Пенсії та закони

kelix
Выслала в личку несколько исков и одну постанову, соедините воедино и вперёд до суду. Удачи и победы. Да, узнайте нужна ли Вам доверенность от мамы, мне муж дал доверенность на 3 года и по ней я защищала права мужа.

Здравствуйте все.
Помогите с образцом Искового заявления в суд на УПтаСЗН для взыскания за прошлые года разности в недоплаченной суммы,ОДНОРАЗОВОЇ КОМПЕНСАЦІЇ,ЗА ШКОДУ ЗДОРОВ'Ю, ПРИЧИНЕНУ ВНАСЛІДОК
ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ,щорічної разової державної грошової допомоги до 5 травня,разової допомоги на оздоровлення
Благодарен заранее за помощь и содействие в этом вопросе.

Feliks! Посмотри в соответствующей теме,здесь есть образцы как раз для инвалидов.

До С.......ського районного суду
Чернігівської області,


Позивач: П.И.П ,
Дата народження 11.11.1111 року
Паспорт НК 000000 від 23.12.1999 року.
Виданий С..............ким РВ УМВС
України в Чернігівський області.,
іден № 0000000000
індекс вул. Нова буд 00 м. С..............ка
Чернігівська область. Тел. 0-00-00 дом


Відповідач: Управління праці і соціального
Захисту населення С..........ської
райдержадміністрації 15400,
м. С..............ка, вул. Центральна, 30
тел.. 0-00-00


Про стягнення щорічної разової
державної грошової допомоги до 5 травня
інваліду війни, щорічної разової допомоги
на оздоровлення учаснику ліквідації
наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії та
одноразової компенсації за шкоду
здоров’ю, причинену внаслідок
чорнобильської катастрофи, та визнання
дій УПСЗН C.......ської
райдержадміністрації протиправними
щодо не донарахування і неповної
виплати вказаної державної допомоги та
одноразової компенсації .

Від сплати судових витрат звільнений відповідно до Декрету України № 7-93 від 22.01.93,
Постанови КМ України № 1258 від 21.12.05



АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ


Я, П.И.П , є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 1-ї категорії, що підтверджується посвідченням серії А № 00000000 від 30 квітня 2010 року, виданим Чернігівською обласною державною адміністрацією, а також інвалідом війни 2 групи, захворювання пов’язане з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС, що підтверджується посвідченням серії Є № 058513 , виданого 07квітня 2009 р. УП та СЗН м .С............ка , довідкою МСЕК серії МСЕ № 0000000 від 31 березня 2010 р.
Відповідно абзацу третього частини 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-XII від 22.10.1993 року), мені гарантовано виплату щорічної разової державної грошової допомоги до дня 5 травня. Зазначена допомога виплачується в слідуючи розмірах:
• інвалідам 2 групи — 8 мінімальних пенсій за віком.
Другу групу інвалідності встановлено з 04.02.2005 року, з 31 березня 2010 року безстроково. Я знаходжуся на обліку в УПтаСЗН С.......ської районної Державної адміністрації Чернігівської області.
Мінімальна пенсія за віком визначається у відповідності із ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", и складає:
на 2005 рік – 332 грн. на місяць
на 2006 рік – 332грн. на місяць
з 01.04. 2007 року – 410грн.06 коп. на місяць
з 01.04.2008 року – 481 грн. на місяць
з 01.01.2009 року – 498 грн. на місяць
з 01.04.2010 року – 706 грн. на місяць
За період 2005- 2010 рік виплата мені повинна становити: 22 096 грн.48коп. по періодам:
2005 рік – 332 грн. х 8 = 2656грн.
2006 рік - 332 грн. х 8 = 2656 грн.
2007 рік – 410грн 06 коп. х 8 = 3280грн 48 коп.
2008 рік – 481 грн. х 8 = 3848грн.
2009 рік – 498 грн. х 8 = 3984 грн.
2010рік – 706 грн. х 8 = 5672 грн.
загальна сума = 22 096 грн.48.коп
фактично мені відповідачем сплачено 2330грн ( дві тисячі триста тридцять гривень) по періодам:
за 2005 рік – 330 грн.
за 2006 рік – 330 грн.
за 2007 рік – 360 грн.
за 2008 рік – 400 грн.
за 2009 рік – 430 грн.
за 2010 рік – 480 грн.
Сума заборгованості по виплаті згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гаранти їх соціального захисту". на час подання цього позову складає: 19766 грн.48 коп
(сума яка повинна бути сплачена) 22096 грн.48коп. –(минус) 2330 грн.(сума яка фактично сплачена) = 19766 грн.48 коп. (Дев'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят шість грн.48коп) .
Постановою уряду № 486 від 11.04.02 р. та № 425 від 31.03.03 р. п. З, а також частиною 1 ст. 17 Закону "Про ветеранів" встановлено, що виплата разової грошової допомоги здійснюється органами праці та соціального захисту населення, яке є відповідачем за даним позовом.
Таким чином відповідач грубо порушив статтю 22 Конституції України, а також частину 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гаранти їх соціального захисту".
Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. №20-рп/2004 визнано неконституційним положення окремих статей Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік" в частині встановлення розмірів щорічної грошової допомоги на 2004 рік, відповідно до цього інвалідам війни другої групи повинна бути виплачена допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційним положення ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" в частині встановлення розмірів щорічної грошової допомоги на 2007 рік, відповідно до цього інвалідам війни другої групи повинна бути виплачена щорічна разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційним положення статті 67 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України " (107-17) в частині встановлення розмірів щорічної грошової допомоги інвалідам війни на
2008 рік, відповідно до цього інвалідам війни другої групи повинна бути виплачена щорічна разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Конституційний Суд України у Рішенні № 26-рп/2008 від 27.11.2008 року надав остаточну правову оцінку про конституційність положень Законів України "Про державний бюджет України на певні роки", у яких обмежені права, скасовані пільги окремих верст населення, встановлено, що: "закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України — він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України" (абзац шостий пункту 4 мотивувальної частини Рішення № 6-рп/20070).
"Законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок — скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони", (абзаци третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотиву вальної частини Рішення № 10-рп/2008).
На цей час мені стало відомо, що у 2006 році відповідно до (Рішення Верховного Суду України від 08.06.2005 року та Рішення Вищого Адміністративного Суду України від 02.06.2006 року) положення Постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.1996 року № 836 визнано таким, що не відповідають чинному законодавству України і згідно цього Постанова Кабінету Міністрів України від 28.07.1996 року № 836 порушує мої, гарантовані Конституцією України (254к/9б-ВР) та законами України права, звужують обсяг прав та пільг. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12.07.2005 року, розмір щорічної допомоги на оздоровлення інвалідам II групи становив 120,00 грн.
Відповідно абзацу третього ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи" (796-12), позивачу гарантовано щорічну разову грошову допомогу на оздоровлення, зазначена разова допомога виплачується в слідуючи розмірах:
- учасникам ліквідації 1-ї категорії — інвалідам 2 групи — п'ять мінімальних заробітних плат:
Розмір мінімальної заробітної плати на:
01.01.2005 рік становіть - 262 грн. на місяць
01.01.2006 рік становіть - 350 грн. на місяць
01.01.2007 рік становить - 400 грн. на місяць;
01.01.2008 рік становить - 515 грн. на місяць.
01.01.2009 рік становіть – 605 грн. на місяць
01.01.2010 рік становіть – 869 грн. на місяць
За період 2005- 2010 рік виплата повинна становити: 15 005 грн.
періоди:
2005 рік - 262,00 грн. х 5 мінімальних заробітних плат = 1310 грн.
2006 рік – 350,00 грн. х 5 мінімальних заробітних плат = 1750 грн.
2007 рік – 400,00 грн. х 5 мінімальних заробітних плат = 2000 грн.
2008 рік – 515,00 грн. х 5 мінімальних заробітних плат = 2575 грн.
2009 рік – 605,00 грн. х 5 мінімальних заробітних плат = 3025 грн.
2010 рік – 869,00 грн. х 5 мінімальних заробітних плат = 4345 грн.
На оздоровлення за 2005 -2010 роки мені виплачено: 720,00 грн. по 120 грн. за кожний рік.
Згідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) недоплата щорічної компенсації на оздоровлення за 2005- 2010 роки склала: 14 285грн.( Чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят п’ять гривень 00 коп.) = 15 005грн (сума яка повинна бути сплачена) – (мінус)720 грн. .(сума яка фактично сплачена)
Управління праці та соціального захисту населення в своїй відповіді № В 1-6/1674 від 13.09.2010 року пояснює, що вони здійснюють виплату компенсації щорічної на оздоровлення у межах своїх повноважень та відповідно до законів а саме постанов Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 р., № 562 від. 12.07.2005р., № 649 від 20.04.2007 року. Своїми діями відповідач грубо порушив норми частини 3 статті 8, ст. 22 Конституції України (254к/96-ВР), частини 12 пункту 1 Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Рішення Верховного Суду України від 08.06.2005 року та Рішення Вищого Адміністративного Суду України від 02.06.2006 року, статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12).
Рішенням від 09.07.2007 року Конституційний Суд України визнав неконституційною статтю 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", тим самим підтвердив, що зазначеними вище інституціями знов у грубій формі порушуються права і свободи окремим верст громадян, в даному випадку учасників ліквідації наслідків від Чорнобильської катастрофи.
Рішенням Верховного Суду України від 08.06.2005 року та Рішенням Вищого Адміністративного Суду України від 02.06.2006 року положення Постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.1996 року № 836 визнано таким, що не відповідає чинному законодавству України,
