Список форумів
Вхід
Реєстрація
Пошук
8 грудня о 10.00 годині розпочалося пленарне засідання Великої палати Конституційного Суду України, на якому судді продовжують розгляд справи за конституційним поданням 142 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремого положення абзацу четвертого преамбули Конституції України.
Таким чином, КСУ продовжує роботу у звичному режимі, та ніякого «блокування роботи» не відбувається.
Зазначимо, що з поданням, яке сьогодні розглядає КСУ, звернулися 142 народні депутати від «Слуги народу», включаючи Руслана Стефанчука, Данила Гетманцева, Анастасію Радіну, на чолі з Галиною Третьяковою. Вони просять розтлумачити норму Конституції про «гідні умови життя».
Отримавши таке тлумачення від КСУ, законодавці могли б послатися на нього, аргументуючи необхідність прибрати відповідні зобов’язання держави з соціального законодавства.
Детальніше про ризики такого тлумачення ми вже писали.
Раніше у своєму виступі на засіданні КСУ під час розгляду даної справи пані Третьякова акцентувала на необхідності «вести чесний діалог із суспільством» і знову повторила тези про те, що прожитковий мінімум повинен відображати «реальну собівартість життя українця», про те, що не всі самотні матері, чорнобильці потребують допомоги держави, а також про необхідність впровадити оподаткування домогосподарств.
https://sud.ua/ru/news/publication/1871 ... EW-X7dJEX8
Пенсії та закони
Список форумів ‹ Різне ‹ Новини, події, коментарі ‹ Новости, события, комментарии
09-12-2020, 09:00
15-04-2021, 09:00
12-10-2021, 07:10
11-08-2022, 08:43
25-06-2023, 11:31
04-09-2023, 11:25
30-03-2025, 16:15
ДЖЕРЕЛО
03-05-2025, 13:14
15-07-2025, 18:08
Чому прокурори отримують по 200 тисяч гривень пенсії та що урядовці планують з цим робити?
16-01-2026, 15:20
ДЖЕРЕЛО
20-03-2026, 15:01
ДЖЕРЕЛО
ПРОЕКТ ЗАКОНУ
Новости, события, комментарии
09-12-2020, 09:00
Смерть рашистским оккупантам!
15-04-2021, 09:00
Доходы от депозитов и дивиденды от ценных бумаг будут учитываться при назначении субсидий. Об этом Кабинет Министров принял соответствующее постановление на внеочередном заседании в среду, 14 апреля.
Сьогодні, 14 квітня 2021 року, Уряд на своєму позачерговому засіданні прийняв проект постанови, яким посилив адресність надання житлових субсидій для забезпечення державної соціальної підтримки населенню та здійснення заходів ефективного і раціонального використання бюджетних коштів.
Так, проектом акта пропонується:
- переглянути підходи до врахування майнового стану, зокрема під час призначення житлових субсидій враховувати отримані доходи від депозитів, дивіденди від цінних паперів тощо;
- скасувати діяльність та повноваження комісій, утворених місцевими органами влади, щодо прийняття рішення про призначення житлових субсидій в окремих випадках за наявності умов, за яких така субсидія не призначається;
- посилити вимоги під час призначення житлових субсидій у частині здійснення одноразових вартісних покупок, наявності банківських депозитів, здійснення операцій з купівлі іноземної валюти, банківських металів, перетину кордону тощо.
Реалізація постанови не потребуватиме додаткових видатків та здійснюватиметься за рахунок і в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України Міністерству соціальної політики України на надання житлових субсидій.
Так, проектом акта пропонується:
- переглянути підходи до врахування майнового стану, зокрема під час призначення житлових субсидій враховувати отримані доходи від депозитів, дивіденди від цінних паперів тощо;
- скасувати діяльність та повноваження комісій, утворених місцевими органами влади, щодо прийняття рішення про призначення житлових субсидій в окремих випадках за наявності умов, за яких така субсидія не призначається;
- посилити вимоги під час призначення житлових субсидій у частині здійснення одноразових вартісних покупок, наявності банківських депозитів, здійснення операцій з купівлі іноземної валюти, банківських металів, перетину кордону тощо.
