Законопроект № 8501 (про внесення змін до статті 99 КАС)
Добавлено: 07-02-2012, 10:46
Корреспондент писал(а):
Сегодня, 7 февраля, состоится открытие десятой сессии Верховной Рады шестого созыва...
Кроме этого, Рада рассмотрит депутатские проекты законов...
...о внесении изменений в Кодекс об административном судопроизводстве относительно сроков обжалования нормативно-правовых актов (№ 8501).
Кроме этого, Рада рассмотрит депутатские проекты законов...
...о внесении изменений в Кодекс об административном судопроизводстве относительно сроков обжалования нормативно-правовых актов (№ 8501).
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (щодо строків оскарження нормативно-правових актів)
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
1. Статтю 99 Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, №35-36, №37, ст..446, ВВР, 2010, №35-36, ст.491) доповнити новою частиною 6 такого змісту:
«6. Позовна давність не застосовується до випадків оскарження чинних нормативно-правових актів».
2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Голова Верховної Ради
України
Про внесення змін до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (щодо строків оскарження нормативно-правових актів)
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
1. Статтю 99 Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, №35-36, №37, ст..446, ВВР, 2010, №35-36, ст.491) доповнити новою частиною 6 такого змісту:
«6. Позовна давність не застосовується до випадків оскарження чинних нормативно-правових актів».
2. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Голова Верховної Ради
України
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України
“Про внесення змін до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (щодо строків оскарження нормативно-правових актів)”
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Проект Закону України “Про внесення змін до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (щодо строків оскарження нормативно-правових актів)” (далі – законопроект) розроблений з метою забезпечення можливості оскаржувати діючі нормативно-правові акти.
Кодексом адміністративного судочинства введена можливість для всіх зацікавлених осіб оскаржувати нормативно-правові акти, що суперечать актам вищої юридичної сили або прийняті із перевищенням повноважень. Про те, відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу введено строк позовної давності – 6 місяців з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Про те, при оскарженні нормативно-правових актів дане обмеження призводить до обмеження прав і свобод людини. Нормативно-правові акти, як правило, мають тривалу дію у часі, впливають на невизначене коло осіб. Відповідно до чинного законодавства особи мають можливість оскаржити нормативно-правовий акт лише протягом 6 місяців після його прийняття або після вступу до правовідносин, на які він розповсюджується.
Про те, особи не завжди відразу усвідомлюють необхідність оскарження акту. Крім того, не відповідають засадам законності випадки, коли суд залишає позовну заяву без розгляду, в наслідок чого продовжує діяти нормативно-правовий акт, який, в вочевидь, суперечить чинному законодавству.
Юристам доводиться вигадувати складні конструкції з метою виходу із такої ситуації, що затягує розгляд спорів та знижує прозорість та зрозумілість правосуддя.
Крім того, в Україні діють чисельні нормативно-правові акти, які порушують вимоги чинного законодавства, але були прийняті 10 та більше років тому, що призводить до повного унеможливлення їх оскарження. Також слід відмітити, що Конституційний суд України приймає конституційні подання що до неконституційності законів без обмеження такого оскарження строками, тому обмеження можливостей адміністративних судів що до перевірки відповідності нормативно-правових актів актам вищої юридичної сили порушує єдність підходів до дотримання законності.
Є абсурдною нинішня ситуація, коли суди, керуючись статтею 9 КАС («Законність») не застосовують певні підзаконні нормативно-правові акти, але позбавлені можливості визнати їх не чинним, що призводить до збільшення напруженості у суспільстві, оскільки громадянам раз за разом доводиться оскаржувати у судах дії органів державної влади та місцевого самоврядування, що керуються незаконними нормативно-правовими актами.
до проекту Закону України
“Про внесення змін до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (щодо строків оскарження нормативно-правових актів)”
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Проект Закону України “Про внесення змін до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (щодо строків оскарження нормативно-правових актів)” (далі – законопроект) розроблений з метою забезпечення можливості оскаржувати діючі нормативно-правові акти.
Кодексом адміністративного судочинства введена можливість для всіх зацікавлених осіб оскаржувати нормативно-правові акти, що суперечать актам вищої юридичної сили або прийняті із перевищенням повноважень. Про те, відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу введено строк позовної давності – 6 місяців з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Про те, при оскарженні нормативно-правових актів дане обмеження призводить до обмеження прав і свобод людини. Нормативно-правові акти, як правило, мають тривалу дію у часі, впливають на невизначене коло осіб. Відповідно до чинного законодавства особи мають можливість оскаржити нормативно-правовий акт лише протягом 6 місяців після його прийняття або після вступу до правовідносин, на які він розповсюджується.
Про те, особи не завжди відразу усвідомлюють необхідність оскарження акту. Крім того, не відповідають засадам законності випадки, коли суд залишає позовну заяву без розгляду, в наслідок чого продовжує діяти нормативно-правовий акт, який, в вочевидь, суперечить чинному законодавству.
Юристам доводиться вигадувати складні конструкції з метою виходу із такої ситуації, що затягує розгляд спорів та знижує прозорість та зрозумілість правосуддя.