Положення Законів України "Про бюджет України на певні роки" обмежують конституційні права громадян на соціальний захист, заробітну плату, встановлені законами України пільги, компенсації і гарантії, розміри та порядок їх надання. Зупинення Законом положень інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, суперечить частині другій статті 8, статті 16, частині п'ятій статті 17, частині другій статті 19, частині третій статті 22, частинам першій, четвертій статті 43, частині першій статті 46, статтям 48, 49, пунктам 1, 6 частини першої статті 92, частині другій статті 95 Конституції України (254к/96-ВР).
Підтвердженням неконституційності положень Законів "Про державний бюджет України на певні роки" викладені у Рішеннях Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 (справа щодо права на пільги), від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004 (справа про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів), від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004 (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій).
Відповідно абзацу третього частини 1 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи" (796-12), мені гарантовано одноразову компенсацію "учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою", зазначена одноразова допомога виплачується в слідуючи розмірах:
• інвалідам 3 групи — 30 мінімальних заробітних плат;
• інвалідам 2 групи — 45 мінімальних заробітних плат.
У разі встановлення інвалідності вищої групи, інвалідам виплачується різниця у компенсаціях.
Третю групу інвалідності по захворюванням зв'язаних з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС мені встановлено З 24.11.1998 року , другу групу інвалідності мені встановлено з 04.02.2005року , з 31.03.2010 року безстроково. Я знаходжуся на обліку в УПтаСЗН С........ської районної Державної адміністрації.
Мінімальна заробітна плата на дату встановлення другої групи інвалідності — становить 262 грн. 00 коп. на місяць.
Відповідно зазначеного відповідач повинен був виплатити мені одноразову допомогу у сумі 3 930 грн. 00 коп.
Але згідно листа від 13.09.2010 року № В 1-6 /1675, відповідач виплатив позивачу різницю між групами інвалідності у розмірі 94 грн. 80 коп.
Недоплата на день встановлення інвалідності 2-ї групи — становить: 3835 грн. 20 коп. (три тисячі вісімсот тридцять п'ять грн. 20 коп.). (262,00 грн. х 15 — 94,80 грн.).
Оскільки для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та членам їх сімей пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачено чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (стаття 48 Конституції України, який принаймні не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом "частина третя статті 46 Конституції України"), то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Конституційний Суд України, неодноразово розглядав питання щодо неконституційності положень законів України про державний бюджет України в частині обмеження пільг, компенсацій і гарантій, на які відповідно до чинного законодавства мають право окремі категорії громадян.
У Конституції України ( 254к/96-ВР) Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22). Відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України ( 254к/ 96-ВР ) право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Таку правову позицію Конституційний Суд України висловив у Рішенні від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій) (пункт 6 мотивувальної частини).
Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України (254к/96-ВР) вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.
Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
"Голова Верховної Ради України у письмовому поясненні Конституційному Суду України зазначив, що положення статті 44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" суперечить нормам Конституції України про визнання України соціальною державою (стаття 1) і недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів (частина третя ст. 22), оскільки зменшують розмір щорічної разової допомоги ветеранам війни, яка їм надається згідно з Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12), тому їх можна визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). (ч.6 п.3 Рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2004 від 01.12.2004 року).
Президент України неодноразово в листах звертаючись до Конституційного Суду України звертав увагу на те, що поставлені народними депутатами України питання необхідно розглядати як у контексті конституційної заборони звуження змісту та обсягу існуючих прав при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних, так і з урахуванням особливостей правового статусу кожної з категорій осіб, зазначених у відповідних законах (п.З Рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року).
Зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі та/або за колом осіб і має здійснюватися відповідно до вимог Конституції України (254к/96-ВР). Ця юридична процедура знаходиться в органічному зв'язку із скасуванням законів, внесенням до них змін та доповнень. Отже, у такому випадку законом про Державний бюджет України припиняється на певний строк правове регулювання відносин у сфері соціального захисту, зупиняється дія механізму реалізації конституційних соціально-економічних прав громадян, що призводить до обмеження права на соціальний захист. Систематичне зупинення законами про Державний бюджет України дії чинних законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій фактично скасовує їх дію".
(ч.З Рішення Конституційного Суду України № б-рп/2007 від 09 липня 2007 року).
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 06 липня 2007 року, по справі № 1-29/2007) було визнано неконституційними норми деяких статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", в яких обмежені права і пільги окремих категорій громадян.
Відповідач в листі від 13.09.2010 року № В 1-6 /1675пояснює, що: "УПтаСЗН здійснює виплату одноразової допомоги за шкоду, заподіяну здоров'ю при отриманні інвалідності, яка пов'язана з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС, у межах своїх повноважень та згідно постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року. Тим самим відповідач підтверджує, що не виконав вимог статей 8.22,46 Конституції України та статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12). Здійснення бюджетного процесу, на яке також спирається відповідач, не повинно суперечити нормам Конституції України. (254к/96-ВР).
Згідно ст.ст.99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Мені стало відомо про належні мені виплати, зокрема про рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року, тільки в серпні 2010 року, коли це питання стали широко висвітлювати у засобах масової інформації. До цього я був впевнений, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень, нараховує та виплачує мені державну грошову допомогу інваліду війни до 5 травня , щорічну разову допомогу на оздоровлення учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, та одноразову компенсацію за шкоду здоров’ю, причинену внаслідок чорнобильської катастрофи згідно чинного законодавства України та Конституції України. Тому вважаю, що я пропустив строк звернення до суду за захистом своїх прав з поважних причин, який прошу поновити.
На підставі викладеного та керуючись частиною 2 статті 8, статті 22 Конституції України (254к/96-ВР); Рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 (справа щодо права на пільги), від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004 (справа про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів), від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004 (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій), від 09.07.2007 р. (справа про соціальні гарантії громадян), від 22.05.2008 року № 10-рп/ 2008, від 27.11.2008 року № 26-рп/2008; частини 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" , Рішенням Верховного Суду України від 08.06.2005 року; Рішенням Вищого Адміністративного Суду України від 02.06.2006 року; статті 48 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12);ст, 46, частиною 1 статті 55 Конституції України (254к/96-ВР); частини 1 пункту 1 Рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2004 від 01.12.2004 року; частини 1 пункту 1 Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2ОО7 від 06 липня 2007 року; статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12); ст.ст. 6, 18, 19, 99-100, 104-108 КАС України, —

