. 11 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року документи, що необхідні для пенсійного забезпечення, видані в установленому порядку на території держав-учасниць, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації.
Доводи представника відповідача, проте що позивач набув трудовий стаж не на території Російської Федерації, а на території Китайської Народної Республіки та Республіки Болгарії, які не являються державами-учасницями Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, суд не приймає до уваги, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ВАТ «Атомтехенерго» та ЗАТ «Атомтехбудекспорт», що зареєстровані та розташовані в м. Москва Російської Федерації, про що свідчать надані до суду докази, а місцем його роботи було будівництво АЕС «Тяньвань», що відбувалося в Китайській Народній Республіці та будівництво АЕС «Белене» в Республіці Болгарія.
За таких підстав позовні вимоги ОСОБА_1 до УПФУ в м. Южноукраїнську щодо визнання незаконними дії УПФУ в м. Южноукраїнську Миколаївської області стосовно відмови у здійсненні перерахунку призначеної йому пенсії та зобов’язання відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням трудового стажу за час роботи в Російській Федерації в ВАТ «Атомтехенерго» та ЗАТ «Атомтехбудекспорт" - підлягають повному задоволенню.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську Миколаївської області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до вимог ч. 4 ст. 45 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням трудового стажу за час роботи в Російській Федерації в ВАТ «Атомтехенерго» та ЗАТ «Атомтехбудекспорт».
Лишнее подтверждение того что
ПЕРЕРАХУНОК=ПРИЗНАЧЕННЯ:good:
Список форумов
Вход
Регистрация
Поиск