Крім того, в Україні діють чисельні нормативно-правові акти, які порушують вимоги чинного законодавства, але були прийняті 10 та більше років тому, що призводить до повного унеможливлення їх оскарження. Також слід відмітити, що Конституційний суд України приймає конституційні подання що до неконституційності законів без обмеження такого оскарження строками, тому обмеження можливостей адміністративних судів що до перевірки відповідності нормативно-правових актів актам вищої юридичної сили порушує єдність підходів до дотримання законності.
Є абсурдною нинішня ситуація, коли суди, керуючись статтею 9 КАС («Законність») не застосовують певні підзаконні нормативно-правові акти, але позбавлені можливості визнати їх не чинним, що призводить до збільшення напруженості у суспільстві, оскільки громадянам раз за разом доводиться оскаржувати у судах дії органів державної влади та місцевого самоврядування, що керуються незаконними нормативно-правовими актами.
В И С Н О В О К
на проект Закону України «Про внесення змін до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (щодо строків оскарження нормативно-правових актів)
Законопроектом пропонується доповнити статтю 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) новою частиною 6, згідно з якою “позовна давність не застосовується до випадків оскарження чинних нормативно-правових актів”.
Головне науково-експертне управління, проаналізувавши проект, вважає за необхідне висловити щодо його змісту такі міркування.
Законодавство України (зокрема, стаття 1 КАСУ) передбачає можливість оскарження в адміністративних судах рішень суб’єктів владних повноважень (нормативно-правові акти є одним із різновидів таких рішень) як спосіб захисту громадянами та юридичними особами своїх прав та інтересів від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. З огляду на це право на таке оскарження має бути обмежене певним строком, початок якого зазвичай пов’язується з моментом, коли особа дізналась чи повинна була дізнатись про порушення своїх прав. Відповідно до частини 2 чинної статті 99 КАСУ такий строк (за певними винятками) становить нині 6 місяців.
Недоліком запропонованого проекту є те, що в разі його прийняття у суб’єктів права з’явиться можливість безстрокового оскарження певних рішень суб’єктів владних повноважень. Це означатиме, що відповідні адміністративні позови можуть бути подані через 5, 10 або й 20 років після того, як особа дізналась про порушення свого права. Це суперечитиме принципу стабільності існуючих правових відносин, необхідністю додержання якого й зумовлено існування строків звернення до адміністративного суду в адміністративному судочинстві та строків позовної давності у цивільному та господарському судочинстві.
У той же час необхідно зазначити, що встановлений у минулому році 6-місячний загальний строк звернення до адміністративного суду є надмірно коротким і у багатьох випадках невиправдано позбавляє громадян можливості звернутись до суду за захистом своїх прав. З огляду на це Головне управління вважає позитивною зроблену у даному законопроекті спробу подовжити цей строк хоча б для випадків оскарження нормативно-правових актів і у зв’язку з цим підтримує прийняття даного проекту, хоча більш оптимальним шляхом поліпшення закону у цьому питанні, на нашу думку, було б відновлення скороченого у 2010 році загального строку звернення до адміністративного суду в 1 рік.
Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу.
Керівник Головного управління В. І. Борденюк
на проект Закону України «Про внесення змін до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (щодо строків оскарження нормативно-правових актів)
Законопроектом пропонується доповнити статтю 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) новою частиною 6, згідно з якою “позовна давність не застосовується до випадків оскарження чинних нормативно-правових актів”.
Головне науково-експертне управління, проаналізувавши проект, вважає за необхідне висловити щодо його змісту такі міркування.
Законодавство України (зокрема, стаття 1 КАСУ) передбачає можливість оскарження в адміністративних судах рішень суб’єктів владних повноважень (нормативно-правові акти є одним із різновидів таких рішень) як спосіб захисту громадянами та юридичними особами своїх прав та інтересів від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб. З огляду на це право на таке оскарження має бути обмежене певним строком, початок якого зазвичай пов’язується з моментом, коли особа дізналась чи повинна була дізнатись про порушення своїх прав. Відповідно до частини 2 чинної статті 99 КАСУ такий строк (за певними винятками) становить нині 6 місяців.
Недоліком запропонованого проекту є те, що в разі його прийняття у суб’єктів права з’явиться можливість безстрокового оскарження певних рішень суб’єктів владних повноважень. Це означатиме, що відповідні адміністративні позови можуть бути подані через 5, 10 або й 20 років після того, як особа дізналась про порушення свого права. Це суперечитиме принципу стабільності існуючих правових відносин, необхідністю додержання якого й зумовлено існування строків звернення до адміністративного суду в адміністративному судочинстві та строків позовної давності у цивільному та господарському судочинстві.
У той же час необхідно зазначити, що встановлений у минулому році 6-місячний загальний строк звернення до адміністративного суду є надмірно коротким і у багатьох випадках невиправдано позбавляє громадян можливості звернутись до суду за захистом своїх прав. З огляду на це Головне управління вважає позитивною зроблену у даному законопроекті спробу подовжити цей строк хоча б для випадків оскарження нормативно-правових актів і у зв’язку з цим підтримує прийняття даного проекту, хоча більш оптимальним шляхом поліпшення закону у цьому питанні, на нашу думку, було б відновлення скороченого у 2010 році загального строку звернення до адміністративного суду в 1 рік.
Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу.
Керівник Головного управління В. І. Борденюк
Очередной пиар-ход ???