Пенсії та закони

На страничке "Авторские материалы" начал публикацию статей и ессе Наталии Васильевны Падалки,
см. первый материал "Відстоювання чорнобильцамі рішення судів із встановлення розмірів їх пенсій із 01.11.2011 року по теперішній час"

Добавил еще одну статью и изменил название первой:
1. «Турбота» ІОЦ Мінпраці стосовно нарахування пенсії ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС
2. Відстоювання чорнобильцамі рішення судів із 01.11.2011 року

Не понятны ПРАКТИЧЕСКИЕ цели этих заяв???? Получить очередную отписку от УПФУ????
У меня уже этих заяв и отписок ПФ... скоро в мешок буду складывать.
Наталья! Где Вы? Давайте пообщаемся на форуме.

Автор вполне понятно объясняет:
…

С новым 2013 годом, поздравляю всех участников ЛПА на ЧАЭС, хочу пожелать Всем всего наилучшего, а главное здоровья!
Хочу также обратиться к Автору этого послания с огромной просьбой. Пересмотрите пожалуйста вот эту часть , что выделена как цитата. Ведь люди читая это, наверняка не будут задумываться о соответствии этих строк к реальности и последствиям. Они могут приводить, некоторые из примеров, в своих обращениях к разным инстанциям власти. Но совершенно не задумываясь над тем, что они это пишут от своего имени, а не приводя цитаты.
Ну вот к примеру: Пенсии в СОЛИДАРНОЙ СИСТЕМЕ начисляются из расчёта стоимости выполненных работ именно ВЫПОЛНЕННЫХ, а не за время которое тот или иной работник находился на рабочем месте (кроме случаев с ненормированным рабочим временем). Дальше ещё лучше-Работников станции из числа Гражданских лиц работавших на ЛПА очень маленький процент. Заработная плата которую получали эти гражданские, ни чем не отличалась от других! Голая тарифная ставка имеющегося разряда (должностной оклад) плюс премия .Только один нюанс, на какой сетке кто бы не работал до ЛПА всех сначала переводили на нормальные условия труда, потом уже эту норму умножали на кратность Зоны. И без этой кратности у большинства этих людей такая оплата была намного меньше того среднего, который они получали до ЛПА. О Вахтовиках вообще лучше не говорить, если не в курсе ихней работы и оплаты, ну во первых они работали по 12 часов в день, а не по 6, во вторых им закрывали наряды рабочего времени чётко по месяцам, не превышая ни на час месячную норму. А для этого ставили в нарядах рабочие дни по 11 или даже 10 часов(в зависимости от месяца), ни о каких оплатах за сверх-урочное время или работы в выходные дни речи не могло и быть. Ну и последнее на что хотелось обратить внимание. Это на тот факт, что большинству из так называемых прикомандированных (ПАРТИЗАН), на основном месте работы именно среднюю зарплату умножали на кратность,а не голый тариф(оклад) нормальных условий труда, что в большинстве случаев превышает оплату по тарифу с премией. Если человек на ЛПА выполнял работы более высрко оплачиваемые, чем до ЛПА и не добился оплаты именно за такую работу сразу по возвращению с ЛПА, то я сомневаюсь, что сегодня он добъётся перерасчёта своей зарплаты. В 99,9 % такие прикомандированные выполняли не квалифицированные работы, то-есть работы низших разрядов. И если большинству очень захочется получать оплату именно за выполнявшуюся ими на ЛПА работу, то наши правители (мне так кажется) с удовольствием всех переведут на оплату по минимальной зарплате. А вот стоимость лекарств и оплата за лечение в больницах, должна учитывать ДОПОЛНИТЕЛЬНАЯ ПЕНСИЯ, она именно так и называется. И вот требовать ЕЁ соответствия действительности на сегодня задача №1. Да закон наш не соответствует реалиям сегодняшнего дня и требует изменений, но мы и сами должны понимать, что и как называется и требовать изменений именно по сути. Нельзя говорить о том, что не соответствует действительности. Ведь видя эти не стыковки с действительностью, люди к кому обращены наши послания и относится к нам будут СООТВЕТСТВЕННО.

Выполнять в полном объёме ст.50, ст.51, ст. 67 ЗУ 796-12

Сегодня прочитал на чернобыльских сайтах статью Падалки Н. о европейских судах. Пишет, что надо для европейского суда справка о получении радиации. По моему это заблуждение. Если нарушены мои права государством о невыполении решения суда, каким боком эта справка и для чего она чернобыльцам, афганцам, детям войны и т.д.? А таких дел 90 процентов или больше было направлено в европейский суд. Вообще то почитал ее статьи, но ничего конкретного из них я для себя не извлек. Что странно все чернобыльские сайты публикуют эти статьи. Вопрос для чего?

