Список форумов
Вход
Регистрация
Поиск
Выход на пенсию за выслугу лет в Украине для отдельных категорий работников был отменен еще в 2017 году. Сейчас идут разговоры о том, чтобы вернуть эту возможность. Об этом сообщает сайт "Сегодня".
Какой законопроект о пенсиях разработан
Работники локомотивных бригад, железнодорожники, сотрудники, которые непосредственно задействованы в перевозках и обеспечивают безопасность движения на железнодорожном транспорте, были лишены возможности досрочно выйти на пенсию еще 3 года назад. До этого перечисленным выше категориям работников можно было выйти на пенсию в 55 лет, и имея стаж работы 30 и 25 лет для мужчин и женщин соответственно.
Как известно, право досрочного выхода на пенсию после внедрения реформы осталось у некоторых категорий работников, например, у шахтеров, летчиков, преподавателей, медицинских сотрудников и т.д. Но были и те, кто лишился такой возможности.
Сейчас разработан законопроект "О введении программ пенсионного обеспечения за выслугу лет" (№ 2617) в котором прописано, что выйти на пенсию по выслуге лет смогут сотрудники локомотивных бригад, водители грузовых автомобилей, которые заняты на шахтах, карьерах, рудниках, механизаторы, плавсостав морского и речного флота, сотрудники экспедиций и бригад, которые заняты геологией, сотрудники и мастера, занятые на лесозаготовках и т.д. К слову, этот перечень может расширяться.
Досрочная пенсия для железнодорожников
"Следует отметить, что право на пенсию по выслуге лет для таких профессий, как машинисты, реализовано в ряде стран ЕС. В Украине работает почти 15 тыс. машинистов и их помощников, которых лишили права на пенсию за выслугу лет, и которые вместе с другими категориями работников в ходе реформирования железнодорожной отрасли рискуют потерять как рабочие места, так и большинство социальных гарантий", — сказано в пояснительной записке к законопроекту, который был подготовлен по инициативе профсоюза железнодорожников и транспортных строителей Украины.
Галина Третьякова, председатель Комитета Верховной Рады Украины по вопросам социальной политики и защиты прав ветеранов, на пресс-конференции, посвященной этой теме, отметила, что железнодорожная отрасль с 320 тыс. работниками является крупнейшей в Украине. И если не создать равные условия с европейскими железнодорожниками, трудовая миграция неизбежна.
"Лучшая европейская практика показывает, что работодатель создает негосударственные пенсионные фонды, помимо прочего собирает дополнительные средства, которые идут на честную компенсацию, которую работодатель платит за использование наемного труда работников железнодорожной отрасли", — отметила Третьякова.
Железнодорожники рассказывают, что сейчас у них большая текучка кадров — 9,2%, для сравнения, в 2015 году она была на уровне 4,2%. К тому же, они работают в тяжелых условиях, без каких-либо льгот и с низкой заработной платой.
"Если посмотреть, в каких условиях работают железнодорожники, то ни до одобрения этого закона, ни после условия не улучшились. А если посмотреть на заработную плату железнодорожников, то становится понятно, почему ежегодно из отрасли уходят десятки тысяч – чтобы найти работу за рубежом", — говорит Вадим Бубняк, председатель Профсоюза железнодорожников и транспортных строителей.
Насколько это возможно реализовать
Независимый эксперт Александр Хмелевский в комментарии "Сегодня" рассказал, что, по его мнению, надо вернуть возможность для работников, занятых на тяжелых, вредных работах, выходить на пенсию по выслуге лет.
"Часто в возрасте 50-55 лет человек имеет заболевания, которые ему не дают возможности работать. Такие люди лишены источников доходов и не могут себя обеспечить. Найти дополнительные средства в бюджете на оплату людям пенсий также возможно. К сожалению, в последние годы власти проводят политику сокращения социальных расходов. Подобная практика привела к снижению уровня жизни и падению экономики. Ведь социальные расходы увеличивают платежеспособный спрос и способствуют экономическому росту", — говорит Хмелевский.
Сергей Родлер, аналитик TeleTrade, отмечает, что у этого вопроса много нюансов, т.к. существуют отрасли, где работники вынуждены функционировать в крайне тяжелых условиях, что оказывает негативное влияние на здоровье. Поэтому государство должно повышать привлекательность подобных отраслей, играющих в экономике страны крайне важную роль, а энтузиасты должны иметь возможность выйти на заслуженный отдых раньше и получать достойное вознаграждение.
"Тем не менее, с последним возникают сложности. Сейчас средняя пенсия в стране составляет порядка 3 тысяч грн: мало кто, особенно молодежь, соблазнится возможностью получать такие выплаты на несколько лет раньше других граждан, проработав пол жизни в крайне тяжелых условиях. В этом и главная проблема — по сравнению с другими странами, особенно ставшими основными центрами миграции в последние годы, социальная сфера Украины развита крайне слабо. Одними поправками в законодательство привлекательность украинских компаний не повысишь — необходимым для этого условием является динамично развивающаяся экономика", — говорит Родлер.
Эксперт отметил, что еще вопрос в том, сможет ли себе позволить это дефицитный Пенсионный фонд, т.к. пенсионный возраст планируют повышать, а индексации пенсий откладывают.
Какой законопроект о пенсиях разработан
Работники локомотивных бригад, железнодорожники, сотрудники, которые непосредственно задействованы в перевозках и обеспечивают безопасность движения на железнодорожном транспорте, были лишены возможности досрочно выйти на пенсию еще 3 года назад. До этого перечисленным выше категориям работников можно было выйти на пенсию в 55 лет, и имея стаж работы 30 и 25 лет для мужчин и женщин соответственно.
Как известно, право досрочного выхода на пенсию после внедрения реформы осталось у некоторых категорий работников, например, у шахтеров, летчиков, преподавателей, медицинских сотрудников и т.д. Но были и те, кто лишился такой возможности.
Сейчас разработан законопроект "О введении программ пенсионного обеспечения за выслугу лет" (№ 2617) в котором прописано, что выйти на пенсию по выслуге лет смогут сотрудники локомотивных бригад, водители грузовых автомобилей, которые заняты на шахтах, карьерах, рудниках, механизаторы, плавсостав морского и речного флота, сотрудники экспедиций и бригад, которые заняты геологией, сотрудники и мастера, занятые на лесозаготовках и т.д. К слову, этот перечень может расширяться.
Досрочная пенсия для железнодорожников
"Следует отметить, что право на пенсию по выслуге лет для таких профессий, как машинисты, реализовано в ряде стран ЕС. В Украине работает почти 15 тыс. машинистов и их помощников, которых лишили права на пенсию за выслугу лет, и которые вместе с другими категориями работников в ходе реформирования железнодорожной отрасли рискуют потерять как рабочие места, так и большинство социальных гарантий", — сказано в пояснительной записке к законопроекту, который был подготовлен по инициативе профсоюза железнодорожников и транспортных строителей Украины.
Галина Третьякова, председатель Комитета Верховной Рады Украины по вопросам социальной политики и защиты прав ветеранов, на пресс-конференции, посвященной этой теме, отметила, что железнодорожная отрасль с 320 тыс. работниками является крупнейшей в Украине. И если не создать равные условия с европейскими железнодорожниками, трудовая миграция неизбежна.
"Лучшая европейская практика показывает, что работодатель создает негосударственные пенсионные фонды, помимо прочего собирает дополнительные средства, которые идут на честную компенсацию, которую работодатель платит за использование наемного труда работников железнодорожной отрасли", — отметила Третьякова.
Железнодорожники рассказывают, что сейчас у них большая текучка кадров — 9,2%, для сравнения, в 2015 году она была на уровне 4,2%. К тому же, они работают в тяжелых условиях, без каких-либо льгот и с низкой заработной платой.
"Если посмотреть, в каких условиях работают железнодорожники, то ни до одобрения этого закона, ни после условия не улучшились. А если посмотреть на заработную плату железнодорожников, то становится понятно, почему ежегодно из отрасли уходят десятки тысяч – чтобы найти работу за рубежом", — говорит Вадим Бубняк, председатель Профсоюза железнодорожников и транспортных строителей.
Насколько это возможно реализовать
Независимый эксперт Александр Хмелевский в комментарии "Сегодня" рассказал, что, по его мнению, надо вернуть возможность для работников, занятых на тяжелых, вредных работах, выходить на пенсию по выслуге лет.
"Часто в возрасте 50-55 лет человек имеет заболевания, которые ему не дают возможности работать. Такие люди лишены источников доходов и не могут себя обеспечить. Найти дополнительные средства в бюджете на оплату людям пенсий также возможно. К сожалению, в последние годы власти проводят политику сокращения социальных расходов. Подобная практика привела к снижению уровня жизни и падению экономики. Ведь социальные расходы увеличивают платежеспособный спрос и способствуют экономическому росту", — говорит Хмелевский.
Сергей Родлер, аналитик TeleTrade, отмечает, что у этого вопроса много нюансов, т.к. существуют отрасли, где работники вынуждены функционировать в крайне тяжелых условиях, что оказывает негативное влияние на здоровье. Поэтому государство должно повышать привлекательность подобных отраслей, играющих в экономике страны крайне важную роль, а энтузиасты должны иметь возможность выйти на заслуженный отдых раньше и получать достойное вознаграждение.
"Тем не менее, с последним возникают сложности. Сейчас средняя пенсия в стране составляет порядка 3 тысяч грн: мало кто, особенно молодежь, соблазнится возможностью получать такие выплаты на несколько лет раньше других граждан, проработав пол жизни в крайне тяжелых условиях. В этом и главная проблема — по сравнению с другими странами, особенно ставшими основными центрами миграции в последние годы, социальная сфера Украины развита крайне слабо. Одними поправками в законодательство привлекательность украинских компаний не повысишь — необходимым для этого условием является динамично развивающаяся экономика", — говорит Родлер.
Эксперт отметил, что еще вопрос в том, сможет ли себе позволить это дефицитный Пенсионный фонд, т.к. пенсионный возраст планируют повышать, а индексации пенсий откладывают.
ТЕКСТ
ЗАКОН УКРАЇНИ
про запровадження програм пенсійного забезпечення за вислугу років
Цей Закон визначає правові, організаційні та економічні засади побудови та функціонування програм пенсійного забезпечення за вислугу років, що підлягають запровадженню суб’єктами господарювання, працівники яких виконують (виконували до набрання чинності цим Законом) роботи на посадах або за професіями, що надають право дострокового виходу на пенсію за вислугу років відповідно до статей 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та втратили право дострокового виходу на пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».
Закон гарантує право працівника-учасника програми пенсійного забезпечення за вислугу років на отримання ним пенсійних виплат в обсязі всієї суми пенсійних коштів, які обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку, та є його власністю, набутою ним впродовж встановленого законодавством періоду трудових відносин із суб’єктами господарювання, які споживали економічну вигоду, що виникала внаслідок трудової діяльності працівника на посадах, визначених цим Законом.
