vic писал(а):
Alex Alex писал(а):
Почему так уверенно игнорируются мои вроде-бы вполне законные требования, и что за этим стоит?
Ваши действия не вроде-бы законные, а вполне
законныеА почему уверенно игнорируют, а потому, что привыкли к безответственности. А стоит за этим наплевательское отношение к пенсионерам, как к быдлу.
....
Если это ничего не даст - иск в суд.
А ...в АППЕЛЯЦИОННУЮ КОМИССИЮ ПФУ, предварительно...(
ТРИ РАЗА ) ...не желаете
4. У статті 105:
1) частину першу викласти у такій редакції:
„1. Застраховані особи, пенсіонери, члени їх сімей та уповноважені ними особи мають право на оскарження дій (бездіяльності) страхувальників, виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб відповідно до законодавства про звернення громадян або в системі апеляційного оскарження Пенсійного фонду, а також у судовому порядку.
...3) доповнити частиною третьою такого змісту:
„3. Система апеляційного оскарження Пенсійного фонду складається з двох рівнів:
центральної апеляційної комісії - колегіального органу, створеного на рівні центрального апарату Пенсійного фонду;
територіальних апеляційних комісій - колегіальних органів, створених на рівні територіальних органів Пенсійного фонду.
Рішення територіальної апеляційної комісії нижчого рівня може бути оскаржене до територіальної апеляційної комісії вищого рівня, а у разі необхідності, до центральної апеляційної комісії.
Рішення центральної апеляційної комісії може бути оскаржене лише у судовому порядку.
Проект
вноситься народними депутатами
В.Сушкевичем, Є.Шаго
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо забезпечення прав пенсіонерів
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
І. Внести до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р.,
№№ 49-51, ст. 376; 2007 р., № 9, ст. 72) наступні зміни:
1. Статтю доповнити 1 абзацом сорок першим такого змісту:
„система апеляційного оскарження Пенсійного фонду - система апеляційних комісій органів Пенсійного фонду, що створюється для забезпечення захисту і реалізації прав пенсіонерів, застрахованих осіб та страхувальників, передбачених законодавством про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у межах процедури досудового врегулювання спорів.”
2. Доповнити статтею 16-1 такого змісту:
„Стаття 16-1. Права та обов’язки пенсіонерів
1. Пенсіонер має право:
1) отримати в установленому законодавством порядку пенсійне посвідчення;
2) отримувати від страхувальників, з якими був пов’язаний трудовими відносинами, підтвердження (уточнення) даних про заробіток, сплату страхових внесків, трудовий (страховий стаж), в тому числі у письмовій формі;
3) отримувати від архівних установ, органів державної влади та місцевого самоврядування дані про заробіток, трудовий (страховий) стаж та інші дані, що впливають (можуть вплинути) на розмір або вид пенсії, в тому числі у письмовій формі;
4) одержувати допомогу (сприяння) органів Пенсійного фонду України, їх посадових осіб, у отриманні від страхувальників, архівних установ, органів державної влади та місцевого самоврядування, як в Україні, так і за її межами, даних про заробіток, трудовий (страховий) стаж та інших даних, що впливають (можуть вплинути) на розмір або вид пенсії;
5) вимагати від страхувальників, з якими був пов’язаний трудовими відносинами, сплати несплачених на його користь страхових внесків, у тому числі в судовому порядку;
6) отримувати безоплатно в органах Пенсійного фонду України відомості, внесені до його персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку, інформацію про призначені щомісячні виплати та порядок їх здійснення, дані, що містяться в його пенсійній справі;
7) отримувати безоплатно від страхової організації, з якою уклав договір страхування довічної пенсії, звіти про операції з належними йому пенсійними активами (страховими резервами), одержані від їх інвестування прибутки, розміри та порядок здійснення довічних пенсійних виплат, адміністративних та інших виплат, а також іншої інформації, що стосується його прав і пенсійних активів (страхових резервів);
8) вимагати від органів Пенсійного фонду дані, внесені до його пенсійної справи, а також долучення до неї додаткових документів, що можуть вплинути на розмір або вид пенсії;
9) вимагати проведення перерахунку пенсії та/або зміни виду пенсії у встановленні законодавством строки після надання даних (документів), що впливають (можуть вплинути) на розмір та/або від пенсії;
10) змінювати в порядку, визначеному законом, страхову організацію, яка здійснює виплату довічних пенсій;
11) обирати та змінювати порядок здійснення виплати пенсії;
12) оскаржувати в установленому законодавством порядку дії страхувальників, органів Пенсійного фонду України, їх посадових осіб та інших суб’єктів системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;
13) отримувати пенсійні виплати на умовах і в порядку, передбачених цим Законом;
14) на уважне і шанобливе становлення до себе з боку службових та посадових осіб органів Пенсійного фонду України.
