Пенсії та закони

Подскажите пожалуйста !
У нас в Львове суды первой инстанции отказываются принимать решения о подальшем правильном начислении пенсии, а принимают решения только за последние пол года выплатить разницу недополученных сум, и по дату судебного заседания. Как нужно действовать, и какие доводы предоставить в суд .

Посмотрите все темы и здесь -
http://pension.biz.ua/topic1395.html

Привет земляк. Надо составлять иск без конечной даты перерасчёта, начисления та призначення пенсии.
Когда в решении суда не будет конечной даты это и есть в подальшему.
Сбрасываю иск который подал с 01.01.2011г.

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання дій неправомірними, перерахунок пенсії та
щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та їх виплату

Я є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії І, інвалідом ІІ групи захворювання, пов’язаного із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням та довідкою МСЕК, копії яких додаються. Перебуваю на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області та отримую пенсію (копія пенсійного посвідчення додається).
З „01” січня 2011 року отримую пенсію по інвалідності згідно із Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-XII (надалі - закон №796-XII).
Як ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, я маю право на компенсації та пільги, встановлені Законом №796-XII.
06.06.1996 року Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 року, який був змінений і доповнений Законом України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР від 06.06.96 року, держава визнала свою вину в заподіянні шкоди здоров’ю учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в повному обсязі, і в статті 1 та 13 Закону №796-XII зафіксовано, що держава взяла на себе зобов'язання повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до ст.13 Закону №796-XII – «Держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов’язується відшкодувати її за пошкодження здоров’я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (стаття 13 в редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.96)».
В рахунок відшкодування завданої шкоди здоров’ю громадян, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та в результаті чого стали інвалідами, статтями 49, 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено порядок її відшкодування (як компенсація за пошкодження здоров’я) у вигляді щомісячної виплати державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров’ю.
Відповідно до частині 4 статті 54 Закону №796-ХІІ розмір пенсії інвалідів ІI групи в будь-якому випадку не може бути нижчим ніж вісім мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст.50 Закону №796-XII я, як інвалід ІІ групи захворювання, пов’язаного із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, маю право на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Але, в порушення ст.50 та ч.4 ст.54 Закону №796-XII та моїх прав Відповідач в період з 01 січня 2011 року включно здійснював на мою користь виплату пенсії та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров’ю, у значно менших розмірах, ніж визначено Законом №796-XII, що підтверджується листом відповідача від 28.02.2011 №К-51-1/12-19, довідкою відповідача від 23.02.2011р. та розпорядженням №156720 від 23.02.2011р. (копії додаються)
У зв’язку з цим, в лютому 2011 року я звернувся до Відповідача із письмовою вимогою про здійснення перерахунку призначеної мені пенсії як інваліду ІІ групи захворювання, пов’язаного із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про здійснення перерахунку державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС, та виплату недорахованої пенсії та додаткової пенсії за період з 01.01.2011р виходячи із розмірів, які б ґрунтувалися виключно на нормах ст.49, ст.50 та ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Але своїм листом від 28.02.2011 №К-51-1/12-19 Відповідач відмовив мені у задоволенні моїх вимог та послався на правомірність своїх дій.
Відповідач зазначив, що пенсія у період з 01.01.2011р розрахована відповідно до ст.50 та ст.54 Закону №796-ХІІ (із змінами внесеними неконституційними положеннями Розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"), п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008р. №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (п.8 та п.15 якої визнано незаконними Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва №2/385 від 15.06.2009р. (копія додається), а п.10 – некоституційним – Рішенням Конституційного Суду №19-рп/2009 від 08.09.2009р. ), що відповідає нормам чинного законодавства.