Розділ І.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
вислуга років – визначена у роках та місяцях тривалість періоду трудової діяльності особи на встановлених законодавством посадах (професіях), по завершенні якого, така особа має право виходу на пенсію за вислугу років відповідно до законодавства, раніше настання пенсійного віку, що дає право на пенсію за віком із солідарної системи;
гарантовані виплати учаснику програми пенсійного забезпечення (далі – гарантовані виплати) – пенсійні виплати за вислугу років, які здійснюватимуться учаснику пенсійним фондом, виходячи із всієї суми пенсійних коштів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку такого учасника у недержавному пенсійному фонді;
зобов’язання суб’єкта господарювання за пенсійною програмою – сума визначених такою програмою пенсійних внесків, яка підлягає обов’язковій (безумовній) сплаті до пенсійного фонду на користь працівників, які є учасниками програми та учасниками фонду відповідно до пенсійних контрактів, укладених суб’єктом господарювання;
індикативний розмір пенсійних накопичень та виплат за пенсійною програмою – суми пенсійних накопичень та виплат, визначені у національній грошовій одиниці (українській гривні), що розраховані методами фінансової математики, виходячи з різних розмірів (тарифів) пенсійних внесків, термінів сплати внесків, строків накопичення і виплат для різних сценаріїв реальних (актуарних) ставок дохідності активів пенсійного фонду;
коефіцієнт заміщення – визначене у відсотках співвідношення середнього розміру пенсійної виплати особі до середнього розміру заробітної плати, який вона отримувала до виходу на пенсію;
компенсаційні виплати за вислугу років – пенсійні внески, що сплачуються суб’єктом господарювання учасникам пенсійної програми, розміри яких визначаються суб’єктом господарювання, виходячи із вартості зароблених учасниками пенсійних прав на дату запровадження програми пенсійного забезпечення;
метод актуарної оцінки – послідовність дій та розрахунків, що здійснюються особою, яка може займатися актуарними розрахунками згідно законодавства, або суб’єктом господарювання з метою оцінки індикативного розміру пенсій, вартості пенсійних зобов’язань суб’єкта господарювання перед працівниками, які надавали послуги (виконували роботи) у поточному та минулих періодах, прогнозу фінансових потоків та витрат на пенсійне забезпечення (визначення суми пенсійних внесків, що підлягають сплаті до фонду) за програмами пенсійного забезпечення працівників (пенсій за вислугу років), виходячи з припущень, прийнятих в розрахунках;
пенсійні виплати за вислугу років – виплати учаснику програми по закінченню ним трудової діяльності на посаді або за професією, що дають право на пенсію за вислугу років, на строк до настання пенсійного віку в солідарній системи, які вони отримають (у вигляді щомісячного доходу або одноразової виплати) після звільнення на пенсію за вислугою років;
пенсійний вік в солідарній системі – вік, після досягнення якого, особа може звернутися за призначенням пенсії за віком із солідарної системи;
пенсійний вік в системі недержавного пенсійного забезпечення - вік, після досягнення якого, учасник фонду має право на отримання пенсійної виплати, що визначається за заявою учасника фонду відповідно Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення»;
програма пенсійного забезпечення (далі — програма) – система правил і норм, що встановлюють умови і порядок пенсійного забезпечення учасників програми;
спеціальний стаж—стаж роботи на посадах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання пенсійного віку в солідарній системі;
суб'єкт господарювання - особа, яка є суб’єктом господарювання відповідно до Господарського кодексу України;
учасник програми пенсійного забезпечення (далі – учасник програми) –працівник-учасник фонду, на користь якого сплачуються (сплачувалися) пенсійні внески до пенсійного фонду суб’єктом господарювання-вкладником фонду згідно з такою програмою;
фінансування програми – сплата пенсійних внесків суб’єктом господарювання до недержавного пенсійного фонду на користь учасників програми такого суб’єкта господарювання.
Інші терміни, що вживаються в цьому Законі, відповідають термінам, визначеним Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та Міжнародними стандартами фінансової звітності.
Стаття 2. Законодавство про пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за вислугу років за цим Законом
Умови і порядок пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію за вислугу років за цим Законом, визначається нормами цього Закону, Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».
Стаття 3. Сфера застосування Закону
Дія цього Закону поширюється на трудові відносини та пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років на умовах цього Закону, та суб’єктів господарювання, незалежно від організаційно-правової форми чи форми власності, які використовують (використовували) працю таких осіб. Цей Закон не застосовується до пенсій за вислугу років, які призначаються або були призначені за Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Стаття 4. Особи, які мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років на умовах цього Закону
Право на пенсійне забезпечення за вислугу років на умовах цього Закону мають особи, які після 11.10.2017 року перебувають у трудових відносинах із суб’єктами господарювання, не отримують пенсійні виплати із солідарної системи, виконують (виконували до набрання чинності цим Законом) роботи на посадах або за професіями, що надають право дострокового виходу на пенсію за вислугу років відповідно до статей 52, 54, 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та втратили право дострокового виходу на пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».
Перелік категорій осіб (працівників), які мають право участі в програмах пенсійного забезпечення за вислугу років згідно цього Закону, встановлюється для суб’єктів господарювання цим Законом з урахуванням відповідності таких осіб всім вимогам частини першої цієї статті.
Право участі в програмах пенсійного забезпечення за вислугу років, що запроваджуються суб’єктами господарювання, згідно цього Закону мають:
а) робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України;
б) водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар’єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи;
в) механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах;
г) плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз’їзних, приміського і внутріміського сполучення);
д) працівники окремих видів суден, професій і посад плавскладу суден морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості - за списком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України;
е) працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах;
є) робітники, майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання, - за списком професій, посад і виробництв, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України,
Цей перелік є обов’язковим для врахування зазначених в ньому осіб (працівників) суб’єктом господарювання у програмах пенсійного забезпечення за вислугу років.
Доповнення цього переліку іншими категоріями осіб (працівників)та зміни до нього здійснюються за погодженням всіх сторін галузевої угоди (колективного договорі) або трудового договору (контракту) згідно законодавства.
Розділ ІІ.
ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗА ВИСЛУГУ РОКІВ
Стаття 5. Право на пенсійне забезпечення за вислугу років
Учасник програми пенсійного забезпечення за вислугу років має право на пенсію (пенсійні виплати) в обсязі всієї суми пенсійних коштів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку такого учасника у недержавному пенсійному фонді, та є власністю такого учасника, набутою ним впродовж встановленого законодавством періоду трудових відносин із суб’єктами господарювання.
Призначення учаснику програми пенсійних виплат за вислугу років здійснюється за умови настання пенсійного віку, що визначається таким учасником програми, та інших підстав згідно ст. 61 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».
Стаття 6. Реалізація прав осіб, визначених цим Законом, на пенсійне забезпечення за вислугу років
Пенсійне забезпечення (пенсії за вислугу років) осіб, визначених цим Законом, здійснюється на умовах та в порядку, що визначаються програмами пенсійного забезпечення суб’єктів господарювання, працівниками яких є такі особи.
Програми пенсійного забезпечення за вислугу років для осіб, визначених цим Законом, запроваджуються суб’єктами господарювання, працівники яких виконують роботи на посадах або за професіями, що надають право дострокового виходу на пенсію за вислугу років відповідно до цього Закону, та функціонують на принципах і засадах системи недержавного пенсійного забезпечення, визначених Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення», з урахуванням обов’язкової участі в таких програмах суб’єктів господарювання та сплати ними пенсійних внесків за такими програмами.
Реалізація програм пенсійного забезпечення осіб, визначених цим Законом, здійснюється недержавними пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів вкладниками (суб’єктами господарювання) з такими фондами на користь учасників фонду (працівників суб’єкта господарювання, які мають право на пенсію за вислугу років) відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та з урахуванням вимог цього Закону.
Фінансування програми пенсійного забезпечення осіб, визначених цим Законом, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі пенсійного контракту, укладеного ним з пенсійним фондом на умовах і порядку, визначених Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та програмою пенсійного забезпечення за вислугу років.
Пенсійні виплати учаснику програми здійснюються пенсійними фондами в обсязі всієї суми індивідуальних пенсійних накопичень, сформованих обов’язковими внесками суб’єкта господарювання та добровільними внесками працівника, сплаченими до фонду в період трудової діяльності на посадах або за професіями, що надають право дострокового виходу на пенсію за вислугу років, та фінансового результату від інвестування фондом цих внесків від початку сплати пенсійних внесків до закінчення виплат.
Виплати учасникам програми пенсійного забезпечення за вислугу років здійснюються пенсійним фондом відповідно до договорів про виплату пенсій в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Стаття 7. Програми пенсійного забезпечення
Програми пенсійного забезпечення осіб, визначених цим Законом, запроваджуються суб’єктами господарювання згідно цього Закону і галузевих угод (колективних договорів) та реалізуються в системі недержавного пенсійного забезпечення недержавними пенсійними фондами відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» з урахуванням вимог цього Закону.
Програма пенсійного забезпечення має містити положення, що визначають:
мету програми та її кількісний вираз (очікуваний коефіцієнт заміщення за умови повної вислуги років працівником або індикативні величини розміру пенсійних накопичень і виплат для різних ставок дохідності);
перелік категорій працівників (посад, професій, спеціальностей), які є учасниками програми;
умови і порядок участі працівників та суб’єктів господарювання у програмі;
права і обов’язки учасників програми та суб’єктів господарювання;
умови і порядок фінансування програми;
обґрунтовані методом актуарної оцінки тарифи (розміри) пенсійних внесків суб’єкта господарювання до пенсійного фонду на користь учасників програми;
умови і порядок зміни (перегляду) положень програми;
інші умови, що не суперечать законодавству.
Програми пенсійного забезпечення осіб, визначених цим Законом (галузевою угодою, колективним договором), є обов’язковими для виконання суб’єктами господарювання, які використовують найману працю таких осіб.
Стаття 8. Права та обов’язки осіб, які беруть участь в програмах пенсійного забезпечення за вислугу років
Суб’єкти недержавного пенсійного забезпечення, що беруть участь у реалізації програм пенсійного забезпечення, мають права, виконують обов’язки, несуть відповідальність, здійснюють правочини та інші дії в обсягах, порядку та на умовах, встановлених для суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Суб’єкт господарювання, працівники якого виконують роботи на посадах або за професіями, що надають право дострокового виходу на пенсію за вислугу років відповідно до цього Закону, має право:
залучати третіх осіб до розробки (корегування параметрів) програми пенсійного забезпечення за вислугу років;
ініціювати перегляд положень (зміну параметрів) програми пенсійного забезпечення за участі сторін галузевої угоди (колективного договору);
обрати (замінити) недержавний пенсійний фонд для реалізації програми пенсійного забезпечення з дотриманням вимог цього Закону (галузевої угоди, колективного договору) та за погодженням зі сторонами галузевої угоди, (колективного договору).
