Справа № 2-1305/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 червня 2010 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
в складі : головуючого судді – Гудкова С.В.,
при секретарі – Яценко Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Лубенської міської ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про поновлення строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до суду до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Лубенської міської ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за період 2000 -2009 роки.
У позові вказав, що він учасником бойових дій і наділений державою пільгами, компенсаціями і гарантіями, визначеними ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у зв'язку з чим перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради.
Відповідно до п.22 ст.12 вищевказаного Закону, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, а він отримував значно менше: за 2000 рік – 40 гривень; 2001 рік – 40 гривень; 2002 рік – 80 гривень; 2003 рік – 90 гривень; 2004 рік – 120 гривень; 2005 рік – 250 гривень; 2006 рік – 250 гривень; 2007 рік – 280 гривень; 2008 рік – 310 гривень; 2009 рік – 340 гривень. Однак, він вважає, що необхідно було виплатити: за 2000 рік – 150 гривень; 2001 рік – 170 гривень; 2002 рік – 236,50 гривень; 2003 рік – 236,50 гривень; 2004 рік – 250 гривень; 2005 рік – 1500 гривень; 2006 рік – 1750 гривень; 2007 рік – 1900 гривень; 2008 рік – 2350 гривень; 2009 рік – 2490 гривень, тобто всього за період з 2000 по 2009 роки йому не доплатили 9233 гривні.
З приводу вищевказаних не донарахувань він звертався до управління праці та соціального захисту населення виконкому Лубенської міської ради та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат з вимогою провести донарахування та виплати кошти, на що отримав відмову.
Позивач прохає суд поновити йому пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, інтересів за період з 2000-2009 роки включно;
- зобов'язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Лубенської міської ради нарахувати йому, як учаснику бойових дій, щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст.12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ЗУ "Про державний бюджет України" на відповідний рік за період з 2000-2009 роки ;
- стягнути з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області на його користь щорічну разову грошову допомогу до 5 травня відповідно до ст.12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ЗУ "Про державний бюджет України" на відповідний рік за період з 2000-2009 роки .
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, прохав їх задовольнити.
Представник відповідача - ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Лубенської міської ради в судове засідання не з’явився, надіслав суду заяву з проханням проводити розгляд справи у його відсутність .
Представник відповідача - Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області в судове засідання не з'явився, надав суду свої заперечення, позов не визнає, мотивуючи тим, що виплати позивачу проводилися вірно у відповідності до Постанов Кабінету Міністрів України та ЗУ 'Про Державний бюджет України' за відповідні роки, прохає проводити розгляд справи без його участі .
Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено і не заперечується відповідачами, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій (а.с.6) і відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Ст. 22 Конституції України закріплює принцип гарантованості конституційних прав і свобод, неможливість їх скасування, забороняє при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів звужувати зміст та обсяг існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» д о ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Згідно зі ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в ред. від 25 грудня 1998 року ) щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі п"яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в ред. від 28.12.2007 ) щ орічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Зміни внесені 28.12.2007 року до ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визнані неконституційною згідно з рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008.
Вихідним критерієм розрахунку підвищення пенсій є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно Постанови Верховного суду України від 13.06.2007 року №8 «Про незалежність судової влади» у відповідності до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.
Позивач має право на щорічну допомогу до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком , як це передбачено ст. 12 ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції від 25 грудня 1998 року. Однак протягом 2000-2009 років ОСОБА_1 отримував таку допомогу в значно меньших розмірах, ніж це передбачено вищевказаною нормою закону.
Така допомога позивачу була встановлена та виплачена в розмірах встановлених ЗУ «Про державний бюджет» на відповідний рік та постановою КМ України №211 від 18 березня 2009 року.
За обставин, коли звуження існуючих прав і свобод заборонено ст.ст.8, 22 Конституції України, які є нормами прямої дії, суд не може застосовувати в даному випадку норми закону, які зменшують розмір допомоги, на яку має право ОСОБА_1 як учасник бойових дій.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст. 12 ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції від 25 грудня 1998 року , а не Постанови КМУ.