З доводами Відповідача я не може погодитися та вважаю його дії-бездіяльність неправомірними з нижченаведених підстав:
Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст.3 Конституції України).
Стаття 22 Конституції України закріпила, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст.13 Закону №796-XII – «Держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов’язується відшкодувати її за пошкодження здоров’я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (стаття 13 в редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.96)».
Враховуючи небезпеку для життя та здоров'я осіб, які приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС законодавець для таких осіб встановив додаткові гарантії соціального забезпечення, а саме - закріпив у статтях 49, 50 та частині 4 статті 54, ст..67 Закону №796-ХІІ особливий порядок пенсійного забезпечення інвалідів, у яких встановлений зв'язок захворювання з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Так, розмір пенсії інвалідів ІI групи в будь-якому випадку не може бути нижчим ніж вісім мінімальних пенсій за віком.
Отже, я відповідно до ст.49, ст.50 та ч.4 ст.54, ст.67 Закону №796-XII маю право на отримання пенсії у розмірі, який не може бути нижчим ніж вісім мінімальних пенсій за віком, а також на отримання додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з пунктом 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове держане пенсійне страхування», різниця між розміром пенсії, на який я маю право відповідно до ст.50 та ч.4 ст.54 Закону №796-XII, та розміром пенсії із солідарної системи фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Зі змісту статей 49, 50, 54, 67 Закону №796-ХІІ випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-ІV, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає (що встановлено рішення Конституційного Суду України №19-рп/2009 від 08.09.2009р.).
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-І, мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Прожитковий мінімум встановлюється Законом про Державний бюджет на відповідний рік (Закон України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року №966-XIV).
Відповідно до ст. 17 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року №2017-ІІІ (надалі - Закон №2017-ІІІ), основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включаються і мінімальний розмір пенсії за віком. Основні державні соціальні гарантії, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, вста¬новленого законом.
Згідно зі ст. 19 Закону Закон №2017-ІІІ, виключно законами України визначаються мінімальний розмір пенсії за віком. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Статтею 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" встановлено, що прожитковий мінімум застосовується також і для встановлення мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини третьої статті 67 Закону №796-ХІІ, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Статтею 62 Закону №796-ХІІ визначено, що застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, але надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав громадян, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком, оскільки виключно законом визначаються засади соціального захисту (ст.22, п.6 ст.92 Конституції України).
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а статтею 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім – своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
Конституцією України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ч.3 ст.22), тому невиплата пенсії в повному обсязі не позбавляє мене права отримувати пенсію у встановленому Законом розмірі.
Враховуючи особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обумовлену цим необхідність їх адекватного соціального захисту, Верховна Рада України у 2006 році доповнила Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” статтею 71, в якій встановлено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону (Закон № 231-V від 5 жовтня 2006).
Слід звернути увагу на те, що:
Відповідач зазначає, що пенсія у період з 01.01.2011р розрахована відповідно до ст.50 та ст.54 Закону №796-ХІІ. Але Відповідач використав норми цього закону із змінами внесеними неконституційними положеннями Розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідач також зазначив, що при розрахунку пенсії керувався п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», ОДНАК п.8 та п.15 цієї постанови Уряду визнано незаконними Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва №2/385 від 15.06.2009р. (копія додається), а п.10 – некоституційним – Рішенням Конституційного Суду №19-рп/2009 від 08.09.2009р. Пункт 15 Постанови КМУ від 28.05.2008р. №530 встановлював дату набрання чинності цієї Постанови.
Відповідно пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.1997 року № 523"Про затвердження нового порядку обчислення пенсії по інвалідності, яка наступила внаслідок каліцтва або захворювання і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Порядок) у всіх випадках розмір пенсії для інвалідів, по відношенню яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, повинна бути не нижче по 2-й групи інвалідності 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком.
На момент введення цього Порядку мінімальна пенсія за віком визначалась на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно статті 19 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ та статті 2 Закону України „Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 року № 966-ХІІ.
Закон України „Про прожитковий мінімум" №966 відповідно до статті 46 Конституції України надає визначення прожиткового мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження і врахуванні при реалізації Державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень. Відповідно пункту 2 вказаного Закону прожитковий мінімум застосовується для встановлення мінімальної пенсії за віком.
