Виходячи з положень частини другої статті 99 КАС України, строком
звернення до суду є установлений законодавством період часу, протягом
якого особа має право звернутися до адміністративного суду за захистом
прав, свобод та інтересів.
З метою порівняння зазначеного правового інституту з поняттям
позовної давності необхідно навести її визначення, яке закріплено на
законодавчому рівні. Так, частиною першою статті 256 Цивільного
кодексу України 2003 року , яка має назву "Поняття позовної давності",
встановлено, що позовна давність – це строк, у межах якого особа може
звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або
інтересу [5]. Тобто якщо взяти вказане визначення строку позовної
давності в цивільному законодавстві та змістовне наповнення частин
першої та другої статті 99 КАС України, з яких випливає, що
адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до
адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, то
звідси
можна зробити лише один висновок, що строк звернення до суду в
адміністративному судочинстві за своїм змістом і внутрішньою сутністю є
аналогом інституту позовної давності, який належить до галузей
матеріального права.Крім того, ВСУ у зазначеній постанові вказав таке: "…позовна
давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з
вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а
адміністративний позов – звернення до адміністративного суду про захист
прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах…" [12].
На наш погляд, ВСУ зазначеним правовим приписом підтвердив
позицію науковців про те, що
строк звернення до суду в
адміністративному судочинстві не є процесуальним, а є аналогом позовної
давності в цивільному судочинстві. Тобто, ці правові інститути по своїй
правовій природі, внутрішній сутності та меті є однаковими. http://lj.oa.edu.ua/articles/2011/n2/11smivas.pdf