Позивач звернувся до Керченського міського суду АР Крим з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим про визнання дій протиправними, зобов’язання перерахувати пенсію. Так, позивач вказує що, він продовжує працювати після призначення пенсії, і тому має право на перерахунок пенсії згідно ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», однак відповідач зробив йому перерахунок у розмірі меншому ніч встановлено у вказано Законі, з цих підстав він просить суд визнати ці дії відповідача з перерахунку пенсії у меншому розмірі протиправними, та постановити рішення яким зобов’язати його призвести перерахунок у розмірі встановленому Законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
...Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 була призначена пенсія з віком.
Після призначення пенсії позивач продовжує працювати, що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці (а.с. 19).
22 квітня 2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку призначеної їй пенсії за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2010 рік.
На підставі його звернення відповідачем був здійснений перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн., а не з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2009 рік, в якому цей показник становив 1650,43 грн.
Після цього позивач звернувся до відповідача з заявою про надання роз’яснення причин врахування показника за 2007 рік, а не за 2009 рік, який передував року звернення за перерахунком пенсії. Листом від 20 лютого 2011 року відповідач повідомив позивача про те, що діяв керуючись підпунктом 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, згідно з яким перерахунки пенсій здійснюються з урахуванням показника за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн. (а.с.8-10).
Зі змісту ч. 2 ст. 99 слідує, що «для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх право, свобод чи інтересів.
З цих підстав суд приходить до висновку, що позивачем не було пропущено строку звернення до адміністративного суду, оскільки йому було відмовлено у перерахунку пенсії зі застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік листом Управління Пенсійного фонду України у м. Керчі від 20.02.2011 року.
Відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»N 1058-IV від 09.07.2003 р., у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Частинами 1 та 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначені умови та порядок обчислення пенсії та наведено формулу визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, яка передбачає розрахунок з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Крім того, в ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»зазначено, що «у разі відсутності на момент призначення пенсії даних про середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередній рік для визначення заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії».
Таким чином після отримання відповідачем даних про середню заробітну плату працівників, здійнятих у галузях економіки за 2009 рік, а саме після 11.03.2010 року (вхід. 1911/03-15), коли Управлінням Пенсійного фонду України у м. Керчі був отриманий лист Пенсійного фонду України від 03.03.2010 року № 3636/02-20 із зазначенням показника за 2009 рік у розмірі 1650, 43 грн., відповідач повинен був, керуючись наведеними нормами Закону самостійно зробити перерахунок виходячи з показника, що передує року звернення за перерахунком, тобто за 2009 рік.
Доводи позивача стосовно того, що у 2009, 2010 роках дія ст. 42 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у той редакції, яка діяла до внесення змін Законом України про державний бюджет України за 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№ 107- VІ від 28.12.2007 року , не відновлена. У зв'язку з чим перерахунок пенсії у 2009, 2010 роках приводиться з підпунктом 3 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, зі застосуванням показника середньої заробітної плати робітників у середньому на одну застраховану особу у цілому по Україні, з якої були сплачені страхові внески за 2007 рік (1197, 91 грн.), не можуть бути прийняти судом до уваги.
Тому, що згідно зі ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, визнання Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. неконституційними змін, що були внесені до статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»N 107-VI від 28.12.2007 р., автоматично поновлюють попередню редакцію зміненого нормативного акту або його частини та не потребує додаткового законодавчого врегулювання.
Отже, з 22.05.2008 року підлягають застосуванню норми статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в редакції, що передувала змінам згідно з Законом N 107-VI від 28.12.2007 р. без додаткового законодавчого врегулювання.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає
При таких обставинах, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо зобов’язання відповідача призвести перерахунок пенсії за стажем та заробітком з 01.05.2010 року, застосував показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2009 рік за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2010 р.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин суд дійшов висновку, що дії Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим по перерахунку пенсії у 2010 році із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до вимог Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік, тобто у розмірі 1197,91 грн. –є протиправними.
Згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, представником відповідача не було доведено правомірності відмови стосовно якої було подано адміністративний позов.