Згідно пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України №523, Міністерству соціального захисту населення було доручено привести розміри пенсій по інвалідності, які наступили внаслідок каліцтва або захворювання, у відповідність з Порядком, починаючи з 01.02.1997 року та забезпечити перерахунок цих пенсій на протязі двох місяців з дня прийняття даної Постанови.
При цьому обов'язок проведення перерахунку було покладено на органи пенсійного забезпечення, незалежно від наявності заяви пенсіонера про проведення такого перерахунку. Однак, я, при наданні заяви про проведення перерахунку державної пенсії та додаткової пенсії згідно ст.ст.49, 50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону №796-12, пенсію отримую в менших розмірах.
Відповідач нарахував мені державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно ч.4 ст.54 Закону №796-12, але я не надавав заяву про нарахування мені пенсій у розмірах менших ніж встановлено ч.4 ст.54 Закону №796-12.
Відповідач також пояснює, що нарахування, державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснив у менших розмірах, без письмової згоди (заяви) позивача, що є також грубим порушенням Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. за №22-1, норм ст.22, 46 Конституції України, ч.4 ст.54 Закону №796-12, Закону №1058.
Нормативні акти, на які спирається відповідач не відповідають чинному законодавству, порушують норми Конституції України, порушують права громадян, які закріплені у ній. Відповідач зробив перерахунок основної та додаткової пенсій застосовуючи підзаконні нормативні акти, а не ст. 50, ч.4 ст. 54 та ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції, яка чинна на даний момент, а використав норми Закону №796-12 які були скасовані внаслідок їх визнання неконституційними.
Я вважаю, що в діях відповідача є склад вини в невірному застосування чинних законодавчих актів України. Тобто не виконання вимог ст.50, ч.4 ст.54, ч.3 ст. 67 Закону №796-12. В даному випадку відповідач користується нормативно правовими актами, які суперечать Конституції України, Законам України і виплачує пенсію в менших розмірах, ніж встановлено цим Законом, відповідач тим самим грубо порушує не тільки норми цього Закону, а також обмежує моє право на соціальний захист, встановлений нормою статті 46 Конституції України.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що в Україні визначається і діє верховенство Права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в України ґрунтується на принципах, згідно з якими ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти у відповідності та в межах повноважень, передбачених Конституцією і Законами України.
Статтею 22 Конституції України передбачено, що Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути відмінені. При прийнятті нових Законів або внесенні змін до чинних Законів не допускається звуження обсягу та об'єму прав і свобод.
Конституційний Суд України у Рішенні № 26-рп/2008 від 27.11.2008 року надав остаточну правову оцінку про конституційність окремих положень Законів України „Про державний бюджет України на певні роки", постанов Кабінету Міністрів України, у яких обмежені права, скасовані пільги окремих верст населення: „закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України — він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також: встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України" (абзац шостий пункту 4 мотивувальної частини . Рішення № 6-рп/2007).
„законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони" (абзаци третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення № 10-рп/2008).
Підтвердженням неконституційності положень нормативно-правових (підзаконних актів виконавчого органу влади) деяких Законів „Про державний бюджет України на певні роки" викладені у Рішеннях Конституційного Суду України: „від 6 липня 1999 року N8-рп/99 (справа щодо права на пільги); від 20 березня 2002 року N5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій); від 17 березня 2004 року N7-рп/2004 (справа про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів); від 01 грудня 2004 року N20-рп/2004 (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій); від 09.07.2007 року №б-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян)", від 22.05.2008 року №10-рп/2008, від 27.11.2008року №26-рп/2008. У Конституції України (254к/96-ВР) Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22). Відповідно до статті 64 Конституції України (254к/96-ВР) право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.
Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
При визначенні дій Управління Пенсійного фонду України в місті Нікополі Дніпропетровської області, неправомірними, потрібно виходити з пріоритету законів над підзаконними нормативними актами.
Отже, за конституційними нормами та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами та преюдиціальності рішення Конституційного Суду України, Відповідач повинен здійснювати нарахування та виплату пенсії та додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи із розмірів, встановленого Законом №796-ХІІ, а не постановами КМУ, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Відповідачі, завданням якого є соціальний захист громадян, повинен був самостійно усунути порушення прав позивача (ст.19 Конституції України), однак до цього часу цього не зробив, у зв'язку з чим, я вимушений звернутись за захистом своїх прав до суду.
Неможливість здійснення виплат у розмірах, передбачених ст.50 та ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та виходячи із встановлених законами розмірів мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки відсутність коштів на виплату пенсії не позбавляє інваліда права на пенсійні виплати, а Законом №796-XII не передбачено обмеження зазначених виплат наявністю певних коштів чи фінансування.