Суб’єкт господарювання, працівники якого виконують роботи на посадах або за професіями, що надають право дострокового виходу на пенсію за вислугу років відповідно до цього Закону, зобов’язаний:
визначити перелік учасників програми пенсійного забезпечення за вислугу років відповідно до вимог цього Закону (галузевої угоди, колективного договору);
забезпечити розробку програми пенсійного забезпечення за вислугу років, яка відповідає вимогам цього Закону;
узгодити положення програми пенсійного забезпечення зі сторонами галузевої угоди (колективного договору), після чого затвердити програму;
обрати недержавний пенсійний фонд для реалізації програми пенсійного забезпечення з урахуванням положень цього Закону (галузевої угоди, колективного договору);
укласти договір про інформаційний обмін з адміністратором обраного фонду та своєчасно надати йому інформацію, необхідну для укладення пенсійних контрактів та ведення персоніфікованого обліку учасників фонду, які є працівниками-учасниками програми;
укласти пенсійний контракт з фондом в якості вкладника фонду на користь учасників фонду, які є працівниками-учасниками програми;
забезпечити повне фінансування програми пенсійного забезпечення відповідно до норм цього Закону;
сплачувати пенсійні внески до фонду на умовах та в порядку, встановлених пенсійним контрактом та програмою пенсійного забезпечення за вислугу років;
забезпечувати своєчасне і у повному обсязі перерахування пенсійних внесків за пенсійними контрактами, укладеними на користь учасника фонду, який є учасником програми;
надавати інформацію учаснику програми про суми пенсійних внесків, сплачених на його користь за пенсійним контрактом;
інформувати осіб, які приступають до роботи на посадах або за професіями, що надають право дострокового виходу на пенсію за вислугу років, про умови програми пенсійного забезпечення за вислугу років;
вести облік та звітність за програмами пенсійного забезпечення за вислугу років відповідно до вимог Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (фінансової звітності);
застосовувати для оцінки зобов’язань і витрат (внесків) за програмами пенсійного забезпечення методологію та принципи, визначені Міжнародними стандартами фінансової звітності.
Зобов’язання суб’єкта господарювання за програмою пенсійного забезпечення (юридичне або конструктивне) обмежується сумою, яку він періодично сплачує до пенсійного фонду на користь його працівників (учасників програми), які є учасниками цього фонду.
Суб’єкт господарювання, який є вкладником за пенсійним контрактом, укладеним за програмою пенсійного забезпечення за вислугу років, не має права відмовитись від сплати пенсійних внесків на користь учасників за програмою або припинення сплати таких внесків, без внесення відповідних змін до галузевої угоди (колективного договору).
Суб’єкт господарювання, який повністю сплатив пенсійні внески до недержавного пенсійного фонду на користь учасника фонду за пенсійним контрактом, у розмірах та у терміни, встановлені цим контрактом та програмою пенсійного забезпечення, не несе будь-яких інших зобов’язань по сплаті додаткових внесків для покриття інвестиційних ризиків (ризиків того, що внаслідок інвестиційної діяльності, вартість активів пенсійного фонду виявиться недостатньою для забезпечення очікуваних виплат) учасника програми.
Учасник програми пенсійного забезпечення за вислугу років має право:
отримувати пенсійні виплати з недержавного пенсійного фонду за програмою пенсійного забезпечення за вислугу років на умовах та в порядку, визначеними Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» з урахуванням вимог цього Закону;
розпорядження пенсійними коштами, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку такого учасника фонду на умовах визначених Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» з урахуванням вимог цього Закону;
вибору (заміни) недержавного пенсійного фонду у випадках та на умовах, визначених цим Законом;
отримувати у адміністратора обраного ним фонду інформацію, необхідну для укладення пенсійного контракту та сплати пенсійних внесків суб’єктом господарювання, та своєчасно надати її суб’єкту господарювання;
отримувати у суб’єкта господарювання інформацію про суми сплачених на його користь пенсійних внесків за укладеними пенсійними контрактами.
Учасник програми пенсійного забезпечення за вислугу років зобов’язаний:
своєчасно інформувати суб’єкта господарювання та адміністратора фонду про персональні дані та зміни в персональних даних, які використовуються в системі персоніфікованого обліку такого учасника фонду;
обрати недержавний пенсійний фонд у випадках та на умовах, визначених цим Законом;
отримати у адміністратора обраного ним пенсійного фонду інформацію, необхідну для укладення пенсійного контракту та сплати пенсійних внесків суб’єктом господарювання, та своєчасно надати її суб’єкту господарювання у випадках та на умовах, визначених цим Законом.
Розділ ІІІ.
ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ НЕДЕРЖАВНОГО
ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗА ЦИМ ЗАКОНОМ
Стаття 9. Особливості вибору пенсійного фонду суб’єктом господарювання та іншими особами для реалізації програми пенсійного забезпечення
Для реалізації програми пенсійного забезпечення суб’єкт господарювання (роботодавець) обирає недержавний пенсійний фонд, укладає пенсійний контракт та сплачує пенсійні внески у розмірах, встановлених програмою, на користь працівників-учасників програми, які є учасниками фонду за цим пенсійним контрактом.
Критерії та процедури вибору недержавного пенсійного фонду для реалізації програми пенсійного забезпечення за вислугу років встановлюються та застосовуються виключно сторонами галузевої угоди (колективного договору) з урахуванням вимог цього Закону.
У разі, якщо галузевою угодою (колективним договором) передбачено відрахування пенсійних внесків суб’єктом господарювання (роботодавцем) до професійного пенсійного фонду або корпоративного пенсійного фонду, суб’єкт господарювання зобов’язаний укласти пенсійний контракт з таким фондом та сплачувати пенсійні внески на користь учасників фонду, визначених пенсійним контрактом відповідно до програми пенсійного забезпечення за вислугу років, яку містить галузева угода (колективний договір).
Якщо впродовж шести місяців з дня набрання чинності цим Законом, суб’єкт господарювання (роботодавець) не обрав недержавний пенсійний фонд для реалізації програми пенсійного забезпечення, учасник програми пенсійного забезпечення в строк, що не перевищує одного місяця, самостійно обирає недержавний пенсійний фонд, та надає реквізити такого фонду роботодавцю для укладення пенсійного контракту з фондом та сплати пенсійних внесків цим роботодавцем на користь такого учасника.
У випадку невиконання учасником (учасниками) програми умов, встановлених частиною четвертою цієї статті, впродовж шести місяців з дня набрання чинності цим Законом, суб’єкт господарювання (роботодавець) зобов’язаний впродовж одного місяця обрати недержавний пенсійний фонд та укласти з його адміністратором відповідні пенсійні контракти на користь учасника (учасників) програми.
Учасник програми пенсійного забезпечення має право добровільно сплачувати пенсійні внески на додаткове фінансування його пенсії за вислугу років до фонду, обраного суб’єктом господарювання (роботодавцем) на умовах цього Закону, згідно укладеного таким учасником індивідуального пенсійного контракту.
Учасник програми пенсійного забезпечення має право вільного вибору пенсійного фонду для переведення коштів, що накопичені для виплати пенсії за вислугу років, після закінчення строку дії пенсійного контракту, укладеного суб’єктом господарювання (роботодавцем) або таким учасником на його користь.
Стаття10. Особливості підготовки та укладення пенсійного контракту на користь групи працівників
Пенсійний контракт є договором між пенсійним фондом та його вкладником (суб’єктом господарювання), який укладається від імені пенсійного фонду його адміністратором та згідно з яким здійснюється недержавне пенсійне забезпечення (у формі пенсії за вислугу років) учасника фонду (працівника такого вкладника) або декількох учасників фонду (працівників такого вкладника) за рахунок пенсійних внесків такого вкладника.
Адміністратор пенсійного фонду може укладати пенсійні контракти тільки з тією особою, яка відповідає вимогам, визначеним законом та статутом відповідного фонду.
Для забезпечення своєчасної актуалізації інформації (оновлення даних) щодо учасників програми та її відображення в пенсійних контрактах і відомостях персоніфікації учасників фонду, суб’єкт господарювання до укладення пенсійного контракту повинен укласти договір про інформаційний обмін з адміністратором фонду.
Після набрання чинності договором про інформаційний обмін та наступного отримання даних від суб’єкта господарювання про учасників програми, адміністратор фонду готує та укладає із суб’єктом господарювання пенсійний контракт (контракти), що підлягає (підлягають) виконанню в порядку та на умовах, визначених цим Законом та Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення».
Стаття 11. Особливості здійснення пенсійних виплат за вислугу років
Пенсійні виплати за вислугу років здійснюються учаснику програми в порядку та на умовах Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, після завершення строку дії пенсійного контракту, укладеного на його користь, суб’єктом господарювання.
Перед отриманням першої виплати пенсії за вислугу років учасник має право:
а) укласти договір щомісячної виплати пенсії на строк, що лишився до настання пенсійного віку в солідарній системі, виходячи з усієї суми індивідуальних пенсійних накопичень, або
б) якщо це дозволяє сума індивідуальних пенсійних накопичень, укласти договір щомісячної виплати мінімального розміру пенсії, визначеного законом для осіб, що втратили працездатність, на строк, що лишився до настання пенсійного віку в солідарній системі, та отримати одноразово решту суми індивідуальних пенсійних накопичень, що залишається після нарахування адміністратором зобов'язань щодо сплати періодичних пенсійних виплат фіксованого розміру протягом визначеного періоду.
Учасник, який отримав право на виплату пенсії за вислугу років менше, ніж за 1 (один) рік до настання пенсійного віку в солідарній системі, має право отримати одноразово всю суму індивідуальних пенсійних накопичень, сформованих за період участі в програмі, на умовах та в порядку, визначеними ст. 65 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».
Особи, які отримують пенсію за вислугу років на визначений строк до настання пенсійного віку в солідарній системі, мають право на призначення інших видів пенсійних виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення та інших систем накопичувального пенсійного забезпечення (страхування).
Стаття 12. Особливості відрахувань особами пенсійних внесків до пенсійного фонду відповідно до програми пенсійного забезпечення за вислугу років
Суб’єкт господарювання, який бере участь у програмі, сплачує пенсійні внески до пенсійного фонду на користь учасника програми за місяці, в яких такий учасник працював на посадах або за професіями, що надають право на пенсію за вислугу років відповідно до цього Закону. Фінансування програм пенсійного забезпечення за вислугу років здійснюється суб’єктом господарювання за нормами, встановленими цим Законом.
Пенсійні внески обов’язково сплачуються суб’єктом господарювання одночасно з виплатою заробітної плати працівнику-учаснику програми за місяць, в якому такий працівник виконував роботи на посадах, визначених програмою пенсійного забезпечення, згідно пенсійного контракту, укладеного з пенсійним фондом на користь такого працівника, та програми пенсійного забезпечення, визначеної галузевою угодою (колективним договором).
Кількість місяців обов’язкової сплати пенсійних внесків суб’єктом господарювання на користь кожного працівника-учасника програми визначається роботодавцем відповідно до цього Закону з урахуванням вимог до спеціального стажу роботи на посадах, що дає право на пенсію за вислугу років, встановлених ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити інформування працівника про сплату таких пенсійних внесків на його користь до пенсійного фонду нерідше одного разу на місяць.