Реалізація постанови не потребуватиме додаткових видатків та здійснюватиметься за рахунок і в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України Міністерству соціальної політики України на надання житлових субсидій.
Moderator
12-10-2021, 07:10
С 1 января минимальная пенсия родным погибших участников АТО/ООС возрастет до 7800 грн. Об этом 11 октября заявил премьер-министр Денис Шмыгаль, - сообщила пресс-служба Кабмина.
Отмечается, что правительство на внеочередном заседании 11 октября поддержало решение об установлении с 1 января 2022 года минимальной пенсионной выплаты на уровне не менее 7800 грн каждому из нетрудоспособных родителей, жены (мужа) защитников, погибших в зоне проведения АТО/ООС.
«Повышенное пенсионное пособие со следующего года получат более 2 тысяч людей, чьи родные погибли за Украину, защищая мир и покой украинских домов. Адресная помощь к пенсии будет предоставляться им независимо от того, получают ли такие выплаты другие члены семьи», - отметил премьер-министр
Отмечается, что правительство на внеочередном заседании 11 октября поддержало решение об установлении с 1 января 2022 года минимальной пенсионной выплаты на уровне не менее 7800 грн каждому из нетрудоспособных родителей, жены (мужа) защитников, погибших в зоне проведения АТО/ООС.
«Повышенное пенсионное пособие со следующего года получат более 2 тысяч людей, чьи родные погибли за Украину, защищая мир и покой украинских домов. Адресная помощь к пенсии будет предоставляться им независимо от того, получают ли такие выплаты другие члены семьи», - отметил премьер-министр
Moderator
11-08-2022, 08:43
25-06-2023, 11:31
04-09-2023, 11:25
Министерство финансов разрабатывает бюджет страны на 2024-й.
ДЖЕРЕЛО
В проекте, который планирует утвердить Кабмин и передать в Раду, будут заложены такие показатели:
- минимальная пенсия в 2024-м составит 2361 грн (увеличится на 268 грн, или на 12,8%)
- минимальная зарплата составит 8000 грн (увеличится на 1300 грн, или на 19,4%, при этом с января она составит 7100 грн, а с июля – уже 8000 грн).
- минимальная пенсия в 2024-м составит 2361 грн (увеличится на 268 грн, или на 12,8%)
- минимальная зарплата составит 8000 грн (увеличится на 1300 грн, или на 19,4%, при этом с января она составит 7100 грн, а с июля – уже 8000 грн).
ДЖЕРЕЛО
Moderator
30-03-2025, 16:15
Парламент принял за основу изменения относительно рассмотрения пенсионных и социальных дел, которые предусматривают, что при открытии производства по образцовому делу Верховный Суд сможет привлекать соответствующего главного распорядителя бюджетных средств.
Верховная Рада 26 марта приняла в первом чтении законопроект 11170-д, которым предлагается изменить порядок рассмотрения пенсионных и других социальных дел в административных судах.
Как отмечают авторы проекта во главе с председателем Комитета Денисом Масловым, споры о пенсионных и других социальных выплатах составляют значительную часть нагрузки административных судов, и их количество постоянно увеличивается.
С учетом существующей тенденции роста количества таких дел в производстве административных судов есть целесообразность совершенствования их рассмотрения.
Так, в статье 4 КАСУ предлагается по-новому определить, что такое типовые административные дела.
Законодатель предлагает установить, что типовые дела – это административные дела, обладающие следующими характеристиками:
- ответчиком является один и тот же субъект властных полномочий (его структурные подразделения);
- спор возник по аналогичным основаниям;
- спор регулируется одними и теми же нормами права;
- разные истцы предъявляют аналогичные требования.