Оскільки за моєю заявою мене переведено з пенсії за віком на пенсію по інвалідності згідно із Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з „01” січня 2011 року, враховуючи моє звернення до відповідача на яке я 01 березня 2011 року отримав відповідь Відповідача від 28.02.2011р., то цей адміністративний позов подано мною з дотриманням вимог ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто в межах встановленого строку звернення до адміністративного суду (шість місяців) який обчислюється з дня, коли я дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Я, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, звільнений від сплати судових витрат на підставі п.18 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993р. №7-93.

На підставі вищевикладеного та керуючись частиною 2 статті 8, статті 22 Конституції України (254к/96-ВР); Рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року N 8-рп/99, від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року N 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року N 20-рп/2004, від 09.07.2007 р., від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, від 27.11.2008 року № 26-рп/2008; статті 50, частини 4 ст.54, частини 3 ст.67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12); ст.ст.1,2,6,16,17,18,19,21,24 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", ст.ст.1,2,4,7 Закону України "Про прожитковий мінімум", ч.1 та ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п.18 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", 5, 6, 7, 8, 9, 10, 104, 105, 106, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПРОШУ:


1. Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м.Нікополі Дніпропетровської області щодо не здійснення у період з „01” січня 2011 року перерахунку призначеної пенсії ОСОБА-1 виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до вимог ст.49, ст.50 та ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ.
2. Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Нікополі Дніпропетровської області призначити та виплачувати ОСОБА - 1, пенсію як інваліду ІІ групи захворювання, пов’язаного із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виходячи із вимог ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з „01” січня 2011 року.
3. Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Нікополі Дніпропетровської області призначити та виплачувати ОСОБА - 1, щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інваліду ІІ групи захворювання, пов’язаного із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 75% мінімальної пенсій за віком виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виходячи із вимог ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з „01” січня 2011 року.
4. Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Нікополі Дніпропетровської області здійснити перерахунок призначеної пенсії ОСОБА - 1, як інваліду ІІ групи захворювання, пов’язаного із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виходячи із вимог ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням вимог ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" про підвищення розміру мінімальної пенсії за віком з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з „01” січня 2011 року.
5. Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Нікополі Дніпропетровської області здійснити перерахунок призначеної щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, ОСОБА - 1, як інваліду ІІ групи захворювання, пов’язаного із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у розмірі 75% мінімальної пенсій за віком виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виходячи із вимог ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням вимог ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" про підвищення розміру мінімальної пенсії за віком з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з „01” січня 2011 року.
6. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Нікополі виплатити ОСОБА – 1 донараховані суми державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з „01” січня 2011 року з урахуванням виплачених сум державної пенсії та додаткової пенсій.
7. При розгляді справи прошу врахувати пункт 9 Оглядового листа Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування законодавства з питань пенсійного забезпечення (за результатами справ, розглянутих Вищим адміністративним судом України у касаційному порядку)" від 14.08.2008 №1406/100/13-08.

Спасибо, я так и писал в позове, но в судах масово отвечают , что у них есть какое то новое ЦУ, и всем отказівают о правильном дальнейшем начислении.

Никаким ЦУ никто не в праве подменять Законы,а тем более Суды,которые должны стоять на страже законности.

Спасибо ребята ! В нашем единстве сила !!! Удачи Вам и много здоровья !

Вот мне кажется, надо начинать как то бороться с ПФ. Ни какая "закрытая дата иска" не говорит о том, что после этой даты закон опять можно не выполнять. То, что ПФ выполнив решение суда, а это доказывает, что его работники нарушали таки закон, в дальнейшем предпринимает попытки опять нарушать ЭТОТ ЖЕ закон, - это "попахивает" уголовной ответственностью. Мне кажется в повторных исках, если нас заставляют их писать, надо каким то образом эту просьбу(требование) отображать. Ну например в иске писать: " Прошу суд обратить внимание на повторное(систематические) нарушения ПФ закона и вынести частное определение (окрему ухвалу) и т.д. ...". И не какие ссылки на ЦУ с верху не должны браться во внимание.