Після набуття працівником-учасником програми спеціального стажу роботи на посадах, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», сплата пенсійних внесків суб’єктом господарювання, який раніше сплатив всю суму пенсійних внесків на користь працівника за попередні місяці участі в програмі та роботи на цих посадах, припиняється.
Суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити інформування працівника про припинення сплати таких пенсійних внесків на його користь до пенсійного фонду не пізніше, ніж за один місяць до прийняття ним такого рішення.
Стаття 13. Заохочення відрахувань пенсійних внесків працівниками до програм пенсійного забезпечення за вислугу років
Суб’єктом господарювання має право заохочення добровільної сплати пенсійних внесків працівниками-учасниками програми на додаткове фінансування пенсії за вислугу років до пенсійного фонду, обраного суб’єктом господарювання на умовах цього Закону, згідно укладених такими працівниками пенсійних контрактів. Реалізація цього права здійснюється суб’єктом господарювання шляхом сплати паритетного пенсійного внеску на користь учасника програми, який є вкладником фонду, що реалізує таку програму.
Сплата паритетного пенсійного внеску суб’єктом господарювання на користь працівника, який є вкладником фонду, здійснюється незалежно від продовження таким працівником роботи на посадах або за професіями, що надають право дострокового виходу на пенсію за вислугу років відповідно до цього Закону, якщо сплата таких внесків передбачена галузевою угодою (колективним договором) або трудовим договором (контрактом).
Пенсійні внески, сплачені суб’єктом господарювання на користь працівника, та пенсійні внески, сплачені працівником до пенсійного фонду, понад суми, визначені програмою пенсійного забезпечення за вислугу років, можуть, за заявою учасника, бути зараховані до суми обов’язкових пенсійних внесків, що підлягатимуть сплаті до накопичувальної системи пенсійного страхування (забезпечення) згідно законодавства.
Розділ ІV.
ФІНАНСУВАННЯ, ОБЛІК ТА КОНТРОЛЬ ВИКОНАННЯ
ПРОГРАМ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗА ВИСЛУГУ РОКІВ
Стаття 14. Визначення сум пенсійних внесків, що підлягають сплаті суб’єктом господарювання за програмою пенсійного забезпечення
Фінансування програм пенсійного забезпечення здійснюється суб’єктом господарювання шляхом сплати ним пенсійних внесків до пенсійного фонду для виконання таким фондом зобов'язань з виплати пенсій за вислугу років учасникам програми, які є працівниками цього суб’єкта господарювання.
Обсяг фінансування програми визначається суб’єктом господарювання, виходячи із суми внесків, які необхідно сплатити на формування індивідуальних пенсійних накопичень учасників програми, достатніх для отримання виплат індикативного розміру пенсій (коефіцієнта заміщення заробітку), визначених програмою, та розраховується до початку фінансового року при складанні фінансового плану (бюджету) на наступний рік.
Розмір пенсійного внеску, що підлягає сплаті суб’єктом господарювання до пенсійного фонду на користь учасника програми за кожен відпрацьований місяць на посадах або за професіями, що надають право на пенсію за вислугу років, розраховується методом актуарної оцінки, виходячи із достатності суми пенсійних внесків для формування необхідних для виплат пенсійних накопичень за умовною (актуарною) ставкою дохідності впродовж строку, що залишився до початку виплат пенсій умовно-очікуваного (індикативного) розміру.
Умовно-очікуваний (індикативний) розмір пенсії за вислугу років оцінюються відповідно до коефіцієнту заміщення втраченого заробітку пенсією, яка виплачуватиметься щомісяця по закінченні трудової діяльності, за умови наявності спеціального і страхового стажу, необхідного для набуття права на призначення пенсії за вислугу років, впродовж строку, що залишився до настання пенсійного віку за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням. Коефіцієнт заміщення втраченого заробітку пенсією за вислугу років визначається у відсотках середнього заробітку учасника програми до виходу на пенсію за вислугу років як добуток 1% (одного відсотка) на кількість повних років страхового стажу, який буде набутий учасником на момент набуття права на пенсію за вислугу років.
Індикативна сума пенсії (виплати), що отримає працівник по закінченні трудової діяльності, визначається за сумою внесків, сплачених суб’єктом господарювання до пенсійного фонду, разом із прибутками від інвестування цих внесків за реальною (актуарною) ставкою дохідності активів пенсійного фонду.
Розміри (тарифи) щомісячного пенсійного внеску, який підлягає сплаті суб’єктом господарювання у річному звітному періоді на користь кожної групи (когорти) працівників з однаковими показниками віку та стажу роботи, для досягнення ними потрібного коефіцієнту заміщення (індикативного розміру пенсії) розраховуються у відсотках заробітної плати з урахуванням умовної (актуарної) ставки дохідності активів пенсійного фонду та обов’язково відображаються в програмі (змінах до програми) пенсійного забезпечення.
Мінімальний розмір пенсійного внеску, що підлягає сплаті суб’єктом господарювання до пенсійного фонду на користь учасника програми, який розпочинає трудову діяльність на посадах або за професіями, що надають право на пенсію за вислугу років, та не досяг віку 27 років, не може бути меншим 7% заробітної плати такого працівника за кожен місяць, в якому працівник виконував роботи на посадах або за професіями, що надають право на пенсію за вислугу років. Розміри пенсійних внесків на користь кожної вікової групи працівників, старше 27 років, визначається (корегується)суб’єктом господарювання щороку на підставі розрахунків, виконаних методом актуарної оцінки при складанні ним фінансової звітності за підсумками року.
Максимальний розмір пенсійного внеску, що сплачується суб’єктом господарювання до пенсійного фонду на користь учасника програми за кожен відпрацьований місяць на посадах або за професіями, що надають право на пенсію за вислугу років, не обмежується.
Суб’єкт господарювання має право залучати кваліфікованого актуарія для уточнення (перегляду) розмірів пенсійних внесків, достатніх для досягнення потрібного коефіцієнту заміщення або індикативного розміру пенсії для кожної групи (когорти) працівників, та визначення (прогнозування) потрібних обсягів фінансування програми пенсійного забезпечення. Результати актуарної оцінки є підставою для корегування розміру (тарифу) пенсійних внесків суб’єкта господарювання (роботодавця) за програмою пенсійного забезпечення та фінансового планування витрат на забезпечення пенсій за вислугу років у відповідних періодах, але не частіше одного разу на рік.
Стаття 15. Визнання, оцінка та фінансування зобов’язань за програмами пенсійного забезпечення
Суб’єкт господарювання зобов’язаний визнавати зобов’язання і витрати, що стосуються виплат (внесків) за програмами пенсійного забезпечення за вислугу років та вести їх облік відповідно до вимог Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 19 «Виплати працівникам» та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 26 «Облік та звітність щодо програм пенсійного забезпечення».
Перед запровадженням програми пенсійного забезпечення суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити проведення аудиту з метою оцінки та визнання вартості зароблених пенсійних прав працівниками-учасниками програми.
За результатами аудиту суб’єкт господарювання визначає необхідні обсяги фінансування (сум пенсійних внесків) для забезпечення компенсаційних виплат за вислугу років працівникам в частині раніше зароблених ними пенсійних прав.
Право на отримання компенсаційних виплат за вислугу років мають працівники суб’єкта господарювання, які після 11.10.2017 року перебувають у трудових відносинах із суб’єктом господарювання, не отримують пенсійні виплати із солідарної системи, виконують (виконували до набрання чинності цим Законом) роботи на посадах або за професіями, що надають право дострокового виходу на пенсію за вислугу років відповідно до статей 52, 54, 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та втратили право дострокового виходу на пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».
Зароблені пенсійні права учасника програми визначаються суб’єктом господарювання як приведена на дату запровадження програми пенсійного забезпечення вартість частки зароблених працівником пенсійних виплат, виходячи із умовно-очікуваних (індикативних) розмірів пенсій за вислугу років та пропорційно до раніше набутого працівником стажу роботи на посадах або за професіями, що надають право дострокового виходу на пенсію за вислугу років.
Сума компенсаційних виплат за вислугу років (СКВР), яка підлягає виплаті працівнику суб’єктом господарювання за період трудової діяльності на посадах або за професіями, що надають право дострокового виходу на пенсію за вислугу років відповідно до статей 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до набрання чинності цим Законом, повинна бути розраховується за формулою:
СКВР = Квс * Кмс * Сз, де:
Квс – коефіцієнт вартості одного місяця спеціального стажу;
Кмс – кількість місяців спеціального стажу;
Сз - середня заробітна плата учасника програми, з якої сплачено страхові внески, за останні 12 місяців спеціального стажу.
Коефіцієнт вартості одного місяця спеціального стажу встановлюється для кожного учасника, виходячи з відповідності чоловіка або жінки вказаним пунктам частини третьої статті 4 цього Закону:
Пункт Чоловіки Жінки
а) 0, 15 0,12
б) 0, 15 0,12
в) 0,075 0,10
г) 0, 15 0,12
д) 0, 06 0,075
е) 0, 15 0,12
є) 0, 15 0,12
Розрахована суб’єктом господарювання сума компенсаційних виплат за вислугу років є вихідною величиною для визначення суми пенсійних внесків, які підлягають обов’язковій сплаті суб’єктом господарювання за пенсійними контрактами на користь працівників-учасників програми.
Суб’єкт господарювання (його правонаступник) має право застосовувати процедуру розстрочки сплати визначеної компенсаційних виплат суми пенсійних внесків на строк до 60 місяців за план-графіком, погодженим зі стороною галузевої угоди (колективного договору).
Виконання зобов’язань, що стосуються пенсійних внесків (компенсаційних виплат) за пенсійними програмами за вислугу років, є обов’язковим для суб’єкта господарювання (його правонаступників).
Фінансовий результат суб’єкта господарювання, що визначається ним для цілей оподаткування, корегується на суму внесків до недержавних пенсійних фондів за програмами пенсійного забезпечення за вислугу років відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (бухгалтерського обліку).
Стаття 16. Контроль за сплатою пенсійних внесків та вирішення спірних питань
Пенсійні внески, що сплачуються суб’єктом господарювання, який є вкладником за пенсійним контрактом, укладеним на користь працівника-учасника програми пенсійного забезпечення за вислугу років, є формою компенсаційних та гарантійних виплат за особливі умови праці, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
На пенсійні внески, які підлягають сплаті суб’єктом господарювання за програмами пенсійного забезпечення за вислугу років, поширюються вимоги законодавства про оплату праці та державного контролю за додержанням законодавства про працю.
Адміністратор пенсійного фонду здійснює контроль за своєчасним перерахуванням пенсійних внесків за програмами пенсійного забезпечення за вислугу років суб’єктом господарювання (роботодавцем) у розмірах та на умовах, визначених пенсійним контрактом, укладеним таким вкладником.