Из статьи 263 КАСУ предлагается исключить норму о том, что суд рассматривает дела в порядке упрощенного искового производства без уведомления участников дела (в письменном производстве) по жалобам физических лиц на решения, действия или бездействие субъектов властных полномочий в вопросах расчета, назначения, перерасчета, выплаты, предоставления и получения пенсионных и социальных выплат, пособий нетрудоспособным гражданам, выплат по обязательному государственному социальному страхованию, выплат и льгот детям войны, а также других социальных выплат, доплат, услуг, помощи и льгот.
Вместо этого предлагается ввести в КАСУ новую статью 263-1 «Особенности рассмотрения дел незначительной сложности по пенсионным и другим социальным выплатам».
Согласно этой статье, суд рассматривает дела в порядке упрощенного производства без вызова участников дела (в письменном производстве) по жалобам физических лиц на решения, действия или бездействие органов власти в отношении расчета, назначения, перерасчета, выплаты, предоставления и получения пенсионных и социальных выплат, пособий нетрудоспособным гражданам, выплат по обязательному государственному социальному страхованию, выплат и льгот детям войны, а также других социальных выплат, доплат, услуг, помощи и льгот.
Эти дела суд рассматривает в срок не более 60 дней с момента открытия производства. Иск и отзыв являются основными документами по делу. Ответчик (орган власти) обязан подать отзыв в течение 15 дней после получения определения об открытии производства.
Непредоставление отзыва в установленный срок может быть расценено судом как признание иска. Кроме того, ответчик должен одновременно с отзывом представить все имеющиеся у него доказательства, положенные в основу оспариваемого решения, действия или бездействия. В случае невыполнения этого требования суд решает дело на основе имеющихся материалов.
Суд может провести заседание с вызовом сторон, если представленных истцом обстоятельств недостаточно или если после анализа отзыва ответчика суд решит, что вынести решение без заседания невозможно.
По итогам рассмотрения таких дел суд принимает сокращенное решение, которое должно содержать вводную и резолютивную части, а также правовые выводы, основанные на аналогичных решениях Верховного Суда.
Апелляционная жалоба на сокращенное решение может быть подана в течение 10 дней со дня его составления. Если участнику дела не было вручено решение в день его составления, он имеет право подать жалобу в течение 10 дней с момента его получения.
Апелляционная жалоба, поданная субъектом властных полномочий без документа об уплате судебного сбора, не принимается и возвращается судом апелляционной инстанции в течение 5 дней.
Рассмотрение апелляции проводится в порядке письменного производства в течение 30 дней с момента открытия апелляционного производства.
Эти нормы не применяются к типовым делам, соответствующим критериям, изложенным в решении Верховного Суда по образцовому делу.
В статью 290 КАСУ предлагается внести изменения, согласно которым, если Верховный Суд при открытии производства по образцовому делу установит, что его решение может повлиять на государственную политику в определенной сфере или на выплаты из госбюджета, он привлекает к участию в деле соответствующие органы:
- центральный орган исполнительной власти, отвечающий за политику в соответствующей сфере;
- главный распорядитель бюджетных средств, если дело касается выплат из госбюджета или местных бюджетов;
- страховщик (по закону о социальном страховании), если выплаты касаются государственных соцфондов;
- Уполномоченного Верховной Рады по правам человека – если иск подан физлицом или властным органом против физлица;
- Совет бизнес-омбудсмена – если иск подан юрлицом, ФОП или властным органом против юрлица или ФОП.
Статья 291 КАСУ будет определять, что типовые дела рассматриваются по правилам упрощенного производства.
Суд может приостановить рассмотрение типового дела, если Верховный Суд открыл производство по образцовому делу, соответствующему критериям типового. В таком случае производство возобновляется после вступления в силу решения Верховного Суда.
Если Верховный Суд уже вынес решение по образцовому делу, суды могут отказать в заседании по типовому делу, если оно полностью соответствует указанным критериям.
Решение суда по типовому делу должно учитывать правовые выводы Верховного Суда и содержать ссылку на соответствующее образцовое дело.