Ребята! Обратите внимание на то, что написал dog-fox 'это, мне кажется, единственно правильное понимание вопроса О конечной дате выплаты наших пенсий по тем законам и нормам, которые существуют ,в законодательстве Украины ,на сегодняшний день. То что, в своих постановлениях суды ставят конечную дату- Это правильно, но только в том случае, если с этого числа пенсии начинают выплачивать в новых( определённых Судом) размерах, а не продолжают выплачивать по старым нормам( тем самым накапливая задолжность) ,до принятия решения Апелляционным судом. Значит суд в своём постановлении или должен указывать, что задолжность выплачивается по момент вступления решения суда в силу, или в обязательном порядке принимать -Немедленное Исполнение в ЦЕЛОМ. Ведь эта конечная дата говорит только О сроке погашения Долга перед инвалидом. О сроках выплаты пенсии говорят Документы- на какой срок Вам назначена пенсия. Правила-же начисления, которые применялись работниками ПФ до принятия решения суда- ПРИЗНАНЫ НЕПРАВОМЕРНЫМИ то-есть НЕ ЗАКОННЫМИ. Там-же суд указал как и по каким законам и в каком порядке должна исчисляться ваша пенсия. Так что конечная дата указанная судом к срокам выплаты пенсии отношения не имеет. Эта дата указывается в справке ВТЭК. По какое число вам установленна группа инвалидности- это и есть та дата.

Ви ще не написали заяву про злочин? Есть такая тема давно,но не развивается....Не знаю,но в нашем государстве это бесперспективно-"ворон ворону глаз не выклюет"!!!

Нет. Говоря о признании действий работников ПФ неправомерными я имел в виду следующее: первое-это обратиться к суду первой инстанции с Заявлением о разъяснении. В котором чётко указать, что судя по примерам поведения работников ПФ, которые производят перерасчёт пенсии только на срок определённый судом для выплаты задолжности. После чего продолжают опять выплачивать пенсии по неправомерным законодательным актам. И просить суд объяснить какой срок работники ПФ должны выплачивать пенсии согласно постановления, принятого судом. И второе-это если решение суда уже вступило в силу, а следовательно срок подачи Заявления о разъяснении истёк. То такой вопрос необходимо обязательно задавать при повторном Административном иске. Обращаться в прокуратуру Я не вижу смысла, т.к. сегодня это практически карманное ведомство и очень странно будет выглядеть ,если его работники предпримут хоть какие-то действия против своих хозяев. Ведь команды о невыплате пенсий в полном объёме и смотреть на это сквозь пальцы - идут из одних кабинетов.

Но , Дима!!! Если не писать о преступлении,то- это как ... с Ветряными Мельницами бороться....Вы я думаю читали....

Я родился в Воронеже и поэтому задатков Ломанческого во мне не наблюдается, а тем более тяги к борьбе с Ветром и его приспешниками за собой не наблюдал. Я, участвуя в этих процессах лично и наблюдая со стороны за такими-же мало-успешными действиями других, пришёл к одному, но как мне кажется единственно верному решению. Правильно -Необходимо бороться не с мельницей, а с мельником. И просить суд не признавать действие работников ПФ -НЕправомерными,, а заканчивать обезличку и называть в Административном иске- конкретную личность, которая произвела эти действия. Ведь в Конституции Украины, Законах Украины чётко написано, -органы государственной власти, органы местного самоуправления и их ДОЛЖНОСТНЫЕ ЛИЦА -обязаны действовать только на основании Конституции Украины и Законов Украины, в пределах своих полномочий и правил. А мы предъявляем иски к безликому Существу. И это является(как мне кажется) причиной того, что Это безликое Существо и остаётся безнаказанным. Пора( по моему) попробовать предъявлять иски КОНКРЕТНО к САМИМ нарушителям Конституции и Законов Украины.