ПРОШУ:

1. Поновити строк для звернення до суду відповідно п.3 ст.99 КАС України
2. Дії Управління праці та соціального захисту населення С.......ської районної Державної адміністрації Чернігівської області в частині недоплати щорічної разової допомоги інвалідам війни до дня 5 травня, недоплати разової допомоги на оздоровлення учаснику ліквідації 1-ї категорії — інваліду 2 групи, не донарахування та недоплати одноразової допомоги за шкоду, причинену здоров'ю, внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнати протиправними;
3. Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення С........ської районної Державної адміністрації Чернігівської області зробити перерахунок та виплатити на мою користь ;
- недоплачену щорічну разову грошову допомогу до дня 5 травня за 2005,2006, 2007, 2008, 2009, 2010 роки у сумі 19766 грн.48 коп. (Дев'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят шість грн.48коп)
- недоплачену щорічну компенсацію на оздоровлення за 2005,2006, 2007, 2008, 2009, 2010 роки у сумі 14 285грн.( Чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят п’ять гривень 00 коп.)
- недоплачену одноразову допомогу за шкоду, причинену здоров'ю, внаслідок Чорнобильської катастрофи у сумі 3835 грн. 20 коп. (три тисячі вісімсот тридцять п'ять грн. 20 коп.)

Додатки:
- Позовна заява за кількістю сторін судового розгляду;
- Копія паспорта ;
- Копія ідентифікаційного номеру;
- Копія посвідчення інваліда війни другої групи Є №00000
- копія довідки МСЕК серії МСЕ № 00000 від 31 березня 2010 р
- Копія посвідчення учасника ліквідації на ЧАЕС 1-ї категорії А № 00000
- Копія заяви до УПтаСЗН від 18.08.2010 р. № 1-2/720;
- Копія заяви до УПтаСЗН від 18.08.2010 р. № 1-2/721
- Копія заяви до УПтаСЗН від 18.08.2010 р. № 1-2/722
- Копія листа УПтаСЗН від 20.08.2010 року № В 1-6 /1501
- Копія листа УПтаСЗН від 13.09.2010 року № В 1-6 /1674
- Копія листа УПтаСЗН від 13.09.2010 року № В 1-6 /1675




„ 21 ” Вересня 2010 р. / П,И.П/

Зачем Вы сколько тем открыли? Вы думаете вам ответят в течении 1 минуты? Наберитесь терпения и подождите, а пока посмотритеЭТО, может Вам даст ответы на все ваши вопросы