Апелляция на решение по типовому делу подается в течение 10 дней со дня его принятия. В кассационном порядке такое решение можно обжаловать только в двух случаях:
суд первой и (или) апелляционной инстанции при решении типового дела не признал его типовым делом и (или) не учел правовые выводы, изложенные в решении Верховного Суда по результатам рассмотрения образцового дела в случае, если это дело соответствует признакам, изложенным в таком решении;
дело, в котором судом первой и (или) апелляционной инстанции принято решение с учетом правовых выводов, изложенных в решении Верховного Суда по результатам рассмотрения образцового дела, не соответствует признакам типового дела, изложенным в таком решении.
В переходных положениях предлагается предусмотреть, что дела, находящиеся в производстве до вступления закона в силу, будут рассматриваться по новым правилам.
Также в Переходных положениях предлагается предусмотреть, что дела в судах первой, апелляционной и кассационной инстанций, производство по которым открыто до вступления в силу Закона «О внесении изменений в Кодекс административного судопроизводства Украины относительно совершенствования рассмотрения дел незначительной сложности о пенсионных и других социальных выплатах, а также типовых административных дел», рассматриваются по правилам, действующим после его вступления в силу.
Верховная Рада 26 марта приняла в первом чтении законопроект 11170-д, которым предлагается изменить порядок рассмотрения пенсионных и других социальных дел в административных судах.
Как отмечают авторы проекта во главе с председателем Комитета Денисом Масловым, споры о пенсионных и других социальных выплатах составляют значительную часть нагрузки административных судов, и их количество постоянно увеличивается.
С учетом существующей тенденции роста количества таких дел в производстве административных судов есть целесообразность совершенствования их рассмотрения.
Так, в статье 4 КАСУ предлагается по-новому определить, что такое типовые административные дела.
Законодатель предлагает установить, что типовые дела – это административные дела, обладающие следующими характеристиками:
- ответчиком является один и тот же субъект властных полномочий (его структурные подразделения);
- спор возник по аналогичным основаниям;
- спор регулируется одними и теми же нормами права;
- разные истцы предъявляют аналогичные требования.
Из статьи 263 КАСУ предлагается исключить норму о том, что суд рассматривает дела в порядке упрощенного искового производства без уведомления участников дела (в письменном производстве) по жалобам физических лиц на решения, действия или бездействие субъектов властных полномочий в вопросах расчета, назначения, перерасчета, выплаты, предоставления и получения пенсионных и социальных выплат, пособий нетрудоспособным гражданам, выплат по обязательному государственному социальному страхованию, выплат и льгот детям войны, а также других социальных выплат, доплат, услуг, помощи и льгот.
Вместо этого предлагается ввести в КАСУ новую статью 263-1 «Особенности рассмотрения дел незначительной сложности по пенсионным и другим социальным выплатам».
Согласно этой статье, суд рассматривает дела в порядке упрощенного производства без вызова участников дела (в письменном производстве) по жалобам физических лиц на решения, действия или бездействие органов власти в отношении расчета, назначения, перерасчета, выплаты, предоставления и получения пенсионных и социальных выплат, пособий нетрудоспособным гражданам, выплат по обязательному государственному социальному страхованию, выплат и льгот детям войны, а также других социальных выплат, доплат, услуг, помощи и льгот.
Эти дела суд рассматривает в срок не более 60 дней с момента открытия производства. Иск и отзыв являются основными документами по делу. Ответчик (орган власти) обязан подать отзыв в течение 15 дней после получения определения об открытии производства.
Непредоставление отзыва в установленный срок может быть расценено судом как признание иска. Кроме того, ответчик должен одновременно с отзывом представить все имеющиеся у него доказательства, положенные в основу оспариваемого решения, действия или бездействия. В случае невыполнения этого требования суд решает дело на основе имеющихся материалов.
Суд может провести заседание с вызовом сторон, если представленных истцом обстоятельств недостаточно или если после анализа отзыва ответчика суд решит, что вынести решение без заседания невозможно.