У випадку ненадходження у встановлений термін чергового пенсійного внеску від суб’єкта господарювання, який є вкладником за пенсійним контрактом, на користь учасника фонду, який є учасником програми пенсійного забезпечення за вислугу років, адміністратор пенсійного фонду зобов'язаний протягом трьох робочих днів письмово повідомити про це вкладника та учасника за таким пенсійним контрактом та з’ясувати причини ненадходження пенсійного внеску. Повідомлення учасника фонду може здійснюватися адміністратором іншими засобами передачі інформації з можливістю отримання зворотного зв’язку.
Суб’єкт господарювання, який є вкладником за таким пенсійним контрактом, зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання запиту адміністратора пенсійного фонду надати йому обґрунтовану відповідь щодо причини ненадходження пенсійного внеску, вказати строк сплати такого пенсійного внеску та надати копії відповідних платіжних документів.
У випадку невиконання суб’єктом господарювання, який є вкладником за пенсійним контрактом, вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, адміністратор пенсійного фонду зобов’язаний протягом наступного робочого дня вжити заходів щодо інформування органів державного контролю за додержанням законодавства про працю та ради пенсійного фонду про несплату пенсійних внесків такому працівнику, який є учасником програми пенсійного забезпечення за вислугу років та учасником фонду.
Орган державного контролю за додержанням законодавства про працю вживає заходів щодо забезпечення прав працівників, які є учасниками програми пенсійного забезпечення програми пенсійного забезпечення за вислугу років, в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Інші спірні питання, що виникають між суб’єктами системи недержавного пенсійного забезпечення, визначеними цим Законом, вирішуються згідно Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та законодавства про працю.
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності через 30 календарних днів після його офіційного оприлюднення.
2. Суб’єктам господарювання щороку передбачати видатки на сплату пенсійних внесків до недержавних пенсійних фондів, які реалізують програми пенсійного забезпечення за вислугу років працівників категорій, визначених цим Законом та/або у колективних договорах, угодах.
За працівників державних комерційних та казенних підприємств, а також господарських товариств, у статутному капіталі яких більше ніж 50 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, під час складання та затвердження фінансових планів передбачати видатки на сплату пенсійних внесків до недержавних пенсійних фондів, які реалізують програми пенсійного забезпечення за вислугу років працівників окремих категорій, визначених цим Законом та/або у колективних договорах, угодах.
3. Суб’єктам господарювання розпочати поетапне запровадження програм пенсійного забезпечення за вислугу років особам, визначеним цим Законом, та сплату пенсійних внесків у обсягах, визначених такими програмами:
для визначеного ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та цим Законом переліку робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені– не пізніше шести місяців з дня набрання чинності цим Законом;
для інших категорій осіб, визначених цим Законом - не пізніше 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом.
4. На період до 1 січня 2025 року перелік робіт, посад і професій, які мають безпосередній вплив на здоров’я відповідного працівника, і можуть призвести до втрати ним професійної працездатності (здатності виконувати роботу за професією без шкоди власному здоров’ю та загроз безпеці оточуючих) до настання віку, що дає право на пенсію за віком, визначається суб’єктами господарювання, що запроваджують пенсійні програми за вислугу років, згідно ст.52, ст. 54 та ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Після 1 січня 2025 року зазначений перелік може переглядатись (доповнюватись або скорочуватись) не частіше одного разу на три роки за ініціативи профспілок на підставі науково-експертних висновків щодо впливу умов праці на зміну професійної працездатності осіб, що виконують роботи за відповідними посадами (професіями) залежно від тривалості стажу роботи та настання певного віку. Особи (комісії, наукові або науково-дослідні установи), які надають науково-експертний висновок щодо впливу умов праці на зміну професійної працездатності осіб, що виконують роботи за відповідними посадами (професіями) залежно від тривалості стажу роботи та настання певного віку, підлягають попередньому узгодженню всіма сторонами галузевої угоди (колективного договору).Зміни до переліку осіб, які підлягають участі в програмі пенсійного забезпечення за вислугу років, набирають чинності після внесення таких змін до галузевої угоди (колективного договору).
Якщо внаслідок внесення змін до переліку осіб, які підлягають участі в програмі пенсійного забезпечення за вислугу років, особа (працівник) втрачає право участі в такій програмі, суб’єкт господарювання має право припинити сплату пенсійних внесків за програмою на користь такої особи. У разі виходу такої особи із складу учасників програми суб’єкт господарювання зобов'язаний сплатити пенсійні внески за раніше укладеним пенсійним контрактом, які підлягали сплаті на користь особи до дня набрання чинності такими змінами.
5.Кабінету Міністрів України:
1) у тримісячний строк із дня набрання чинності цим Законом:
привести власні нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;
забезпечити перегляд і приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом;
2) у шестимісячний строк із дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроекти:
щодо запровадження програм пенсійного забезпечення за вислугу років особам, які надають освітні, медичні та деякі інші послуги населенню;
щодо запровадження програм додаткового пенсійного забезпечення осіб офіцерського складу Збройних Сил України та деяких інших категорій осіб, які перебувають на військовій службі за контрактом.
6. Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у тримісячний строк із дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
7. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Голова Верховної ради
України Д.О. Разумков
про запровадження програм пенсійного забезпечення за вислугу років
Цей Закон визначає правові, організаційні та економічні засади побудови та функціонування програм пенсійного забезпечення за вислугу років, що підлягають запровадженню суб’єктами господарювання, працівники яких виконують (виконували до набрання чинності цим Законом) роботи на посадах або за професіями, що надають право дострокового виходу на пенсію за вислугу років відповідно до статей 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та втратили право дострокового виходу на пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».
Закон гарантує право працівника-учасника програми пенсійного забезпечення за вислугу років на отримання ним пенсійних виплат в обсязі всієї суми пенсійних коштів, які обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку, та є його власністю, набутою ним впродовж встановленого законодавством періоду трудових відносин із суб’єктами господарювання, які споживали економічну вигоду, що виникала внаслідок трудової діяльності працівника на посадах, визначених цим Законом.
Розділ І.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
вислуга років – визначена у роках та місяцях тривалість періоду трудової діяльності особи на встановлених законодавством посадах (професіях), по завершенні якого, така особа має право виходу на пенсію за вислугу років відповідно до законодавства, раніше настання пенсійного віку, що дає право на пенсію за віком із солідарної системи;
гарантовані виплати учаснику програми пенсійного забезпечення (далі – гарантовані виплати) – пенсійні виплати за вислугу років, які здійснюватимуться учаснику пенсійним фондом, виходячи із всієї суми пенсійних коштів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку такого учасника у недержавному пенсійному фонді;
зобов’язання суб’єкта господарювання за пенсійною програмою – сума визначених такою програмою пенсійних внесків, яка підлягає обов’язковій (безумовній) сплаті до пенсійного фонду на користь працівників, які є учасниками програми та учасниками фонду відповідно до пенсійних контрактів, укладених суб’єктом господарювання;
індикативний розмір пенсійних накопичень та виплат за пенсійною програмою – суми пенсійних накопичень та виплат, визначені у національній грошовій одиниці (українській гривні), що розраховані методами фінансової математики, виходячи з різних розмірів (тарифів) пенсійних внесків, термінів сплати внесків, строків накопичення і виплат для різних сценаріїв реальних (актуарних) ставок дохідності активів пенсійного фонду;
коефіцієнт заміщення – визначене у відсотках співвідношення середнього розміру пенсійної виплати особі до середнього розміру заробітної плати, який вона отримувала до виходу на пенсію;
компенсаційні виплати за вислугу років – пенсійні внески, що сплачуються суб’єктом господарювання учасникам пенсійної програми, розміри яких визначаються суб’єктом господарювання, виходячи із вартості зароблених учасниками пенсійних прав на дату запровадження програми пенсійного забезпечення;
метод актуарної оцінки – послідовність дій та розрахунків, що здійснюються особою, яка може займатися актуарними розрахунками згідно законодавства, або суб’єктом господарювання з метою оцінки індикативного розміру пенсій, вартості пенсійних зобов’язань суб’єкта господарювання перед працівниками, які надавали послуги (виконували роботи) у поточному та минулих періодах, прогнозу фінансових потоків та витрат на пенсійне забезпечення (визначення суми пенсійних внесків, що підлягають сплаті до фонду) за програмами пенсійного забезпечення працівників (пенсій за вислугу років), виходячи з припущень, прийнятих в розрахунках;
пенсійні виплати за вислугу років – виплати учаснику програми по закінченню ним трудової діяльності на посаді або за професією, що дають право на пенсію за вислугу років, на строк до настання пенсійного віку в солідарній системи, які вони отримають (у вигляді щомісячного доходу або одноразової виплати) після звільнення на пенсію за вислугою років;
пенсійний вік в солідарній системі – вік, після досягнення якого, особа може звернутися за призначенням пенсії за віком із солідарної системи;
пенсійний вік в системі недержавного пенсійного забезпечення - вік, після досягнення якого, учасник фонду має право на отримання пенсійної виплати, що визначається за заявою учасника фонду відповідно Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення»;
програма пенсійного забезпечення (далі — програма) – система правил і норм, що встановлюють умови і порядок пенсійного забезпечення учасників програми;
спеціальний стаж—стаж роботи на посадах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання пенсійного віку в солідарній системі;
суб'єкт господарювання - особа, яка є суб’єктом господарювання відповідно до Господарського кодексу України;
учасник програми пенсійного забезпечення (далі – учасник програми) –працівник-учасник фонду, на користь якого сплачуються (сплачувалися) пенсійні внески до пенсійного фонду суб’єктом господарювання-вкладником фонду згідно з такою програмою;
фінансування програми – сплата пенсійних внесків суб’єктом господарювання до недержавного пенсійного фонду на користь учасників програми такого суб’єкта господарювання.
Інші терміни, що вживаються в цьому Законі, відповідають термінам, визначеним Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та Міжнародними стандартами фінансової звітності.
Стаття 2. Законодавство про пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за вислугу років за цим Законом
Умови і порядок пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію за вислугу років за цим Законом, визначається нормами цього Закону, Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».
Стаття 3. Сфера застосування Закону
Дія цього Закону поширюється на трудові відносини та пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років на умовах цього Закону, та суб’єктів господарювання, незалежно від організаційно-правової форми чи форми власності, які використовують (використовували) працю таких осіб. Цей Закон не застосовується до пенсій за вислугу років, які призначаються або були призначені за Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Стаття 4. Особи, які мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років на умовах цього Закону
Право на пенсійне забезпечення за вислугу років на умовах цього Закону мають особи, які після 11.10.2017 року перебувають у трудових відносинах із суб’єктами господарювання, не отримують пенсійні виплати із солідарної системи, виконують (виконували до набрання чинності цим Законом) роботи на посадах або за професіями, що надають право дострокового виходу на пенсію за вислугу років відповідно до статей 52, 54, 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та втратили право дострокового виходу на пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».
Перелік категорій осіб (працівників), які мають право участі в програмах пенсійного забезпечення за вислугу років згідно цього Закону, встановлюється для суб’єктів господарювання цим Законом з урахуванням відповідності таких осіб всім вимогам частини першої цієї статті.