Пенсіонери мають також інші права, передбачені цим Законом.
2. Пенсіонер зобов’язаний:
1) пред’являти пенсійне посвідчення на вимогу (прохання) службових та посадових осіб органів Пенсійного фонду України;
2) повідомляти органи Пенсійного фонду України про зміни та/або виникнення обставин, що впливають (або можуть вплинути) на зміну розміру та/або виду пенсії, або права на одержання пенсій;
3) в разі подання скарг або вимог до органів Пенсійного фонду України документально підтверджувати їх обґрунтованість;
4) коректно ставитись до службових та посадових осіб органів Пенсійного фонду України, які здійснюють розгляд порушених ним питань;
5) виконувати законні вимоги та розпорядження службових і посадових осіб органів Пенсійного фонду України, видані в межах їх повноважень.”
3. Доповнити частину другу статті 64 пунктами 21, 22 такого змісту:
„21) забезпечувати реалізацію прав пенсіонерів, застрахованих осіб та страхувальників, передбачених цим Законом;
22) надавати допомогу пенсіонерам та застрахованим особам у отриманні від страхувальників, архівних установ, органів державної влади та місцевого самоврядування як в Україні, так і за її межами, даних, які впливають (можуть вплинути) на обсяг їх пенсійних прав, передбачений цим Законом.”
4. У статті 105:
1) частину першу викласти у такій редакції:
„1. Застраховані особи, пенсіонери, члени їх сімей та уповноважені ними особи мають право на оскарження дій (бездіяльності) страхувальників, виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб відповідно до законодавства про звернення громадян або в системі апеляційного оскарження Пенсійного фонду, а також у судовому порядку.
Страхувальники мають право на оскарження дій (бездіяльності) виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб у порядку підлеглості до вищого органу або посадової особи чи в системі апеляційного оскарження Пенсійного фонду, а також у судовому порядку.”
2) частину другу після слів „права і законні інтереси застрахованих осіб” доповнити словами „та пенсіонерів”;
3) доповнити частиною третьою такого змісту:
„3. Система апеляційного оскарження Пенсійного фонду складається з двох рівнів:
центральної апеляційної комісії - колегіального органу, створеного на рівні центрального апарату Пенсійного фонду;
територіальних апеляційних комісій - колегіальних органів, створених на рівні територіальних органів Пенсійного фонду.
Рішення територіальної апеляційної комісії нижчого рівня може бути оскаржене до територіальної апеляційної комісії вищого рівня, а у разі необхідності, до центральної апеляційної комісії.
Рішення центральної апеляційної комісії може бути оскаржене лише у судовому порядку.
Організаційне та матеріально-технічне забезпечення функціонування системи апеляційного оскарження Пенсійного фонду здійснюється органами Пенсійного фонду відповідного рівня.
Порядок формування та діяльності апеляційних комісій системи апеляційного оскарження Пенсійного фонду встановлюється правлінням фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.”
ІI. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом та прийняття відповідних актів, що випливають із цього Закону.
Голова Верховної Ради України А. Яценюк