По итогам рассмотрения таких дел суд принимает сокращенное решение, которое должно содержать вводную и резолютивную части, а также правовые выводы, основанные на аналогичных решениях Верховного Суда.
Апелляционная жалоба на сокращенное решение может быть подана в течение 10 дней со дня его составления. Если участнику дела не было вручено решение в день его составления, он имеет право подать жалобу в течение 10 дней с момента его получения.
Апелляционная жалоба, поданная субъектом властных полномочий без документа об уплате судебного сбора, не принимается и возвращается судом апелляционной инстанции в течение 5 дней.
Рассмотрение апелляции проводится в порядке письменного производства в течение 30 дней с момента открытия апелляционного производства.
Эти нормы не применяются к типовым делам, соответствующим критериям, изложенным в решении Верховного Суда по образцовому делу.
В статью 290 КАСУ предлагается внести изменения, согласно которым, если Верховный Суд при открытии производства по образцовому делу установит, что его решение может повлиять на государственную политику в определенной сфере или на выплаты из госбюджета, он привлекает к участию в деле соответствующие органы:
- центральный орган исполнительной власти, отвечающий за политику в соответствующей сфере;
- главный распорядитель бюджетных средств, если дело касается выплат из госбюджета или местных бюджетов;
- страховщик (по закону о социальном страховании), если выплаты касаются государственных соцфондов;
- Уполномоченного Верховной Рады по правам человека – если иск подан физлицом или властным органом против физлица;
- Совет бизнес-омбудсмена – если иск подан юрлицом, ФОП или властным органом против юрлица или ФОП.
Статья 291 КАСУ будет определять, что типовые дела рассматриваются по правилам упрощенного производства.
Суд может приостановить рассмотрение типового дела, если Верховный Суд открыл производство по образцовому делу, соответствующему критериям типового. В таком случае производство возобновляется после вступления в силу решения Верховного Суда.
Если Верховный Суд уже вынес решение по образцовому делу, суды могут отказать в заседании по типовому делу, если оно полностью соответствует указанным критериям.
Решение суда по типовому делу должно учитывать правовые выводы Верховного Суда и содержать ссылку на соответствующее образцовое дело.
Апелляция на решение по типовому делу подается в течение 10 дней со дня его принятия. В кассационном порядке такое решение можно обжаловать только в двух случаях:
суд первой и (или) апелляционной инстанции при решении типового дела не признал его типовым делом и (или) не учел правовые выводы, изложенные в решении Верховного Суда по результатам рассмотрения образцового дела в случае, если это дело соответствует признакам, изложенным в таком решении;
дело, в котором судом первой и (или) апелляционной инстанции принято решение с учетом правовых выводов, изложенных в решении Верховного Суда по результатам рассмотрения образцового дела, не соответствует признакам типового дела, изложенным в таком решении.
В переходных положениях предлагается предусмотреть, что дела, находящиеся в производстве до вступления закона в силу, будут рассматриваться по новым правилам.
Также в Переходных положениях предлагается предусмотреть, что дела в судах первой, апелляционной и кассационной инстанций, производство по которым открыто до вступления в силу Закона «О внесении изменений в Кодекс административного судопроизводства Украины относительно совершенствования рассмотрения дел незначительной сложности о пенсионных и других социальных выплатах, а также типовых административных дел», рассматриваются по правилам, действующим после его вступления в силу.
ДЖЕРЕЛО
Moderator
03-05-2025, 13:14
15-07-2025, 18:08
Як влада планує обмежити спецпенсії прокурорів, хто виступає проти і чому це лише перший та найлегший крок у великій реформі пенсійної системи?
Чому прокурори отримують по 200 тисяч гривень пенсії та що урядовці планують з цим робити?
Moderator
16-01-2026, 15:20
Пенсії на окупованих територіях оформлювали через підроблені електронні підписи: ДБР та САП викрили схему
Слідчі Державного бюро розслідувань спільно з СБУ виявили масштабну схему незаконного отримання українських пенсій жителями тимчасово окупованих територій.