Право участі в програмах пенсійного забезпечення за вислугу років, що запроваджуються суб’єктами господарювання, згідно цього Закону мають:
а) робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України;
б) водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар’єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи;
в) механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах;
г) плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз’їзних, приміського і внутріміського сполучення);
д) працівники окремих видів суден, професій і посад плавскладу суден морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості - за списком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України;
е) працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах;
є) робітники, майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання, - за списком професій, посад і виробництв, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України,
Цей перелік є обов’язковим для врахування зазначених в ньому осіб (працівників) суб’єктом господарювання у програмах пенсійного забезпечення за вислугу років.
Доповнення цього переліку іншими категоріями осіб (працівників)та зміни до нього здійснюються за погодженням всіх сторін галузевої угоди (колективного договорі) або трудового договору (контракту) згідно законодавства.
Розділ ІІ.
ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗА ВИСЛУГУ РОКІВ
Стаття 5. Право на пенсійне забезпечення за вислугу років
Учасник програми пенсійного забезпечення за вислугу років має право на пенсію (пенсійні виплати) в обсязі всієї суми пенсійних коштів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку такого учасника у недержавному пенсійному фонді, та є власністю такого учасника, набутою ним впродовж встановленого законодавством періоду трудових відносин із суб’єктами господарювання.
Призначення учаснику програми пенсійних виплат за вислугу років здійснюється за умови настання пенсійного віку, що визначається таким учасником програми, та інших підстав згідно ст. 61 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».
Стаття 6. Реалізація прав осіб, визначених цим Законом, на пенсійне забезпечення за вислугу років
Пенсійне забезпечення (пенсії за вислугу років) осіб, визначених цим Законом, здійснюється на умовах та в порядку, що визначаються програмами пенсійного забезпечення суб’єктів господарювання, працівниками яких є такі особи.
Програми пенсійного забезпечення за вислугу років для осіб, визначених цим Законом, запроваджуються суб’єктами господарювання, працівники яких виконують роботи на посадах або за професіями, що надають право дострокового виходу на пенсію за вислугу років відповідно до цього Закону, та функціонують на принципах і засадах системи недержавного пенсійного забезпечення, визначених Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення», з урахуванням обов’язкової участі в таких програмах суб’єктів господарювання та сплати ними пенсійних внесків за такими програмами.
Реалізація програм пенсійного забезпечення осіб, визначених цим Законом, здійснюється недержавними пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів вкладниками (суб’єктами господарювання) з такими фондами на користь учасників фонду (працівників суб’єкта господарювання, які мають право на пенсію за вислугу років) відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та з урахуванням вимог цього Закону.
Фінансування програми пенсійного забезпечення осіб, визначених цим Законом, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі пенсійного контракту, укладеного ним з пенсійним фондом на умовах і порядку, визначених Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та програмою пенсійного забезпечення за вислугу років.
Пенсійні виплати учаснику програми здійснюються пенсійними фондами в обсязі всієї суми індивідуальних пенсійних накопичень, сформованих обов’язковими внесками суб’єкта господарювання та добровільними внесками працівника, сплаченими до фонду в період трудової діяльності на посадах або за професіями, що надають право дострокового виходу на пенсію за вислугу років, та фінансового результату від інвестування фондом цих внесків від початку сплати пенсійних внесків до закінчення виплат.
Виплати учасникам програми пенсійного забезпечення за вислугу років здійснюються пенсійним фондом відповідно до договорів про виплату пенсій в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Стаття 7. Програми пенсійного забезпечення
Програми пенсійного забезпечення осіб, визначених цим Законом, запроваджуються суб’єктами господарювання згідно цього Закону і галузевих угод (колективних договорів) та реалізуються в системі недержавного пенсійного забезпечення недержавними пенсійними фондами відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» з урахуванням вимог цього Закону.
Програма пенсійного забезпечення має містити положення, що визначають:
мету програми та її кількісний вираз (очікуваний коефіцієнт заміщення за умови повної вислуги років працівником або індикативні величини розміру пенсійних накопичень і виплат для різних ставок дохідності);
перелік категорій працівників (посад, професій, спеціальностей), які є учасниками програми;
умови і порядок участі працівників та суб’єктів господарювання у програмі;
права і обов’язки учасників програми та суб’єктів господарювання;
умови і порядок фінансування програми;
обґрунтовані методом актуарної оцінки тарифи (розміри) пенсійних внесків суб’єкта господарювання до пенсійного фонду на користь учасників програми;
умови і порядок зміни (перегляду) положень програми;
інші умови, що не суперечать законодавству.
Програми пенсійного забезпечення осіб, визначених цим Законом (галузевою угодою, колективним договором), є обов’язковими для виконання суб’єктами господарювання, які використовують найману працю таких осіб.
Стаття 8. Права та обов’язки осіб, які беруть участь в програмах пенсійного забезпечення за вислугу років
Суб’єкти недержавного пенсійного забезпечення, що беруть участь у реалізації програм пенсійного забезпечення, мають права, виконують обов’язки, несуть відповідальність, здійснюють правочини та інші дії в обсягах, порядку та на умовах, встановлених для суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Суб’єкт господарювання, працівники якого виконують роботи на посадах або за професіями, що надають право дострокового виходу на пенсію за вислугу років відповідно до цього Закону, має право:
залучати третіх осіб до розробки (корегування параметрів) програми пенсійного забезпечення за вислугу років;
ініціювати перегляд положень (зміну параметрів) програми пенсійного забезпечення за участі сторін галузевої угоди (колективного договору);
обрати (замінити) недержавний пенсійний фонд для реалізації програми пенсійного забезпечення з дотриманням вимог цього Закону (галузевої угоди, колективного договору) та за погодженням зі сторонами галузевої угоди, (колективного договору).
Суб’єкт господарювання, працівники якого виконують роботи на посадах або за професіями, що надають право дострокового виходу на пенсію за вислугу років відповідно до цього Закону, зобов’язаний:
визначити перелік учасників програми пенсійного забезпечення за вислугу років відповідно до вимог цього Закону (галузевої угоди, колективного договору);
забезпечити розробку програми пенсійного забезпечення за вислугу років, яка відповідає вимогам цього Закону;
узгодити положення програми пенсійного забезпечення зі сторонами галузевої угоди (колективного договору), після чого затвердити програму;
обрати недержавний пенсійний фонд для реалізації програми пенсійного забезпечення з урахуванням положень цього Закону (галузевої угоди, колективного договору);
укласти договір про інформаційний обмін з адміністратором обраного фонду та своєчасно надати йому інформацію, необхідну для укладення пенсійних контрактів та ведення персоніфікованого обліку учасників фонду, які є працівниками-учасниками програми;
укласти пенсійний контракт з фондом в якості вкладника фонду на користь учасників фонду, які є працівниками-учасниками програми;
забезпечити повне фінансування програми пенсійного забезпечення відповідно до норм цього Закону;
сплачувати пенсійні внески до фонду на умовах та в порядку, встановлених пенсійним контрактом та програмою пенсійного забезпечення за вислугу років;
забезпечувати своєчасне і у повному обсязі перерахування пенсійних внесків за пенсійними контрактами, укладеними на користь учасника фонду, який є учасником програми;
надавати інформацію учаснику програми про суми пенсійних внесків, сплачених на його користь за пенсійним контрактом;
інформувати осіб, які приступають до роботи на посадах або за професіями, що надають право дострокового виходу на пенсію за вислугу років, про умови програми пенсійного забезпечення за вислугу років;
вести облік та звітність за програмами пенсійного забезпечення за вислугу років відповідно до вимог Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (фінансової звітності);
застосовувати для оцінки зобов’язань і витрат (внесків) за програмами пенсійного забезпечення методологію та принципи, визначені Міжнародними стандартами фінансової звітності.
Зобов’язання суб’єкта господарювання за програмою пенсійного забезпечення (юридичне або конструктивне) обмежується сумою, яку він періодично сплачує до пенсійного фонду на користь його працівників (учасників програми), які є учасниками цього фонду.
Суб’єкт господарювання, який є вкладником за пенсійним контрактом, укладеним за програмою пенсійного забезпечення за вислугу років, не має права відмовитись від сплати пенсійних внесків на користь учасників за програмою або припинення сплати таких внесків, без внесення відповідних змін до галузевої угоди (колективного договору).
Суб’єкт господарювання, який повністю сплатив пенсійні внески до недержавного пенсійного фонду на користь учасника фонду за пенсійним контрактом, у розмірах та у терміни, встановлені цим контрактом та програмою пенсійного забезпечення, не несе будь-яких інших зобов’язань по сплаті додаткових внесків для покриття інвестиційних ризиків (ризиків того, що внаслідок інвестиційної діяльності, вартість активів пенсійного фонду виявиться недостатньою для забезпечення очікуваних виплат) учасника програми.
Учасник програми пенсійного забезпечення за вислугу років має право:
отримувати пенсійні виплати з недержавного пенсійного фонду за програмою пенсійного забезпечення за вислугу років на умовах та в порядку, визначеними Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» з урахуванням вимог цього Закону;
розпорядження пенсійними коштами, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку такого учасника фонду на умовах визначених Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» з урахуванням вимог цього Закону;
вибору (заміни) недержавного пенсійного фонду у випадках та на умовах, визначених цим Законом;
отримувати у адміністратора обраного ним фонду інформацію, необхідну для укладення пенсійного контракту та сплати пенсійних внесків суб’єктом господарювання, та своєчасно надати її суб’єкту господарювання;
отримувати у суб’єкта господарювання інформацію про суми сплачених на його користь пенсійних внесків за укладеними пенсійними контрактами.
Учасник програми пенсійного забезпечення за вислугу років зобов’язаний:
своєчасно інформувати суб’єкта господарювання та адміністратора фонду про персональні дані та зміни в персональних даних, які використовуються в системі персоніфікованого обліку такого учасника фонду;
обрати недержавний пенсійний фонд у випадках та на умовах, визначених цим Законом;
отримати у адміністратора обраного ним пенсійного фонду інформацію, необхідну для укладення пенсійного контракту та сплати пенсійних внесків суб’єктом господарювання, та своєчасно надати її суб’єкту господарювання у випадках та на умовах, визначених цим Законом.
Розділ ІІІ.
ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ НЕДЕРЖАВНОГО
ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗА ЦИМ ЗАКОНОМ
Стаття 9. Особливості вибору пенсійного фонду суб’єктом господарювання та іншими особами для реалізації програми пенсійного забезпечення
Для реалізації програми пенсійного забезпечення суб’єкт господарювання (роботодавець) обирає недержавний пенсійний фонд, укладає пенсійний контракт та сплачує пенсійні внески у розмірах, встановлених програмою, на користь працівників-учасників програми, які є учасниками фонду за цим пенсійним контрактом.
Критерії та процедури вибору недержавного пенсійного фонду для реалізації програми пенсійного забезпечення за вислугу років встановлюються та застосовуються виключно сторонами галузевої угоди (колективного договору) з урахуванням вимог цього Закону.
