Пенсії та закони

Полтавське ра­йо­нне управління Пенсійного фонду України відмовилося нараховувати пенсію з отриманої в цей період зарплати людям, які не змогли надати письмову трудову угоду, що підтверджує період їхньої роботи на Крайній Півночі. Однак в українському законодавстві є норма, яка має бути добре відома чиновникам цього управління, бо міститься в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У прикінцевому положенні цього Закону зазначено, що період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, колишнього СРСР, прирівняних до них, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, що діяли до 1 січня 1991 року.

А діяв тоді цілий ряд відповідних указів Президії Верховної Ради СРСР і постанов Ради Міністрів СРСР, які визначали порядок надання пільг для осіб, котрі працювали на Крайній Півночі. Відповідно до них пільгове обчислення стажу проводилося на підставі трудової книжки або письмового трудового договору чи довідки, де був зазначений період такої роботи. Законодавство визначає достатнім надання бодай одного з цих документів.

Отже, пенсіонери, які надали в управління Пенсійного фонду трудову книжку, та ще й довідку, мають усі підстави для того, щоб отримувати пенсію з урахуванням пільг.

Та Полтавське районне управління Пенсійного фонду почало вимагати від громадян ще й письмову трудову угоду – документ, який, чесно кажучи, далеко не всі громадяни тримали в руках навіть зараз, а за радянських часів і поготів. Адже і тоді, і тепер законодавство дозволяє укладати трудові угоди в усній формі. Але чиновники, знову ж таки не зважаючи на вимоги закону, почали зменшувати громадянам пенсії.

Та люди, готові боротися за те, що їм належить, знайшлися й серед колишніх працівників Крайньої Півночі. Вони також звернулися в обласний комітет Соціалістичної партії до юриста Сергія Корсуна по допомогу в оформлені позовів. Уже є рішення судів, які визнали дії управління Пенсійного фонду протиправними і зобов'язали здійснити позивачам нарахування за період роботи в районах Крайньої Півночі у кратному обчисленні.

Виникає запитання, чому чиновники, які добре знають пенсійне законодавство, так відверто його порушують?

– Швидше за все, причина у хронічному дефіциті коштів у Пенсійному фонді , – вважає Сергій Корсун. – Тому деякі управління і шукають лазівки для зменшення людям пенсій. Причому рішення приймаються колегіально, щоб уникнути персональної відповідальності. Нехтуючи законом і своїм громадянським та професійним обов'­язком, вони, очевидно, сподіваються на те, що далеко не всі скривджені громадяни відстоюватимуть власні права.

Адже багато людей не орієнтуються у законодавстві, інші бояться хвилювань і незручностей, пов'язаних із судами, а хтось просто не має грошей на судові витрати. У такий спосіб чиновники заощаджують кошти, точніше в одних їх забирають, щоб заплатити іншим. До речі, лише в Полтавському районі – понад 700 пенсіонерів, які працювали на Крайній Півночі. І заощадити на них можна значну суму. Упевнений, що така система "економії" повинна зацікавити прокуратуру. Адже це саме той орган, який у рамках наданих йому повноважень може здійснювати перевірку законності прийняття колегіальних рішень, що порушують права громадян України, та відновити соціальну справедливість.