Про це йдеться в ухвалі Солом’янського районного суду Києва від 9 січня 2026 року.
Як працювала схема
За даними слідства, організована група виготовляла підроблені кваліфіковані електронні підписи (КЕП) для пенсіонерів, що залишилися на окупованих територіях, без їхньої присутності. За допомогою цих підписів фігуранти відновлювали соціальні виплати та переводили гроші через криптогаманці на окуповану територію.
Ключовим елементом механізму була російська фірма-посередник, яка, за свідченням очевидця, мала зв’язки з українськими надавачами електронних довірчих послуг. Вартість послуги становила близько 20 000 рублів при термінах виконання 3–5 робочих днів. Для порівняння, легальне оформлення КЕП в Україні коштує 240–500 гривень.
Що встановило слідство
Матеріали справи свідчать, що частина коштів з українського бюджету переправлялася на потреби збройних сил країни-агресора.
Підозру висунуто керівнику відокремленого пункту реєстрації одного з українських надавачів електронних довірчих послуг.
Розслідування розпочато 10 листопада 2025 року за статтею 111-2 Кримінального кодексу України (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України).
Масштаби операції
Суд дозволив слідчим ознайомитися з документами щодо 66 осіб, для яких ймовірно були незаконно оформлені електронні підписи. Також слідчі отримали доступ до реєстру сертифікатів КЕП, сформованого центральним засвідчувальним органом Міністерства цифрової трансформації.
Правові аспекти
Згідно із законодавством, пенсії на окупованих територіях можна отримувати лише за умови щорічної фізичної ідентифікації до 31 грудня кожного року через:
- авторизацію в кабінеті ПФУ за допомогою «Дія.Підпис»;
- відеоконференцзв’язок із органами ПФУ;
- посвідчення у дипломатичній установі України за кордоном.
Схема дозволяла обходити ці вимоги шляхом незаконного оформлення КЕП без присутності пенсіонерів на підконтрольній Україні території.
Прокурори та слідчі СБУ отримали тимчасовий доступ до електронних документів Міністерства цифрової трансформації, щоб встановити всі обставини: які надавачі довірчих послуг видавали підозрілі сертифікати і на яких підставах. Справа наразі перебуває на стадії досудового розслідування.
Слідчі Державного бюро розслідувань спільно з СБУ виявили масштабну схему незаконного отримання українських пенсій жителями тимчасово окупованих територій.
Про це йдеться в ухвалі Солом’янського районного суду Києва від 9 січня 2026 року.
Як працювала схема
За даними слідства, організована група виготовляла підроблені кваліфіковані електронні підписи (КЕП) для пенсіонерів, що залишилися на окупованих територіях, без їхньої присутності. За допомогою цих підписів фігуранти відновлювали соціальні виплати та переводили гроші через криптогаманці на окуповану територію.
Ключовим елементом механізму була російська фірма-посередник, яка, за свідченням очевидця, мала зв’язки з українськими надавачами електронних довірчих послуг. Вартість послуги становила близько 20 000 рублів при термінах виконання 3–5 робочих днів. Для порівняння, легальне оформлення КЕП в Україні коштує 240–500 гривень.
Що встановило слідство
Матеріали справи свідчать, що частина коштів з українського бюджету переправлялася на потреби збройних сил країни-агресора.
Підозру висунуто керівнику відокремленого пункту реєстрації одного з українських надавачів електронних довірчих послуг.
Розслідування розпочато 10 листопада 2025 року за статтею 111-2 Кримінального кодексу України (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України).
Масштаби операції
Суд дозволив слідчим ознайомитися з документами щодо 66 осіб, для яких ймовірно були незаконно оформлені електронні підписи. Також слідчі отримали доступ до реєстру сертифікатів КЕП, сформованого центральним засвідчувальним органом Міністерства цифрової трансформації.