У разі, якщо галузевою угодою (колективним договором) передбачено відрахування пенсійних внесків суб’єктом господарювання (роботодавцем) до професійного пенсійного фонду або корпоративного пенсійного фонду, суб’єкт господарювання зобов’язаний укласти пенсійний контракт з таким фондом та сплачувати пенсійні внески на користь учасників фонду, визначених пенсійним контрактом відповідно до програми пенсійного забезпечення за вислугу років, яку містить галузева угода (колективний договір).
Якщо впродовж шести місяців з дня набрання чинності цим Законом, суб’єкт господарювання (роботодавець) не обрав недержавний пенсійний фонд для реалізації програми пенсійного забезпечення, учасник програми пенсійного забезпечення в строк, що не перевищує одного місяця, самостійно обирає недержавний пенсійний фонд, та надає реквізити такого фонду роботодавцю для укладення пенсійного контракту з фондом та сплати пенсійних внесків цим роботодавцем на користь такого учасника.
У випадку невиконання учасником (учасниками) програми умов, встановлених частиною четвертою цієї статті, впродовж шести місяців з дня набрання чинності цим Законом, суб’єкт господарювання (роботодавець) зобов’язаний впродовж одного місяця обрати недержавний пенсійний фонд та укласти з його адміністратором відповідні пенсійні контракти на користь учасника (учасників) програми.
Учасник програми пенсійного забезпечення має право добровільно сплачувати пенсійні внески на додаткове фінансування його пенсії за вислугу років до фонду, обраного суб’єктом господарювання (роботодавцем) на умовах цього Закону, згідно укладеного таким учасником індивідуального пенсійного контракту.
Учасник програми пенсійного забезпечення має право вільного вибору пенсійного фонду для переведення коштів, що накопичені для виплати пенсії за вислугу років, після закінчення строку дії пенсійного контракту, укладеного суб’єктом господарювання (роботодавцем) або таким учасником на його користь.
Стаття10. Особливості підготовки та укладення пенсійного контракту на користь групи працівників
Пенсійний контракт є договором між пенсійним фондом та його вкладником (суб’єктом господарювання), який укладається від імені пенсійного фонду його адміністратором та згідно з яким здійснюється недержавне пенсійне забезпечення (у формі пенсії за вислугу років) учасника фонду (працівника такого вкладника) або декількох учасників фонду (працівників такого вкладника) за рахунок пенсійних внесків такого вкладника.
Адміністратор пенсійного фонду може укладати пенсійні контракти тільки з тією особою, яка відповідає вимогам, визначеним законом та статутом відповідного фонду.
Для забезпечення своєчасної актуалізації інформації (оновлення даних) щодо учасників програми та її відображення в пенсійних контрактах і відомостях персоніфікації учасників фонду, суб’єкт господарювання до укладення пенсійного контракту повинен укласти договір про інформаційний обмін з адміністратором фонду.
Після набрання чинності договором про інформаційний обмін та наступного отримання даних від суб’єкта господарювання про учасників програми, адміністратор фонду готує та укладає із суб’єктом господарювання пенсійний контракт (контракти), що підлягає (підлягають) виконанню в порядку та на умовах, визначених цим Законом та Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення».
Стаття 11. Особливості здійснення пенсійних виплат за вислугу років
Пенсійні виплати за вислугу років здійснюються учаснику програми в порядку та на умовах Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, після завершення строку дії пенсійного контракту, укладеного на його користь, суб’єктом господарювання.
Перед отриманням першої виплати пенсії за вислугу років учасник має право:
а) укласти договір щомісячної виплати пенсії на строк, що лишився до настання пенсійного віку в солідарній системі, виходячи з усієї суми індивідуальних пенсійних накопичень, або
б) якщо це дозволяє сума індивідуальних пенсійних накопичень, укласти договір щомісячної виплати мінімального розміру пенсії, визначеного законом для осіб, що втратили працездатність, на строк, що лишився до настання пенсійного віку в солідарній системі, та отримати одноразово решту суми індивідуальних пенсійних накопичень, що залишається після нарахування адміністратором зобов'язань щодо сплати періодичних пенсійних виплат фіксованого розміру протягом визначеного періоду.
Учасник, який отримав право на виплату пенсії за вислугу років менше, ніж за 1 (один) рік до настання пенсійного віку в солідарній системі, має право отримати одноразово всю суму індивідуальних пенсійних накопичень, сформованих за період участі в програмі, на умовах та в порядку, визначеними ст. 65 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення».
Особи, які отримують пенсію за вислугу років на визначений строк до настання пенсійного віку в солідарній системі, мають право на призначення інших видів пенсійних виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення та інших систем накопичувального пенсійного забезпечення (страхування).
Стаття 12. Особливості відрахувань особами пенсійних внесків до пенсійного фонду відповідно до програми пенсійного забезпечення за вислугу років
Суб’єкт господарювання, який бере участь у програмі, сплачує пенсійні внески до пенсійного фонду на користь учасника програми за місяці, в яких такий учасник працював на посадах або за професіями, що надають право на пенсію за вислугу років відповідно до цього Закону. Фінансування програм пенсійного забезпечення за вислугу років здійснюється суб’єктом господарювання за нормами, встановленими цим Законом.
Пенсійні внески обов’язково сплачуються суб’єктом господарювання одночасно з виплатою заробітної плати працівнику-учаснику програми за місяць, в якому такий працівник виконував роботи на посадах, визначених програмою пенсійного забезпечення, згідно пенсійного контракту, укладеного з пенсійним фондом на користь такого працівника, та програми пенсійного забезпечення, визначеної галузевою угодою (колективним договором).
Кількість місяців обов’язкової сплати пенсійних внесків суб’єктом господарювання на користь кожного працівника-учасника програми визначається роботодавцем відповідно до цього Закону з урахуванням вимог до спеціального стажу роботи на посадах, що дає право на пенсію за вислугу років, встановлених ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити інформування працівника про сплату таких пенсійних внесків на його користь до пенсійного фонду нерідше одного разу на місяць.
Після набуття працівником-учасником програми спеціального стажу роботи на посадах, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», сплата пенсійних внесків суб’єктом господарювання, який раніше сплатив всю суму пенсійних внесків на користь працівника за попередні місяці участі в програмі та роботи на цих посадах, припиняється.
Суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити інформування працівника про припинення сплати таких пенсійних внесків на його користь до пенсійного фонду не пізніше, ніж за один місяць до прийняття ним такого рішення.
Стаття 13. Заохочення відрахувань пенсійних внесків працівниками до програм пенсійного забезпечення за вислугу років
Суб’єктом господарювання має право заохочення добровільної сплати пенсійних внесків працівниками-учасниками програми на додаткове фінансування пенсії за вислугу років до пенсійного фонду, обраного суб’єктом господарювання на умовах цього Закону, згідно укладених такими працівниками пенсійних контрактів. Реалізація цього права здійснюється суб’єктом господарювання шляхом сплати паритетного пенсійного внеску на користь учасника програми, який є вкладником фонду, що реалізує таку програму.
Сплата паритетного пенсійного внеску суб’єктом господарювання на користь працівника, який є вкладником фонду, здійснюється незалежно від продовження таким працівником роботи на посадах або за професіями, що надають право дострокового виходу на пенсію за вислугу років відповідно до цього Закону, якщо сплата таких внесків передбачена галузевою угодою (колективним договором) або трудовим договором (контрактом).
Пенсійні внески, сплачені суб’єктом господарювання на користь працівника, та пенсійні внески, сплачені працівником до пенсійного фонду, понад суми, визначені програмою пенсійного забезпечення за вислугу років, можуть, за заявою учасника, бути зараховані до суми обов’язкових пенсійних внесків, що підлягатимуть сплаті до накопичувальної системи пенсійного страхування (забезпечення) згідно законодавства.
Розділ ІV.
ФІНАНСУВАННЯ, ОБЛІК ТА КОНТРОЛЬ ВИКОНАННЯ
ПРОГРАМ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗА ВИСЛУГУ РОКІВ
Стаття 14. Визначення сум пенсійних внесків, що підлягають сплаті суб’єктом господарювання за програмою пенсійного забезпечення
Фінансування програм пенсійного забезпечення здійснюється суб’єктом господарювання шляхом сплати ним пенсійних внесків до пенсійного фонду для виконання таким фондом зобов'язань з виплати пенсій за вислугу років учасникам програми, які є працівниками цього суб’єкта господарювання.
Обсяг фінансування програми визначається суб’єктом господарювання, виходячи із суми внесків, які необхідно сплатити на формування індивідуальних пенсійних накопичень учасників програми, достатніх для отримання виплат індикативного розміру пенсій (коефіцієнта заміщення заробітку), визначених програмою, та розраховується до початку фінансового року при складанні фінансового плану (бюджету) на наступний рік.
Розмір пенсійного внеску, що підлягає сплаті суб’єктом господарювання до пенсійного фонду на користь учасника програми за кожен відпрацьований місяць на посадах або за професіями, що надають право на пенсію за вислугу років, розраховується методом актуарної оцінки, виходячи із достатності суми пенсійних внесків для формування необхідних для виплат пенсійних накопичень за умовною (актуарною) ставкою дохідності впродовж строку, що залишився до початку виплат пенсій умовно-очікуваного (індикативного) розміру.
Умовно-очікуваний (індикативний) розмір пенсії за вислугу років оцінюються відповідно до коефіцієнту заміщення втраченого заробітку пенсією, яка виплачуватиметься щомісяця по закінченні трудової діяльності, за умови наявності спеціального і страхового стажу, необхідного для набуття права на призначення пенсії за вислугу років, впродовж строку, що залишився до настання пенсійного віку за загальнообов’язковим державним пенсійним страхуванням. Коефіцієнт заміщення втраченого заробітку пенсією за вислугу років визначається у відсотках середнього заробітку учасника програми до виходу на пенсію за вислугу років як добуток 1% (одного відсотка) на кількість повних років страхового стажу, який буде набутий учасником на момент набуття права на пенсію за вислугу років.
Індикативна сума пенсії (виплати), що отримає працівник по закінченні трудової діяльності, визначається за сумою внесків, сплачених суб’єктом господарювання до пенсійного фонду, разом із прибутками від інвестування цих внесків за реальною (актуарною) ставкою дохідності активів пенсійного фонду.
Розміри (тарифи) щомісячного пенсійного внеску, який підлягає сплаті суб’єктом господарювання у річному звітному періоді на користь кожної групи (когорти) працівників з однаковими показниками віку та стажу роботи, для досягнення ними потрібного коефіцієнту заміщення (індикативного розміру пенсії) розраховуються у відсотках заробітної плати з урахуванням умовної (актуарної) ставки дохідності активів пенсійного фонду та обов’язково відображаються в програмі (змінах до програми) пенсійного забезпечення.
