Пенсії та закони

Человек работал с 1982г. по 1994 г. слесарем-ремонтником в сталепрокатном цехе, имеет по подтверждающей справке завода стаж 11 лет. ПФУ отказало в назначении пенсии, ссылаясь на то, что должность слесаря-ремонтника введена в Список № 1 с 1992 г., считает льготный стаж только 2 года (с 1992 по 1994).
Предлагает период с 1982 г. по 1991 засчитать по списку №2.
Основание для отказа пишут п.3 Постанови КМУ № 383 от 18.11.2005 г.
Прошу помощи в ответе на вопрос: правомерен ли отказ ПФУ в назначении пенсии по списку № 1.

N 383, 26.05.2005, Постанова, План, Кабінет Міністрів України
Про затвердження плану додаткових заходів щодо збереження, ремонту та реставрації об'єктів Національного заповідника "Замки Тернопілля" на 2005-2010 роки

3. При визначенні права на пенсію за віком на пільгових
умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При
цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на
відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення
цієї посади чи професії до Списків (приклад у додатку 1).

Додаток 1
до пункту 3 Порядку
застосування Списків N 1
і N 2 виробництв, робіт,
професій, посад і показників
при обчисленні стажу роботи,
що дає право на пенсію
за віком на пільгових умовах

Громадянин Д. у період з 01.01.75 до 31.12.92 року працював
муляром в бригаді мулярів. Оскільки громадянин Д. працював у
період дії "Списка N 2 производств, работ, профессий, должностей и
показателей с вредными и тяжелыми условиями труда, занятость в
которых дает право на пенсию по возрасту (по старости) на льготных
условиях", затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від
26.01.91 N 10, яким була передбачена ця професія, до пільгового
стажу зараховується весь період роботи за цією професією при
дотриманні вимог, передбачених законодавством.

Начальник Управління пенсійного
забезпечення Н.Шамбір

тогда нужно обращаться в суд с требованием о назначении пенсии? или в вышестоящее управление ПФУ? Практика как показывает, есть ли эффект от обращения в вышестоящий орган?

Стаття 192. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману
або зловживання довірою
1. Заподіяння значної майнової шкоди шляхом обману або
зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства - караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот
сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або
арештом на строк до шести місяців.
2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб,
або такі, що заподіяли майнову шкоду у великих розмірах, -
караються штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох
років.

Стаття 356. Самоправство
Самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому
законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких
оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода
інтересам громадянина...