Правові аспекти
Згідно із законодавством, пенсії на окупованих територіях можна отримувати лише за умови щорічної фізичної ідентифікації до 31 грудня кожного року через:
- авторизацію в кабінеті ПФУ за допомогою «Дія.Підпис»;
- відеоконференцзв’язок із органами ПФУ;
- посвідчення у дипломатичній установі України за кордоном.
Схема дозволяла обходити ці вимоги шляхом незаконного оформлення КЕП без присутності пенсіонерів на підконтрольній Україні території.
Прокурори та слідчі СБУ отримали тимчасовий доступ до електронних документів Міністерства цифрової трансформації, щоб встановити всі обставини: які надавачі довірчих послуг видавали підозрілі сертифікати і на яких підставах. Справа наразі перебуває на стадії досудового розслідування.
ДЖЕРЕЛО
Moderator
20-03-2026, 15:01
В Україні можуть обмежити спецпенсії та змінити правила виходу на пенсію: що готує Рада
У Верховній Раді готують зміни до пенсійної системи, які передбачають обмеження спеціальних пенсій, запровадження єдиних правил призначення та перерахунку виплат, а також прив’язку пенсійного віку до страхового стажу для всіх громадян.
Одним із пріоритетних завдань модернізації пенсійної системи України є впровадження справедливого підходу до пенсійного забезпечення для всіх громадян. Зокрема, йдеться про встановлення єдиних стандартів призначення пенсій, які передбачають уніфіковані правила визначення пенсійного віку, механізмів перерахунку, щорічної індексації виплат та інших елементів системи — незалежно від професії чи посади людини.
Про це повідомила голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова. Вона зазначила, що на сьогодні в Україні вік виходу на пенсію для більшості громадян прямо пов’язаний із тривалістю страхового стажу. Водночас, згідно з чинним законодавством, вимоги до такого стажу поступово зростають.
Якщо особа не має достатнього страхового стажу, вона змушена виходити на пенсію пізніше. Зокрема, у 2028 році за відсутності 35 років стажу людина не зможе оформити пенсію у 60 років і буде змушена відтермінувати це право до 63 років. Якщо страховий стаж становить від 25 до 35 років, пенсійні виплати призначатимуться з 63-річного віку. У випадку, коли стаж складає від 15 до 25 років, пенсійний вік підвищується до 65 років.
Така система поширюється на переважну більшість громадян України. Водночас законодавство все ще передбачає окремі норми щодо так званих спеціальних пенсій — щомісячного довічного грошового забезпечення.
«У таких випадках пенсія призначається після досягнення певного стажу служби, що фактично призводить до появи надзвичайно молодих пенсіонерів», – наголошує голова Комітету.За словами Галини
Третьякової, у низці випадків таких осіб не завжди можна віднести до пенсіонерів у традиційному розумінні. Вона також наголосила на доцільності застосування єдиних підходів до пенсійного забезпечення для всіх громадян. Зокрема, визначення пенсійного віку пропонується здійснювати за уніфікованим принципом — 60, 63 або 65 років залежно від наявного страхового стажу.
«Вислуга років не є тотожною страховому стажу, оскільки в окремих випадках вона обчислюється за пільговими коефіцієнтами. Зокрема, один рік служби може зараховуватися як два або навіть три роки стажу. Така практика створює можливості для зловживань і призводить до нерівності в пенсійному забезпеченні між різними категоріями громадян», — зазначає голова Комітету.
Крім того, розмір таких спеціальних пенсій, як правило, є значно вищим за середній розмір пенсійних виплат, які отримують громадяни на загальних підставах. Це формує дисбаланс у системі пенсійного забезпечення та актуалізує питання необхідності подальшого вдосконалення законодавства у цій сфері.
Законопроєкт № 12278 «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури», підготовлений до другого читання, був підтриманий Комітетом 30 червня минулого року. Водночас його розгляд у парламенті наразі не відбувся через недостатню кількість голосів у сесійній залі.
