Оказывается и такое может быть
...Але найбільшим винаходом Станіслава Дмитровича вважається новація, яку він привніс у процес прийняття апеляційних скарг на свої рішення по цивільних справах. У тих випадках, коли йому не дуже хотілось, щоби скарга потрапила до апеляційного суду, він робив просто: викидав квитанцію про сплату державного мита, яка докладалось до апеляційної скарги. Після чого виносив ухвалу про залишення апеляції без руху та встановлював строк про сплату держмита. Зрозуміло, що цю ухвалу апелянту він не відправляв, хоча сумлінно реєстрував її в канцелярії. Почекавши трохи, Кутя виносив ухвалу про повернення апеляційної скарги, яку також приховував. Коли через півроку скаржник приходив до суду й починав цікавитись, чому немає ніякої звісточки про рух його справи, Станіслав Дмитрович тільки розводив руками: «Вибачайте, але Ви не сплатили держмито, пропустили всі строки, причому без поважних причин. Нічим допомогти не можу»...
Під мантією тітоньки Феміди (судові історії) – 4И еще ну о-о-очень интересные истории (из коментов к статье):
777
Адвокату
Доводилось зустрічати рішення Ужгородського суду від 2003 року у рукописному виконанні.
Можу поділитись іншим приколом. Один мій знайомий працівник прокуратури представляв інтереси громадянина в суді. Мова йшла про стягнення заборгованості за недоотримане речове майно військовим пенсіонером. Зайшли вони із представником відповідача до судді. Далі було верховенство закарпатського процесу. Дослівно: суддя — Ну дик ендак щось будемо сьогодні глядати? Сторони так мол і так суть справи… Суддя, пребиває і питає — Так що ви хочете пан прокурор? представник прокурора — задовільнити! суддя — Добре так ся і буде, задовільнити так задовільнити! Прийдете із відповідачем через тиждень віддам рішення. Відповідач прозрів, але промовчав. Через тиждень рішення не було, відповідач подав апеляційну скаргу бо по внутрішньому положення зобов”язаний оскаржувати всі рішення не на свою користь, в прокуратурі своїх справ вистачало. Десь через три місяці особа в чиїх інтересах подавався позов почала мурижити прокурорських що мол треба виконавчий і т.п. Іде представник в суд і прозріває! В позові — відмовити!!! Як відмовити??? Апеляція лєва чистий формалізм, позов 100% законний, і як подача апеляції могла змінти готове рішення зафіксоване на диск??? Збирається консіліум що робити? І що це за галімотья? Навіть покликали представника відповідача на діскус. Вирішили написати заяву і отримати диск із записом супер процесу. Церез тиждень диск видали, зібрались разом і представник прокурора і відповідача, включають диск а там!!! Театральна постановка імені судді! Роль представника прокурора озвучує помічник судді, представника відповідача секретар, і все по процесу як книжка пише. Чесно кажучі офаноріли ВСІ!!! Шкода що прокурор не захотів портити відносини і це скануло в аналах прокуратури, але такого беспредєлу я давнєнько не бачив! Виявилось що за ці дик ендак (сільський закарпатський говор) у судді були проблеми в апеляції. Побачивши ще одну апеляцію суддя злякався і переробив рішення, а коли почали вимагати диск влаштував театральну постанову.