Совершенно верно. Писал по инстанции: городскую прокуратуру,
областную прокуратуру,генеральную прокуратуру.Результат один и
тот-же.
За наслідками проведеної перевірки прокуратурою відмовлено в пору-
шенні кримінальної справи відносно посадових осіб УПФ за відсутністю
в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 382 КК України.
Прокуратура на сегодняшний день не отстаивает интересы своих граждан. А бумага выдерживает все отписки.Бороться с чиновниками,
которые не выполняют ЗУ в полном объёме очень сложно, т.к. все они повязаны друг с другом. ЗА ДЕРЖАВУ ОБИДНО

Пока не изменится система с круговой порукой очень сложно наказать чиновника любого уровня,потому что он действует по приказу своего начальника и т.д. Вот когда будет персональная ответственность......-мы не доживем. Или чиновник чем либо неугоден власти,или надо сократить его,а так ему даже выговора не за что сделать,а премию за экономию бюджетных средств-пожалуйста. Я тоже обращался в прокуратуру- и как..... .ть против ветра!

Вот по- этому я и предлагаю обращаться не в прокуратуру, а подавать Административный иск на конкретное должностное лицо. А именно на того кто подписывал ответ из Районного Управления ПФ. Ведь именно об этом говорится и в части второй статьи 19 Конституции Украины, что не только огулом- органы государственной власти и местного самоуправления, но и их должностные лица, должны выполнять требования Конституции и Законов Украины. А следовательно и ответственность то-же должны нести не только безликие формирования в виде органов Государственной власти и Местного самоуправления,но и те кто в вопреки требованиям Конституции и Законов, сознательно идут на такие действия.

Тем более что они госслужащие и принимали присягу(не нарушать Конституцию и Законы)!!!

В иске добавлять Ф.И.О начальника УПФ района?

Тоесть, вы предлагаете в повторном иске делать акцент на конкретные фамилии?



Может это и правильно. А что нам сможет ответить должностное лицо (ДЛ) на наши притензии? Да ничего! Ведь все эти "распоряжения" (об экономии средств) отдаются устно. Надо подумать, каким образом включать в повторные иски эти требования. Да наверное и фамилии надо озвучивать. Обычно в судебном процессе "учавствуют"(подписывают бумаги) от ПФ три человека: нач. управления, нач. отдела по назначению пенсии и юрист. Вот только какой будет реакция, на это, судей?

Ребята! ПФ- гос. структура, в кот. работают обычные клерки, выполняющие ЦУ своего руководства. Они люди подневольные. Подавать иск к кабмину? КС неоднократно принимал решения относительно его постанов. Что дальше? Круг замкнулся?!!

По этому поводу есть даже разъяснение:

http://www.vaas.gov.ua/?action=news&id_news=49

Уважаемые господа! Вы совершенно не правильно меня поняли. Нет необходимости в позывном иске озвучивать чьи-то фамилии. Надо просто на этого человека подавать Административный иск, как на должностное лицо, которое своими действиями , вызванными то-ли не знанием законов, то-ли какими-то личными предубеждениями, грубо нарушает нормы Конституции и Законы Украины. Чем подрывает глубокое уважение законопослушных граждан к Высшему руководству Страны и всей вертикали власти в целом. Но вы убеждены, что данное недоразумение имеет исключительно единичных характер и с помощью справедливого правосудия, вы решите свои проблемы. Что в очередной раз убедит всех в Незыблемости Верховенства Права провозглашённое и закреплённое Конституцией Украины. Ну что поделать с нами решили поиграть в Дурака, так зачем им в этом отказывать? Попробуем играть ихними картами, хоть они и краплённые.

Подавать иск нужно к государству в целом, а не к клерку, кот. выполняет свою работу.

Вы сами себе противоречите:

Нельзя безлико подать иск на должностное лицо.

Если прокуратура с подачи моего заявления не может возбудить уголовное дело непосредственно
на начальника ПФУ,то как подавать иск привлекая к уголовной ответственности, зная что прокуратура на стороне этого начальника, который представляет интересы ПФУ.Начальник только выполняет распоряжения которые дают сверху.Мне в прокуратуре в своё время намекнули, нет средств у государства на выполнения ЗУ 796-12 в полном объёме. Подавать такой иск это не решение вопроса.