Голова Комітету зазначає, що така ситуація потребує врегулювання в межах подальшого вдосконалення пенсійного законодавства України.
За словами Галини Третьякової, це питання стосується не лише фінансової збалансованості системи, а й дотримання принципу рівності громадян перед законом та забезпечення верховенства права. Вона також зауважила, що відмінності у визначенні пенсійного віку для різних категорій громадян можуть викликати дискусії щодо рівності підходів у пенсійному забезпеченні.
У Верховній Раді готують зміни до пенсійної системи, які передбачають обмеження спеціальних пенсій, запровадження єдиних правил призначення та перерахунку виплат, а також прив’язку пенсійного віку до страхового стажу для всіх громадян.
Одним із пріоритетних завдань модернізації пенсійної системи України є впровадження справедливого підходу до пенсійного забезпечення для всіх громадян. Зокрема, йдеться про встановлення єдиних стандартів призначення пенсій, які передбачають уніфіковані правила визначення пенсійного віку, механізмів перерахунку, щорічної індексації виплат та інших елементів системи — незалежно від професії чи посади людини.
Про це повідомила голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова. Вона зазначила, що на сьогодні в Україні вік виходу на пенсію для більшості громадян прямо пов’язаний із тривалістю страхового стажу. Водночас, згідно з чинним законодавством, вимоги до такого стажу поступово зростають.
Якщо особа не має достатнього страхового стажу, вона змушена виходити на пенсію пізніше. Зокрема, у 2028 році за відсутності 35 років стажу людина не зможе оформити пенсію у 60 років і буде змушена відтермінувати це право до 63 років. Якщо страховий стаж становить від 25 до 35 років, пенсійні виплати призначатимуться з 63-річного віку. У випадку, коли стаж складає від 15 до 25 років, пенсійний вік підвищується до 65 років.
Така система поширюється на переважну більшість громадян України. Водночас законодавство все ще передбачає окремі норми щодо так званих спеціальних пенсій — щомісячного довічного грошового забезпечення.
«У таких випадках пенсія призначається після досягнення певного стажу служби, що фактично призводить до появи надзвичайно молодих пенсіонерів», – наголошує голова Комітету.За словами Галини
Третьякової, у низці випадків таких осіб не завжди можна віднести до пенсіонерів у традиційному розумінні. Вона також наголосила на доцільності застосування єдиних підходів до пенсійного забезпечення для всіх громадян. Зокрема, визначення пенсійного віку пропонується здійснювати за уніфікованим принципом — 60, 63 або 65 років залежно від наявного страхового стажу.
«Вислуга років не є тотожною страховому стажу, оскільки в окремих випадках вона обчислюється за пільговими коефіцієнтами. Зокрема, один рік служби може зараховуватися як два або навіть три роки стажу. Така практика створює можливості для зловживань і призводить до нерівності в пенсійному забезпеченні між різними категоріями громадян», — зазначає голова Комітету.
Крім того, розмір таких спеціальних пенсій, як правило, є значно вищим за середній розмір пенсійних виплат, які отримують громадяни на загальних підставах. Це формує дисбаланс у системі пенсійного забезпечення та актуалізує питання необхідності подальшого вдосконалення законодавства у цій сфері.
Законопроєкт № 12278 «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури», підготовлений до другого читання, був підтриманий Комітетом 30 червня минулого року. Водночас його розгляд у парламенті наразі не відбувся через недостатню кількість голосів у сесійній залі.
Голова Комітету зазначає, що така ситуація потребує врегулювання в межах подальшого вдосконалення пенсійного законодавства України.
За словами Галини Третьякової, це питання стосується не лише фінансової збалансованості системи, а й дотримання принципу рівності громадян перед законом та забезпечення верховенства права. Вона також зауважила, що відмінності у визначенні пенсійного віку для різних категорій громадян можуть викликати дискусії щодо рівності підходів у пенсійному забезпеченні.
ДЖЕРЕЛО
ПРОЕКТ ЗАКОНУ
Moderator