Скорее всего - а вдруг кто для себя какую полезную цитатку найдет? Но и лаются с ней на тех же сайтах многие. Мы здесь друг-другу больше подскажем, то юристы, то экономисты ( постанова 1210 ), пенсии друг другу считали.

ТОЖЕ там читала о необходимости ДОЗЫ для ЕСПЧ!...мое мнение такое:существует 3 (как минимум) метода для восстановления дозы, если известно время, дата и место пребывания в зоне. Справки про дозу не собирались и не были необходимыми для присвоения статуса "Ликвидатор" в СССР, а вот справки для подтверждения статуса(место, время,дата ЗОНЫ) дважды перепроверялись нашими органами для выдачи и подтверждения Удостоверения. Но существовал еще медицинский аспект последствий аварии. В последствии для изучения влияния Радиации на здоровье как раз дозы и понадобились...Спохватились, а доз и неоткуда брать. В официальных документах Украины дозы собраны на 5-10 % постардавших!!!! В конце 90-х Медизучения проводились и США, и европейским союзом. Тогда-то и предлоджили соответствующие научные исследования по восстановлениям дозы по утвержденной методике.Хоть как-то бы восстановить дозу и тем самым обосновать исследования на международном уровне за гранты. Но мой вопрос в ином: даже, если предположим и восстановить дозу и предоставить ее в ЕСПЧ...ТО уровень этой дозы Европейский суд будет дифференцировать как-то? 20 Бэр -отклонить, а 50 Бэр-принять заяву? Неужели недостаточно справки, что человек был в апреле, мае, июне, июле, августе, сентябре...и т.д..1986 на ликвидации аварии на 4-ом блоке или в др. месте и стал инвалидом 1-ой группы по медзаключению??? Мутит ЕСПЧ, ну или подкинули идею про дозы в Еспч наши же товарищи.Это чтобы Украина не стремилась в европсоюз и доверие к Европе падало?

Есть еще мнение. Не мое - Минюста. Деньги - не права человека, а имущество. Вот если подорвали здоровье в СИЗО, то нарушение прав человека,а так.... На что я ответила - деньги мое право на имущество, в том числе поддержка здоровья, мое питание и санаторное лечение и т.д.

Согласен. Сами по себе деньги - это не права человека. Но человек имеет право их получить и владеть ими (как имуществом). Так вот нарушено право человека получить от государства эти деньги и владеть ими.

Мутит не ЕСПЧ, а мутит Падалка. Кто сказал, с ЕСПЧ, что нужна справка о дозах? Вот, то-то.

УЛПА 1996 года с справкой о дозе ?

