Пенсії та закони

...у кого є якісь думки як правильно зернутися до суду Чи є хтось із Києва там при К,С, працює громадьська приймальня яка надає правову допомогу зверніться будьласка і узнайте якце практично зробити ,буду щиро вдячний

І. Згідно із Законом громадяни, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи можуть звертатися до Конституційного Суду лише з питань офіційного тлумачення

Конституції та законів України.

ІІ. Формою звернення зазначених осіб до Конституційного Суду України є конституційне звернення.

ІІІ. Конституційне звернення повинно відповідати вимогам, встановленим Законом щодо форми, змісту та підстав для такого звернення. Недотримання заявником хоча б однієї з цих вимог є підставою для відмови у прийнятті до розгляду конституційного

звернення.

ІV. За статтею 42 Закону конституційне звернення – це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

Конституційне звернення надсилається до Конституційного Суду України як поштова кореспонденція або подається безпосередньо до Секретаріату Суду.

У конституційному зверненні обов’язково зазначаються:

1) прізвище, ім’я, по батькові громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, адреса, за якою особа проживає, або повна назва та місцезнаходження юридичної особи;

2) відомості про представника особи за законом або уповноваженого за дорученням;

3) статті (окремі положення) Конституції та/або законів України, тлумачення яких має дати Конституційний Суд України;

4) обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні положень Конституції та/або законів України;

5) дані щодо інших документів і матеріалів, на які посилаються суб’єкти права на конституційне звернення (копії цих документів і матеріалів додаються);

6) перелік документів і матеріалів, що додаються.

До конституційного звернення має бути додано:

- тексти статей (окремих положень) Конституції та/або закону України, офіційне тлумачення яких необхідно дати, із зазначенням джерел їх опублікування;

- довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження представника за законом або уповноваженого за дорученням;

- належним чином оформлені копії рішень судів або інших органів державної влади, які підтверджують факти неоднозначного застосування положень Конституції та/або законів України, що потребують офіційного тлумачення;

- інші матеріали та документи, на які посилаються автори, обґрунтовуючи необхідність в офіційному тлумаченні положень Конституції та/або законів України. Правильність копій документів має бути належним чином завірена (печаткою (штампом) та підписом відповідної посадової особи юридичної особи за місцем роботи чи проживання).
Конституційне звернення, документи та інші матеріали до нього подаються у трьох примірниках.

Конституційні звернення надсилаються до Конституційного Суду без сплати державного мита (стаття 60 Закону).

Направляючи звернення до Конституційного Суду України, автори повинні врахувати два важливих моменти. По-перше, за Законом однією з основних вимог до змісту конституційного звернення є наявність обґрунтування необхідності в офіційному

тлумаченні положень Конституції та/або законів України (стаття 42). По-друге, підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції та/або законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції та/або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб’єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (стаття 94).

Неоднозначність застосування положень Конституції та/або законів України судами, іншими органами державної влади полягає в тому, що за юридично однакових обставин у справах однієї і тієї ж категорії положення Конституції та/або законів України у загальній юридичній практиці застосовуються по-різному. Не є підставою для конституційного звернення неоднозначне трактування (роз’яснення) правових норм органами державної влади, органами місцевого самоврядування, установами, організаціями в листах, коментарях тощо.

Конституційні звернення, які не відповідають зазначеним вимогам Закону, не підлягають розгляду Конституційним Судом України, про що суб'єкту права на конституційне звернення надається письмова відповідь.


м. Київ, вул. Жилянська, 14

Довідкова АТС Конституційного Суду України 8-044-238-10-11.

"Юрій Литвин зайшов в кабінку з газетою, дістав з газети 20 бюлетенів, які однією стопочкою вкинув і таким чином привів до фальсифікації виборів судді КС, який є нелегітимно обраним", - заявив Прокопчук.

"Тому визнати вибори Пасенюка легітимними не є можливим. Тому Пасенюк не є суддею КС", - підсумував він.

Однак, незважаючи на це голова ВР Володимир Литвин оголосив Пасенюка суддею КС, пославшись на протокол лічильної комісії, "яка зафіксувала, що 249 людей обрали суддею КС Пасенюка".

"Тому я оголошую про призначення суддею КС Олександра Пасенюка, що буде оформлено відповідною постановою", - заявив Володимир Литвин під обурені викрики опозиційних депутатів.

