Судитися з управлінням соцзахисту – самим собі шкодити
Так пояснює фастівчанам, які подали судові позови на міське управління праці та соціального захисту населення, його начальник Олександр Яровий...
Минулого тижня міське управління праці та соціального захисту населення не могло здійснювати жодних виплат соціальних допомог та компенсацій. Причина – аж зовсім не відсутність коштів, як можна було б припустити. Просто всі рахунки управління... арештовано. Це – результат численних судових позовів, за якими приймаються рішення на користь позивачів. За детальнішими роз’ясненнями „Перемога” звернулася до начальника управління Олександра Ярового.
– Олександре Григоровичу, чим викликана така масовість позовів до суду на наше міське управління праці та соціального захисту населення?
– Причина в тому, що існують розбіжності між законами „Про соціальний статус потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” і „Про соціальний захист ветеранів війни” та законами „Про Державний бюджет України”, які приймаються щорічно. І ці розбіжності не на користь тих, хто має відповідні пільги. Щоб було зрозуміліше, наведу такий приклад. Інвалід війни має право на отримання коштів на оздоровлення у розмірі п’яти чи десяти мінімальних пенсій (в залежності від категорії). А йому Кабінет Міністрів, керуючись Законом „Про бюджет України”, встановив фіксовану, не прив’язану до розміру мінімальної пенсії, суму, яку ми й виплачуємо. А ця сума значно менша від тієї, що передбачена у Законі „Про соціальний статус ветеранів війни”. От інваліди й судяться з нами. А разом з ними і чорнобильці, фінансові права яких – ті, що обумовлені профільним законом – теж дещо урізані законом про Держбюджет.
– А чому пільговики подають судові позови саме на міське управління праці та соціального захисту? Ви ж бо всього-на-всього виконуєте вказівки, що їх отримуєте зверху...
– Справді, ми керуємось законами та постановами Кабміну, які є обов’язковими для нас – як, зрештою, і для всіх в Україні. У Бюджетному кодексі чітко вказано, що всі закони чинні в межах коштів, передбачених на їх виконання Законом про Державний бюджет. Але в нашій державі процвітає правовий нігілізм, коли зневажаються постанови Кабінету Міністрів, не береться до уваги Закон про Держбюджет... Люди звертаються до судів і вимагають, щоб їм виплачували більші гроші, ніж ті, що передбачені цим законом і відповідними постановами Кабміну. І суди йдуть назустріч громадянам, приймаючи рішення здебільшого на їх користь. А саме з нами судяться тому, що місцеві управління є безпосередніми платниками усіх соціальних виплат. Хоча коштів, на які претендують позивачі, у бюджеті фактично немає, а нам надходять лише визначені суми з Держбюджету у вигляді субвенцій, бути крайніми і відповідати за неузгодженість законів доводиться нам, бо і Кабінет Міністрів, і Верховна Рада залишаються в стороні.
Фастівське міське управління праці та соціального захисту населення (як і багато-багато інших по Україні) програло кількадесят судових справ. Внаслідок таких рішень суду обласна виконавча служба наклала арешт на всі наші рахунки (всього їх – близько тридцяти), а відтак ми не можемо зараз здійснювати жодних виплат.
Так пояснює фастівчанам, які подали судові позови на міське управління праці та соціального захисту населення, його начальник Олександр Яровий...
Минулого тижня міське управління праці та соціального захисту населення не могло здійснювати жодних виплат соціальних допомог та компенсацій. Причина – аж зовсім не відсутність коштів, як можна було б припустити. Просто всі рахунки управління... арештовано. Це – результат численних судових позовів, за якими приймаються рішення на користь позивачів. За детальнішими роз’ясненнями „Перемога” звернулася до начальника управління Олександра Ярового.
– Олександре Григоровичу, чим викликана така масовість позовів до суду на наше міське управління праці та соціального захисту населення?
– Причина в тому, що існують розбіжності між законами „Про соціальний статус потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи” і „Про соціальний захист ветеранів війни” та законами „Про Державний бюджет України”, які приймаються щорічно. І ці розбіжності не на користь тих, хто має відповідні пільги. Щоб було зрозуміліше, наведу такий приклад. Інвалід війни має право на отримання коштів на оздоровлення у розмірі п’яти чи десяти мінімальних пенсій (в залежності від категорії). А йому Кабінет Міністрів, керуючись Законом „Про бюджет України”, встановив фіксовану, не прив’язану до розміру мінімальної пенсії, суму, яку ми й виплачуємо. А ця сума значно менша від тієї, що передбачена у Законі „Про соціальний статус ветеранів війни”. От інваліди й судяться з нами. А разом з ними і чорнобильці, фінансові права яких – ті, що обумовлені профільним законом – теж дещо урізані законом про Держбюджет.