За таких обставин відповідач ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Лубенської міської ради за 2000-2005 роки та 2007-2009 роки повинен нарахувати, а Центр по нарахуванню і виплаті допомог та здійсненню контролю за правильністю призначення та виплати пенсій виплатити позивачу щорічну допомогу із сум мінімальної заробітної плати на момент виплати, відповідно до Законів України "Про встановлення мінімальної заробітної плати на відповідний рік" та Законів України "Про державний бюджет України на відповідний рік".
Що стосується нарахування та виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2006 рік, суд з такими вимогами позивача погодитись не може, оскільки, дія абзаців 2 та 3 ч.3 ст.48 Закону України № 796-ХІІ була зупинена в частині виплати компенсації допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік згідно із п.37 ст.77 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року, який не визнаний неконституційним Конституційним Судом України до теперішнього часу, а тому дії відповідача щодо нарахування позивачу щорічної разової допомоги на оздоровлення за 2006 рік були правомірними, а тому підстав для задоволення позовних вимог за 2006 рік не має.
Доводи відповідачів про те, що виплату таких компенсаційних виплат слід провадити в межах бюджетних асигнувань суд не може прийняти до уваги, оскільки обмеження соціальних виплат учасникам бойових дій протирічить вимогам Конституції та Законів України.
Посилання відповідачів на пропущення позивачем річного строку звернення до суду не заслуговують на увагу, оскільки позивач не відмовлявся від надання йому даної допомоги, отримував її частку, яку держава Україна виплачувала йому в порушення Конституції та Законів України, інтересу до належних йому сум не втратив, а також позовні вимоги щодо виплати недоплаченої щорічної допомоги стосуються майнових прав позивача, на які строки давності не розповсюджуються.
Відповідно до Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна особа має право мирно володіти майном ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Позивач мав право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення на підставі ст. 12 ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та обґрунтоване сподівання на отримання такої допомоги в розмірі, визначеному ст. 12 цього Закону.
Оскільки обов'язок по нарахуванню допомоги законодавчо покладено на управління праці та соціального захисту населення Лубенської міської ради, то суд і покладає обов'язок на цей орган здійснити донарахування сум допомоги на оздоровлення на вказані вище роки та зобов'язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити позивачу донараховані суми.
Позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача нарахувати недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.
З метою забезпечення інтересів відповідачів, які фінансуються за рахунок держави, є її структурним підрозділом з особливим статусом, а позивач звільнений від сплати судового збору, суд вважає за можливе витрати, пов"язані зі сплатою судового збору віднести на рахунок держави.
З відповідачів в солідарному порядку на користь позивача, відповідно до ст.88 ЦПК України, слід стягнути витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 37 грн.
Керуючись ст.ст.19, 22 Конституції України, ст.12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст.ст. 11, 60, 212-215 ЦПК України,-
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати відмову ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Лубенської міської ради здійснити перерахунок ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2000-2005 роки та 2007-2009 роки – противоправною .
Зобов'язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Лубенської міської ради нарахувати ОСОБА_1, як учаснику бойових дій, щорічну разову грошову допомогу до 05 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» , виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановлених Законами України „Про Державний бюджет України " на відповідні роки за період 2000-2005 роки та 2007-2009 роки .
Зобов’язати Центр по нарахуванню та здісненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської ОДА виплатити на користь ОСОБА_1 недосплачену щорічну разову допомогу до 05 травня, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановлених Законами України „Про Державний бюджет України " на відповідні проки за період 2000-2005 роки та 2007-2009 роки .
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Лубенської міської ради та Центру по нарахуванню та здісненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської ОДА 37 гривень витрат на ІТЗ розгляду справи.
Рішення може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду ОСОБА_3
Подскажите, пожалуйста, почему по этому решению суд взыскал за 9 лет ? на сколько я знаю суд должен взыскать только за три года- по сроку исковой давности