~Jhellico писал(а):
Ну, коли суд не зважає на ст. 41 - то його справа...
Пополню коллекцию мнения судов,решением суда 2 инстанции о
незаконном применении ст. 41: АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22-4808/06 Головуючий у 1-й інстанції: Дяченко С.В.
Суддя-доповідач: Гончар О.С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2006 року М.Запоріжжя
...
Відповідач вважає, що при обчисленні даного заробітку позивача необхідно виходити з вимог п.2 ч.І ст.41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якої суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір па обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Дане положення обмежує розмір заробітної плати, виходячи з якої проводиться розрахунок пенсії у подальшому,
Проте з таким висновком погодитись не можна виходячи з наступного.
Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець визначив як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно ПІД
ряду об'єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо).
Право на пенсійне забезпечення, загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій 'визначаються, зокрема, законами України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Для окремих категорій громадян пенсійне забезпечення встановлюється іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей умов праці, характеру виконуваної роботи, її складності і значущості, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод.
Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року N 796-Х1І визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я.
Зазначеним законом розмір пенсії відповідної категорії громадян не фіксується максимальним граничним розміром пенсії у грошовому еквіваленті.
Абзацом третім з посилання на абзац перший пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону про пенсійне страхування було передбачено, що при призначенні пенсій відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" заробітна плата для обчислення пенсії враховується в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку.
Однак Рішенням Конституційного Суду України №8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року дане обмеження визнано неконституційним з вищезазначених підстав.
Отже за таких обставин обмеження відповідачем розміру заробітної плати позивача з якої проведено розрахунок його пенсії було незаконним.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/296698
