Подал апелляцию, как положено, в районный суд и копию в апелляционный. Вопрос, принята ли ухвала по моему ходадайству о приобщении дополнительных доказательств, по-моему, второстепенный. Главное - рассмотрены ли они. Вот, что я написал в апелляции: "Відповідно п.8 Постанови №7 Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 “Про судове рішення по адміністртивній справі”: “8. Описова частина судового рішення повинна містити короткий зміст позовних вимог і позиції відповідача; пояснення осіб, які брали участь у справі, а також інші докази, що були досліджені судом”. Але з 18 письмових доказів позивача (10 в позовній заяві та 8 в клопотанні про долучення доказів) в оскаржуваній постанові згадується лише один. Жодним чином не згадується в оскаржуваній постанові і письмові пояснення, додані до заяви №95426/17". Это, по-моему, есть подтверждение того, что мои доказательства не рассмотрены судом в письменном производстве. Так же как и письменные пояснения. Письменное производство - дело темное. Как я понял, принятие письменных ухвал в нем не обязательно. Должна быть аудиозапись сего странного действа с судейским бормотанием, но я не стал ее требовать и слушать. По постанове и так понятно, что доказательства не рассмотрены.
Кроме того, подал заявление в районный суд об исправлении ошибок в постанове: в постанове написано, что я на заседание не явился. На самом деле явился, имел беседы с секретарем и судьей в назначенное время в назначенном для заседания зале; еще одно исправление, связанное с неправильно упомянутой датой важного документа.