А КС вообще то "работает"??? ...И на... он такой нужен?

Сужу по тому, как Пасенюк "провернул" дело с рекомендациями для судей Апеляционных судов по вопросам перерачсётов пенсий работающим пенсионерам. Гнилой он человечишко.

Именно поэтому им и удобен Пасенюк,

А как он в этом замешан ( если И.О. Липський за этот бред расписался)

У четвер, 26 січня о 10 годині, Конституційний Суд України оприлюднить прийняте 25 січня Рішення у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв’язку з окремими положеннями Конституції України.

Вчера проскочила информация, - сегодня КС должен выдать очередной перл, по представлению ПФонда. Видно для этого и изменили статус ПФ до "...органа державної влади"

суды при рассмотрении споров о социальной защите граждан могут применять нормативно-правовые акты Кабинета Министров,

Применить п.11 ПКМУ №530 для перерасчета пенсий работающим с использованием средней за 2010

суды при рассмотрении споров о социальной защите граждан могут применять нормативно-правовые акты Кабинета Министров,

Керуючись статтею 64 Закону України „Про Конституційний Суд України“, висловлюю окрему думку щодо наведених позицій Конституційного Суду України.

1. Офіційне тлумачення норми права Конституційним Судом України є його інтелектуально-волевою діяльністю, спрямованою на з’ясування розуміння, роз’яснення і трактування змісту положень Конституції і законів України. Іншими словами – це дороговказ як правильно читати, розуміти і застосовувати закон.
Тлумачення має низку завдань різного суспільного значення і спрямування. Наприклад, в правореалізуючій діяльності – це однакове розуміння дійсного змісту норми права і правильного її застосування усіма суб’єктами суспільних відносин, у правовиховній діяльності – розуміння суб’єктами суспільних відносин концептуальних ідей, цілей, принципів права, тощо.
Філософія ж Рішення звелася лише до обґрунтування допустимості збалансовувати витрати державного бюджету органами державної влади шляхом зміни порядку і розміру існуючих соціальних виплат та допомоги (фактично зменшувати соціальні гарантії громадян України), не зважаючи на положення статті 22 та інших „соціальних“ статей Конституції України. Такі кроки органів державної влади обґрунтувано тезою про кризові явища в економіці або фінансові можливості держави, при цьому наведено твердження, що таке корегування соціальних витрат можна здійснювати не лише на підставі законів, а й через підзаконні нормативно-правові акти, зокрема постанови Кабінету Міністрів України...

По-перше, такими „новаціями“ спотворено концептуальне спрямування і суть приписів статті 3 Конституції України щодо зобов’язань держави перед людиною як найвищої соціальної цінності, а не навпаки – людини перед державними органами. По-друге, таке твердження потребує як мінімум розкриття такої багатоаспектної тези як „фінансові можливості“ на міжгалузевому науковому рівні, а не лише правового аналізу, що у свою чергу, обумовлює різноманітність у її трактуванні, у тому числі поза сферою права і повноваженнями Конституційного Суду України...