Законотворча діяльність Апеляційних адміністративних судів України
Наталія Падалка 12 січня 2013 року.
[spoiler=щелкните, чтобы открыть]До мене у продовж останнього часу звертаються чорнобильці із своїми скаргами щодо поведінки апеляційних судів України по розгляду апеляційних скарг.
Розпочнемо зараз аналізувати події розгляду адміністративних позовних заяв від чорнобильців починаючи із 2009 року, щоб всі ЛНА на ЧАЄС, інваліди ЧАЄС зараз зрозуміли, яким чином у нас в Україні в реальності отримали невідкладний судовий захист чорнобильці .
Мені достовірно відомо, що перші розроблені примірники адміністративних позовних заяв складалися досить ретельно, виважено, професійно досконало, коли дійсно ці заяви враховували індивідуальні особливості тих порушень, які відбулися в кожному випадку отриманої шкоди здоров’ю чорнобильців від зовнішнього гамма-опромінення.
У подальшому подання адміністративних позовних заяв від ЛНА на ЧАЄС, інвалідів ЧАЄС до місцевих судів перетворилося в досить своєрідне судове шоу, коли в примірнику ксерокопійованої адміністративної позовної тільки підставлялося прізвище, надавалися інші додатки і все фактично йшло до судів України, на конвеєр судового розгляду у порядку скороченого провадження.
Практично всі адміністративні позовні заяви у 2009-2011 роках були в повному обсязі задоволені, нарешті всі ті ЛНА на ЧАЄС, інваліди ЧАЄС, евакуйовані, переселенці, діти чорнобиля отримали реальну грошову допомогу у вигляді достойної та законної пенсії за рішеннями судів, у відповідності із отриманою шкодою від зовнішнього гамма-опромінення під час аварії на ЧАЄС у 1986 році.
УПФ у поведінку своєї незгоди із рішеннями судів першої інстанції у всіх без винятку випадках подавало апеляційні скарги, і от із саме часу розпочинаються такі дива, які можливо назвати лише, як «казковий Чорнобиль», коли із часу подання цих апеляційних скарг по відношенню до судового захисту відбувалися та продовжують на даний час відбуватися грубі порушення прав ЛНА на ЧАЄС та інвалідів ЧАЄС саме із використанням судової системи апеляційних адміністративних судів України.
В розділі IV КАС України чітко вказується процедура проведення перегляду судових рішень в апеляційному провадженні.
У відповідності із статтею 185 ч.1 КАС України : «Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.»
Апеляційна скарга із місцевого суду направляється до апеляційного адміністративного суду, який повинен прислати відповідно видану ухвалу суду та примірник апеляційної скарги до позивача по справі, але в реальності практично жоден із суддів апеляційних адміністративних судів України не надавав шляхом поштового зв’язку «Укрпошта» рекомендованим листом цей примірник апеляційної скарги разом із додатками (у разі їх наявності до поданої апеляційної скарги) до позивача по справі.
У подальшому кожен із чорнобильців, який отримав примірник апеляційної скарги у час, який вказаний в ухвалі апеляційного адміністративного суду, може скласти свої письмові заперечення на дану апеляційну скаргу від УПФУ, тому що тоді дійсно відбувається чітке дотримання норм КАС України, яке передбачає всебічний, повний розгляд апеляційної скарги із урахуванням правової позиції сторін учасників процесу, що перш за все побудовано на змагальності сторін, щодо викладення їх правової позиції.
Не отримавши примірника Ухвали суддів апеляційних адміністративних судів України, а також примірників апеляційної скарги від УПФУ позивач-чорнобилець був саме Колегією суддів апеляційних адміністративних судів України позбавлений права на законний судовий захист своїх Конституційних прав та інтересів.
Так про законність яких рішень апеляційних адміністративних судів України взагалі може іти мова, якщо вся без винятку процедура прийняття цього рішення із самого початку була не законна ?
Якщо Колегією суддів України апеляційних адміністративних судів України при прийнятті своїх рішень була порушена процесуальна процедура прийняття цих рішень, вони можуть вважатися такими, які потрібно відмінити і здійснити всю процедуру розгляду апеляційної адміністративної скарги УПФУ знову, не створюючи при цьому позбавлення особисто чорнобильців на свій судовий захист.
Для багатьох чорнобильців на
На даний час, коли ЛНА на ЧАЄС, інваліди ЧАЄС зрозуміють, що рішення апеляційних адміністративних судів України не є законними – вони чітко та в межах КАС України відновлять всі свої пенсії у розмірах визначених судами України.[/spoiler]

Чіткий приклад відновлення розміру пенсії в межах КАС України є у реєстрі судових рішень