Мінімальний розмір пенсійного внеску, що підлягає сплаті суб’єктом господарювання до пенсійного фонду на користь учасника програми, який розпочинає трудову діяльність на посадах або за професіями, що надають право на пенсію за вислугу років, та не досяг віку 27 років, не може бути меншим 7% заробітної плати такого працівника за кожен місяць, в якому працівник виконував роботи на посадах або за професіями, що надають право на пенсію за вислугу років. Розміри пенсійних внесків на користь кожної вікової групи працівників, старше 27 років, визначається (корегується)суб’єктом господарювання щороку на підставі розрахунків, виконаних методом актуарної оцінки при складанні ним фінансової звітності за підсумками року.
Максимальний розмір пенсійного внеску, що сплачується суб’єктом господарювання до пенсійного фонду на користь учасника програми за кожен відпрацьований місяць на посадах або за професіями, що надають право на пенсію за вислугу років, не обмежується.
Суб’єкт господарювання має право залучати кваліфікованого актуарія для уточнення (перегляду) розмірів пенсійних внесків, достатніх для досягнення потрібного коефіцієнту заміщення або індикативного розміру пенсії для кожної групи (когорти) працівників, та визначення (прогнозування) потрібних обсягів фінансування програми пенсійного забезпечення. Результати актуарної оцінки є підставою для корегування розміру (тарифу) пенсійних внесків суб’єкта господарювання (роботодавця) за програмою пенсійного забезпечення та фінансового планування витрат на забезпечення пенсій за вислугу років у відповідних періодах, але не частіше одного разу на рік.
Стаття 15. Визнання, оцінка та фінансування зобов’язань за програмами пенсійного забезпечення
Суб’єкт господарювання зобов’язаний визнавати зобов’язання і витрати, що стосуються виплат (внесків) за програмами пенсійного забезпечення за вислугу років та вести їх облік відповідно до вимог Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 19 «Виплати працівникам» та Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 26 «Облік та звітність щодо програм пенсійного забезпечення».
Перед запровадженням програми пенсійного забезпечення суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити проведення аудиту з метою оцінки та визнання вартості зароблених пенсійних прав працівниками-учасниками програми.
За результатами аудиту суб’єкт господарювання визначає необхідні обсяги фінансування (сум пенсійних внесків) для забезпечення компенсаційних виплат за вислугу років працівникам в частині раніше зароблених ними пенсійних прав.
Право на отримання компенсаційних виплат за вислугу років мають працівники суб’єкта господарювання, які після 11.10.2017 року перебувають у трудових відносинах із суб’єктом господарювання, не отримують пенсійні виплати із солідарної системи, виконують (виконували до набрання чинності цим Законом) роботи на посадах або за професіями, що надають право дострокового виходу на пенсію за вислугу років відповідно до статей 52, 54, 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та втратили право дострокового виходу на пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій».
Зароблені пенсійні права учасника програми визначаються суб’єктом господарювання як приведена на дату запровадження програми пенсійного забезпечення вартість частки зароблених працівником пенсійних виплат, виходячи із умовно-очікуваних (індикативних) розмірів пенсій за вислугу років та пропорційно до раніше набутого працівником стажу роботи на посадах або за професіями, що надають право дострокового виходу на пенсію за вислугу років.
Сума компенсаційних виплат за вислугу років (СКВР), яка підлягає виплаті працівнику суб’єктом господарювання за період трудової діяльності на посадах або за професіями, що надають право дострокового виходу на пенсію за вислугу років відповідно до статей 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до набрання чинності цим Законом, повинна бути розраховується за формулою:
СКВР = Квс * Кмс * Сз, де:
Квс – коефіцієнт вартості одного місяця спеціального стажу;
Кмс – кількість місяців спеціального стажу;
Сз - середня заробітна плата учасника програми, з якої сплачено страхові внески, за останні 12 місяців спеціального стажу.
Коефіцієнт вартості одного місяця спеціального стажу встановлюється для кожного учасника, виходячи з відповідності чоловіка або жінки вказаним пунктам частини третьої статті 4 цього Закону:
Пункт Чоловіки Жінки
а) 0, 15 0,12
б) 0, 15 0,12
в) 0,075 0,10
г) 0, 15 0,12
д) 0, 06 0,075
е) 0, 15 0,12
є) 0, 15 0,12
Розрахована суб’єктом господарювання сума компенсаційних виплат за вислугу років є вихідною величиною для визначення суми пенсійних внесків, які підлягають обов’язковій сплаті суб’єктом господарювання за пенсійними контрактами на користь працівників-учасників програми.
Суб’єкт господарювання (його правонаступник) має право застосовувати процедуру розстрочки сплати визначеної компенсаційних виплат суми пенсійних внесків на строк до 60 місяців за план-графіком, погодженим зі стороною галузевої угоди (колективного договору).
Виконання зобов’язань, що стосуються пенсійних внесків (компенсаційних виплат) за пенсійними програмами за вислугу років, є обов’язковим для суб’єкта господарювання (його правонаступників).
Фінансовий результат суб’єкта господарювання, що визначається ним для цілей оподаткування, корегується на суму внесків до недержавних пенсійних фондів за програмами пенсійного забезпечення за вислугу років відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (бухгалтерського обліку).
Стаття 16. Контроль за сплатою пенсійних внесків та вирішення спірних питань
Пенсійні внески, що сплачуються суб’єктом господарювання, який є вкладником за пенсійним контрактом, укладеним на користь працівника-учасника програми пенсійного забезпечення за вислугу років, є формою компенсаційних та гарантійних виплат за особливі умови праці, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
На пенсійні внески, які підлягають сплаті суб’єктом господарювання за програмами пенсійного забезпечення за вислугу років, поширюються вимоги законодавства про оплату праці та державного контролю за додержанням законодавства про працю.
Адміністратор пенсійного фонду здійснює контроль за своєчасним перерахуванням пенсійних внесків за програмами пенсійного забезпечення за вислугу років суб’єктом господарювання (роботодавцем) у розмірах та на умовах, визначених пенсійним контрактом, укладеним таким вкладником.
У випадку ненадходження у встановлений термін чергового пенсійного внеску від суб’єкта господарювання, який є вкладником за пенсійним контрактом, на користь учасника фонду, який є учасником програми пенсійного забезпечення за вислугу років, адміністратор пенсійного фонду зобов'язаний протягом трьох робочих днів письмово повідомити про це вкладника та учасника за таким пенсійним контрактом та з’ясувати причини ненадходження пенсійного внеску. Повідомлення учасника фонду може здійснюватися адміністратором іншими засобами передачі інформації з можливістю отримання зворотного зв’язку.
Суб’єкт господарювання, який є вкладником за таким пенсійним контрактом, зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання запиту адміністратора пенсійного фонду надати йому обґрунтовану відповідь щодо причини ненадходження пенсійного внеску, вказати строк сплати такого пенсійного внеску та надати копії відповідних платіжних документів.
У випадку невиконання суб’єктом господарювання, який є вкладником за пенсійним контрактом, вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, адміністратор пенсійного фонду зобов’язаний протягом наступного робочого дня вжити заходів щодо інформування органів державного контролю за додержанням законодавства про працю та ради пенсійного фонду про несплату пенсійних внесків такому працівнику, який є учасником програми пенсійного забезпечення за вислугу років та учасником фонду.
Орган державного контролю за додержанням законодавства про працю вживає заходів щодо забезпечення прав працівників, які є учасниками програми пенсійного забезпечення програми пенсійного забезпечення за вислугу років, в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Інші спірні питання, що виникають між суб’єктами системи недержавного пенсійного забезпечення, визначеними цим Законом, вирішуються згідно Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та законодавства про працю.
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності через 30 календарних днів після його офіційного оприлюднення.
2. Суб’єктам господарювання щороку передбачати видатки на сплату пенсійних внесків до недержавних пенсійних фондів, які реалізують програми пенсійного забезпечення за вислугу років працівників категорій, визначених цим Законом та/або у колективних договорах, угодах.
За працівників державних комерційних та казенних підприємств, а також господарських товариств, у статутному капіталі яких більше ніж 50 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, під час складання та затвердження фінансових планів передбачати видатки на сплату пенсійних внесків до недержавних пенсійних фондів, які реалізують програми пенсійного забезпечення за вислугу років працівників окремих категорій, визначених цим Законом та/або у колективних договорах, угодах.
3. Суб’єктам господарювання розпочати поетапне запровадження програм пенсійного забезпечення за вислугу років особам, визначеним цим Законом, та сплату пенсійних внесків у обсягах, визначених такими програмами:
для визначеного ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та цим Законом переліку робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені– не пізніше шести місяців з дня набрання чинності цим Законом;
для інших категорій осіб, визначених цим Законом - не пізніше 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом.
4. На період до 1 січня 2025 року перелік робіт, посад і професій, які мають безпосередній вплив на здоров’я відповідного працівника, і можуть призвести до втрати ним професійної працездатності (здатності виконувати роботу за професією без шкоди власному здоров’ю та загроз безпеці оточуючих) до настання віку, що дає право на пенсію за віком, визначається суб’єктами господарювання, що запроваджують пенсійні програми за вислугу років, згідно ст.52, ст. 54 та ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Після 1 січня 2025 року зазначений перелік може переглядатись (доповнюватись або скорочуватись) не частіше одного разу на три роки за ініціативи профспілок на підставі науково-експертних висновків щодо впливу умов праці на зміну професійної працездатності осіб, що виконують роботи за відповідними посадами (професіями) залежно від тривалості стажу роботи та настання певного віку. Особи (комісії, наукові або науково-дослідні установи), які надають науково-експертний висновок щодо впливу умов праці на зміну професійної працездатності осіб, що виконують роботи за відповідними посадами (професіями) залежно від тривалості стажу роботи та настання певного віку, підлягають попередньому узгодженню всіма сторонами галузевої угоди (колективного договору).Зміни до переліку осіб, які підлягають участі в програмі пенсійного забезпечення за вислугу років, набирають чинності після внесення таких змін до галузевої угоди (колективного договору).
Якщо внаслідок внесення змін до переліку осіб, які підлягають участі в програмі пенсійного забезпечення за вислугу років, особа (працівник) втрачає право участі в такій програмі, суб’єкт господарювання має право припинити сплату пенсійних внесків за програмою на користь такої особи. У разі виходу такої особи із складу учасників програми суб’єкт господарювання зобов'язаний сплатити пенсійні внески за раніше укладеним пенсійним контрактом, які підлягали сплаті на користь особи до дня набрання чинності такими змінами.
5.Кабінету Міністрів України:
1) у тримісячний строк із дня набрання чинності цим Законом:
привести власні нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;
забезпечити перегляд і приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом;
2) у шестимісячний строк із дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроекти:
щодо запровадження програм пенсійного забезпечення за вислугу років особам, які надають освітні, медичні та деякі інші послуги населенню;
щодо запровадження програм додаткового пенсійного забезпечення осіб офіцерського складу Збройних Сил України та деяких інших категорій осіб, які перебувають на військовій службі за контрактом.
6. Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у тримісячний строк із дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
7. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Голова Верховної ради
України Д.О. Разумков