...І вже зовсім не вдалим є посилання і в Рішенні Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 на те, що зміна механізму реалізації соціально-економічних прав громадян може бути обумовлена необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці держави. Це вже абстрактний погляд у майбутнє! Хто ж оцінюватиме, на користь кого і як буде визначатися співмірність та пропорційність?
Дивує спроба використати для мотивації Рішення практику Європейського суду з прав людини (далі – Суд) у рішеннях: „Airey v. Ireland“ від 9 жовтня 1979 року, „Kjartan Asmundsson v. Iseland“ від 12 грудня 2004 року, оскільки в обох випадках вони були постановлені не на користь вказаних держав і за змістом стосувалися інших казуальних аспектів.
Рішення „Airey v. Ireland“ мало вузько казуальний характер і було спрямоване проти порушень Ірландією пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) (право на справедливий суд, зокрема на доступ до нього) у зв’язку з тим, що держава відмовила заявниці у фінансуванні правової допомоги адвоката у цивільній справі. Дійсно в пункті 26 цього рішення вказано, що „суд розуміє, що подальша реалізація соціальних і економічних прав здебільшого залежить від ситуації, особливо фінансової, яка склалася в даній державі“. Однак дискутуючи у наведеному рішенні, Суд у цьому ж пункті зазначив, що хоча він не має права вказувати державі як вона безпосередньо може організувати правову допомогу в судах своїм громадянам, але якщо можливість такої допомоги передбачена її законодавством, а Конвенція покликана гарантувати особі реальні права, то при вирішенні цивільних справ на державу можуть бути покладені ті ж зобов’язання, які є беззаперечними під час розгляду кримінальних справ, і держава має докласти зусиль для їх виконання.
Суд у пункті 45 рішення у справі „Kjartan Asmundsson v. Iseland“, говорячи про пропорційність і співмірність дій ісландського парламенту щодо внесення змін до законів, які регулюють призначення і виплату пенсій у зв’язку з втратою заявником працездатності, все ж таки дійшов висновку про порушення державою зобов’язань щодо приписів статті 1 (права власності) Протоколу № 1 до Конвенції (в цьому випадку право пенсіонера на пенсію як на власність) і присудив Ісландії виплатити заявнику 76 500 євро компенсації за завдання матеріальних і моральних збитків.
За викладених обставин вказані справи ніяк не могли бути використані як належна аргументація для зовсім протилежного погляду Конституційного Суду України на виконання державою своїх зобов’язань перед людиною у соціальній сфері.
До того ж варто підкреслити, що за будь-яких посилань на міжнародно-правові акти і навіть на мотиви в рішеннях Суду щодо соціально-економічних прав людини слід мати на увазі, що далеко не в усіх конституціях країн Європи є тексти аналогічні положенням частини третьої статті 22 Конституції України. Саме тому український законодавець і українські суди мають обов’язково співміряти свої акти і дії з цією нормою.

2. Не менш критичні зауваження викликає пункт 3 резолютивної частини Рішення та його мотивація. Таке тлумачення вносить розбалансування в сталу судову практику, яка з прийняттям у 1996 році Конституції України ґрунтувалась на чіткому уявленні про верховенство конституційних приписів. Крім того, Конституційний Суд України фактично вивів статус Кабінету Міністрів України на рівень законодавчого органу, зобов’язавши суди загальної юрисдикції при розгляді соціальних справ застосовувати безпосередньо положення підзаконних актів, не зважаючи на закон.
Орієнтуючись на судову практику можна стверджувати, що більшість суддів, постановляючи свої рішення, виходили з того, що у випадку наявності законів і підзаконних нормативних актів, які містять регулятивні норми стосовно однакових або споріднених правовідносин, необхідно керуватися законами, як це передбачає частина перша статті 129 Конституції України, а не підзаконними нормативними актами.
Принцип законності, про який йдеться у статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України перебуває в органічній сув’язі з положенням частини першої статті 129 Конституції України і його не можна трактувати відірвано від цього припису. Саме тому законодавець у процесуальних кодексах, прийнятих на основі Конституції України, акцентував увагу безпосередньо (частина сьома статті 9 вказаного Кодексу, частина восьма статті 8 Цивільного процесуального кодексу України) або опосередковано (частина сьома статті 4 Господарського процесуального кодексу України) на застосуванні аналогії закону або аналогії права при вирішенні спірних питань, вказуючи тим самим на обмеженість судів у праві (можливості) застосовувати підзаконні нормативно-правові акти.
Використання положень таких актів при вирішенні спорів у судах можливе лише у разі, якщо про це безпосередньо зазначено у відповідному законі. Тобто закон вказує, що регулювання деяких аспектів певних правовідносин здійснюється актами відповідного державного органу. Інше трактування положень пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суперечить імперативному припису частини першої статті 129 Конституції України.

Суддя
Конституційного Суду України В. І. Шишкін

"В европейском конституционном праве существует общее правило: судьи судов общей юрисдикции не готовы к работе в КС. И даже в тех странах, где в КС отводится квота для судейского корпуса, их там меньшинство"
..........................
"Деятельность КС, по сути, научно-исследовательская, а не судопроизводство. Там должны работать преимущественно ученые, а не судьи"
................................
"Вы сами видите — назначен очередной "донецкий", что тут говорить. Власть не понимает важности независимости судебной ветви. Считается, что центр управления должен быть в одних руках и распространяться на все ветви власти"

И что теперь делать тем, кто уволился раньше? Решения суда действует только с дня его принятия. Будущим пенсам по льготной выслуге повезло.