Viktor3031 писал(а):
Не может. Только ликвидатор-инвалид призывавшийся с военкомата. В какой то теме уже обсуждалось это (не помню), посмотрите.
Суть механизма такова- с предприятия Вы ехали добровольно и платились деньги, а военкомат брал как на службу в особо вредных условиях ... что то приблизительно так.
"Механизма" была одинаково-("добровольно-принудительной") для всех УЛПА:Добровольцев от предприятий не было.Все гражданские были мобилизованы приказом МО или приказами начальников ГОДо червня 1986 року для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС наказами міністра оборони СРСР були відмобілізовані і перекинуті в район катастрофи 94 військові частини (хімічного захисту, інженерних, сухопутних, військово-будівельних військ, авіації), підрозділи Цивільної оборони загальною чисельністю понад 32 тис. осіб .
Як встановлено судом першої інстанції позивач в 1986 році працював у Ставищанському АТП. Відповідно до розпоряджень начальника Цивільної оборони УРСР - Голови Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1986 року та ЗО квітня 1986 року і розпоряджень начальника Цивільної оборони Київської області - Голови обласної ради від 26 квітня 1986 року та від ЗО квітня 1986 року позивач 3 травня, 17 та 23 червня, 27 липня та 28 жовтня 1986 року приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської аварії у складі транспортного формування цивільної оборони Ставищанського АТП-12246 відповідно до планів Цивільної оборони Мінавтотрансу УРСР, Ставищанського району та АТП 13246.
16 жовтня 2004 року позивачу була встановлена перша група інвалідності (довічно) з втратою працездатності 100 відсотків. Захворювання позивача пов"язане з роботами по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
5 червня 2006 року позивач разом з іншими громадянами звернувся до відповідача із листом, в якому просив встановити йому статус інваліда війни. На колективне звернення відповідачем була надана відповідь, якою відмовлялось в задоволенні заяви.
13 листопада 2006 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про надання йому статусу інваліда війни, до якої додав передбачені п."б" п.12 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 12 травня 1994 року (далі Положення) документи.
До розгляду справи в суді відповідачем заява позивача не була розглянута.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався положеннями п.9 ч.2 ст. 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" відповідно до якої до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов"язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Також суд виходив з того, що позивач надав відповідачу всі необхідні підтверджуючі документи, передбачені Положенням, які підтверджують його право на встановлення статусу інваліда війни.
Виходячи із наведеного суд першої інстанції визнав бездіяльність відповідача по розгляду заяви ОСОБА_1 неправомірною і зобов"язав встановити позивачу статус інваліда війни.
Колегія суддів в повній мірі погоджується з такими висновками суду.
Суд правильно керувався при винесенні рішення вимогами Законів та підзаконних нормативних актів і не прийняв до уваги листи Міністерства праці та соціальної політики та Головного управління праці та соціального захисту населення Київської облдержадміністрації, оскільки вони не являються нормативними актами та суперечать Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Доводи апеляційної скарги, яка знову ж таки обґрунтовується посиланнями не на нормативні акти, а на листи міністерств і відомств, не спростовують висновків суду.
Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що
постанова суду винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому має бути залишена без змін.
Керуючись СТ. 195, 198, 200 КАС України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації на постанову Ставищенського районного суду Київської області від 25 грудня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ставищенської районної державної адміністрації про зобов'язання надати статус інваліда війни залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Відповідно до п. 7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни, затвердженого Постановою КМУ від 12.05.1994 року № 302 «Посвідчення інваліда війни» видаються пенсіонерам, які отримують пенсію в органах Пенсійного фонду, органами праці та соціального захисту населення.
П.п. «б» п. 12 вказаного Положення передбачено, що посвідчення інвалідам війни видаються на підставі одного з таких документів, зокрема довідки медико - соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності, довідки, видані органами Міноборони, МВС, МНС, СБ, Служби зовнішньої розвідки, управління державної охорони, Мінпраці.
Крім того, з абз. 6 листа Міністерства праці та соціальної політики України № 146/15 - 06/014 від 28.03.2006 року вбачається, що підставою для надання учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС статусу інваліда війни є довідки, що надаються управліннями з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і підтверджують залучення особи до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з зазначенням назви формування, терміну перебування в зоні відчуження та причинний зв'язок інвалідності із захворюванням, пов'язаним з цією аварією.