Справедливість та законність суду України. 15 січня 2013 року
[spoiler=Открыть]Справедливість та законність суду України. Наталія Падалка 15 січня 2013 року.
До мене у продовж останнього часу звертаються чорнобильці із своїми питаннями, заявами, скаргами відносно якості правосуддя в українських судах, особливо в апеляційній інстанції.
Практично в кожному зверненні наводяться факти проведення апеляційних слухань по апеляційним скаргам Пенсійного фонду України без надання чорнобильцям копії апеляції, можливості надати заперечення, виклику до апеляційного суду. В кращому випадку – через півроку після засідання апеляційного суду приходить простий конверт з копією рішення, яким відмовляється в задоволенні позовних вимог інвалідів ЧАЕС, навіть без наведення причини, а в гіршому – інвалідів тягнуть до суду Управляння пенсійного фонду з питання повернення коштів, які рішенням апеляційного суду визнані безпідставно виплачені інваліду.
Я тільки можу представити той жах, який переживає хвора людина, коли дізнається, що з неї хочуть забрати усі раніше сплачені кошти, і добро, якби річ йшла про збільшення пенсії у 3 з половиною рази – це питання тяжке, але річ йде про звичайні 6 мінімальних пенсій за віком.
Люди не розуміють, чому апеляційні суди попирають всі існуючі принципи українського судочинства – верховенство права, законність, змагальність сторін, диспозитивність, гласність, відкритість і т.д.
Більше того, у інвалідів ЧАЕС з’являється цілком зрозумілий страх, що так, без їх участі, суди наприймають бог зна чого, та що, а потім прийдеться зостатися зовсім без коштів – навіть пенсію перестануть платити.
Люди питають, чому районні суди при розгляді позовів від пенсійного фонду, які подані на підставі таких рішень апеляційних судів, не приймають до уваги частину 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, який передбачає, що постанова або ухвала суду апеляційної або касаційної інстанції за наслідками перегляду рішень суду першої інстанції, якщо вона прийнята у письмовому провадженні, тобто без виклику заінтересованих сторін до апеляційного суду, набирає законної сили тільки через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Тобто законної сили постанова або ухвала апеляційного суду, якщо він відбувся без запрошення інваліда до суду, набирає через 5 днів з моменту відмітки пошти про прийом рекомендованого конверта на адресу інваліда або його представника.
Чого тільки не чують скаржники в суді першої інстанції – і про нехватку коштів, тому, мовляв, апеляційні суди посилають рішення своєчасно, але простими листами, і про якість списки в самому апеляційному суді, згідно яких розсилка рахується проведеною, якщо секретар там нібито розписався, при чому суддями ігнорується вимога закону (ч. 3 ст. 167 КАС України), згідно якої особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Мені зовсім не зрозуміло як суди першої інстанції приймають до провадження заяви Пенсійного фонду України про поворот судового рішення, якщо стаття 266 КАС України це забороняє. Більше того, апеляційні суди приймають апеляційні скарги УПФ на відмову суду про поворот судового рішення, на підставі тієї ж 266 статті.
Люди скаржаться, що цей цирк з поворотом судових рішень вже звів до могили не одну сотню інвалідів ЧАЕС…
Що я можу сказати – суди України завжди ігнорували проблеми інвалідів ЧАЕС. Нагадаю – ще в 2001 році, 26.04.2001 року Верховна Рада України прийняла постанову № 2404-III "15 річниця Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання", в якій надала доручення «Верховному Суду України разом з Міністерством юстиції України дати роз'яснення судовим органам щодо практики застосування судових рішень у питаннях погашення заборгованості з соціальних виплат та виплат компенсацій за втрачене майно на радіоактивно забруднених територіях».
Як показує судова практика Верховного Суду України, саме в 2000 – 2002 роках ВС України робив все можливе, щоб чорнобильці ніколи не отримали передбачених законом пенсій (6, 9, 10 мінімальних пенсій за віком, де мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою за прожитковий мінімум)… Саме Верховний Суд України в ті роки ввів судову практику, що мінімальний розмір пенсій за віком потрібно вираховувати з розміру 19 грн. 91 коп. – тобто судді цього суду навіть в 2006 році стверджували, що у інваліда ЧАЕС 2-ої групи державна пенсія відповідно до закону повинна бути втричі нижчою ніж у бомжа, який не пропрацював і хвилини в своєму житті…
Та і в 2008-2011 році саме Верховний Суд України стверджував, що в потребах закону потрібно вираховувати пенсію за віком на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних, так як нібито іншого законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком не існує… хоча навіть далекі від юриспруденції люди знають, що 27.03.1991 року в офіційному виданні «Голос України» оприлюднено Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (закон № 796-XII від 28.03.1991 року), в якому держава взяла на себе всю відповідальність за шкоду здоров'ю або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ст.. 13 Закону).
Цей Закон є одностороннім з боку держави правочином, який визначив обов’язок у держави відшкодувати шкоду здоров’ю або втрату працездатності інвалідам ЧАЕС відповідно існуючих на той час норм законодавства країни. В першу чергу Закону СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР", який відповідно до статті 58 Закону був з 01.04.1991 року введений на території Української РСР щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в повному обсязі.
Цей правочин надав право інвалідам ЧАЕС в якості компенсації втрати працездатності вимагати надання їм державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю (стаття 47 Закону), при цьому розмір мінімальної пенсії за віком для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з 01 квітня 1991 року встановлено в розмірі 100 процентів мінімальної заробітної плати (стаття 20 Закону СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР")… І цей нормативний акт в відношенні потерпілих ніхто не відміняв і станом на сьогодення…
Так про законність яких рішень адміністративних судів України взагалі може іти мова, якщо вся без винятку процедура прийняття цього рішення із самого початку є незаконною? – якщо ніхто не звертає уваги на існуючі норми матеріального права, а роблять з інвалідами що хочуть…[/spoiler]

Скажите пож-та, как быть в моем случае. По отсуженным суммам дело находиться в Исп.службе (окрыто ВП в июле 2012), на ПФ даже дважды штрафы накладывались постановою.При этом ПФ отрицает решение именем Украины и не думает пересчитывать долг за отсуженный период 2009-2010 год. Гос исполнитель(в янв.2013) сказал, что ходить к нему не надо более. На вопрос что надо делать , он пожал плечами. На скаргу про бездияльнысть ИС ответа нет(а прошел месяц). НАДО ли идти нам в казаначейство и бумаги туда нести или ИСПслужба сама все должна делать:вести исполнение ,передавая бумаги в казначейство? как нам быть?