– А чому пільговики подають судові позови саме на міське управління праці та соціального захисту? Ви ж бо всього-на-всього виконуєте вказівки, що їх отримуєте зверху...
– Справді, ми керуємось законами та постановами Кабміну, які є обов’язковими для нас – як, зрештою, і для всіх в Україні. У Бюджетному кодексі чітко вказано, що всі закони чинні в межах коштів, передбачених на їх виконання Законом про Державний бюджет. Але в нашій державі процвітає правовий нігілізм, коли зневажаються постанови Кабінету Міністрів, не береться до уваги Закон про Держбюджет... Люди звертаються до судів і вимагають, щоб їм виплачували більші гроші, ніж ті, що передбачені цим законом і відповідними постановами Кабміну. І суди йдуть назустріч громадянам, приймаючи рішення здебільшого на їх користь. А саме з нами судяться тому, що місцеві управління є безпосередніми платниками усіх соціальних виплат. Хоча коштів, на які претендують позивачі, у бюджеті фактично немає, а нам надходять лише визначені суми з Держбюджету у вигляді субвенцій, бути крайніми і відповідати за неузгодженість законів доводиться нам, бо і Кабінет Міністрів, і Верховна Рада залишаються в стороні.
Фастівське міське управління праці та соціального захисту населення (як і багато-багато інших по Україні) програло кількадесят судових справ. Внаслідок таких рішень суду обласна виконавча служба наклала арешт на всі наші рахунки (всього їх – близько тридцяти), а відтак ми не можемо зараз здійснювати жодних виплат.
http://izvestiya.odessa.gov.ua/Main.asp ... geID=10529
Соціальний захист КОЛИ ПЕРЕРАХУНОК ПЕНСІЇ ЗРОБИТИ НЕ МОЖНА
...– Катерино Вікторівно, чи часто на Пенсійний фонд подають до суду і з яких причин?
– Деякі закони, ухвалені раніше, зокрема щодо чорнобильців, не містили такого поняття, як прожитковий мінімум. Там ішла мова про мінімальну пенсію. Але вона не прив’язувалася до рівня прожиткового мінімуму. Вперше поняття прожиткового мінімуму з'явилося 12 січня 2005 року. У зв'язку з цим найчастіше і виникають розбіжності при визначенні суми мінімальної пенсії і надбавок. Нині Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» всі законодавчі акти, пов'язані з поняттям «прожитковий мінімум», і, відповідно, всі надбавки обчислюються у відсотковому відношенні від прожиткового мінімуму. Також останнім часом через низку причин пенсіонерам стало дуже важко одержати на підприємстві довідку про заробітну плату: підприємство ліквідоване, а документи до архіву не здані, з якихось причин на підприємстві не збережено архівні документи (особові рахунки щодо заробітній плати, накази тощо). Крім того, є підприємства, які, відповідно до чинного законодавства, при відсутності трудової книжки або якоїсь інформації в ній відмовляють людині у видачі довідки через небажання відшкодовувати кошти на виплату і доставку призначених Пенсійним фондом пенсій за віком на пільгових умовах.
Чимало складнощів виникає і через те, що багато підприємств закривалися, змінювали форму власності, реорганізовувалися. Видати довідку для Пенсійного фонду може лише підприємство-правонаступник того, яке раніше існувало. Якщо це правонаступництво не встановлено і не підтверджено документально, довідка не може вважатися легітимною для призначення пенсії. Але люди забувають: ми виконавці законів, а не законодавці, і пишуть скарги на нас, звертаються до суду з позовами до Пенсійного фонду.
– На чию користь частіше завершуються судові розгляди?
– Суд намагається стати на захист інтересів людини, не завжди враховуючи усі тонкощі законодавства. Адже ми у своїй діяльності орієнтуємося, насамперед, на закони і законодавчі акти. Люди ж читають лише закони. А вони, як я вже сказала, бувають і суперечливими, і не повною мірою враховують зміни, що відбуваються у законодавстві в цілому. Тому скасування рішень місцевих судів відбуваються у вищих інстанціях. У нас таких випадків чимало. На мій погляд, краще постаратися зрозуміти, що до чого, і не починати судові позови, які в підсумку ні до чого не призведуть.
...– Катерино Вікторівно, чи часто на Пенсійний фонд подають до суду і з яких причин?
– Деякі закони, ухвалені раніше, зокрема щодо чорнобильців, не містили такого поняття, як прожитковий мінімум. Там ішла мова про мінімальну пенсію. Але вона не прив’язувалася до рівня прожиткового мінімуму. Вперше поняття прожиткового мінімуму з'явилося 12 січня 2005 року. У зв'язку з цим найчастіше і виникають розбіжності при визначенні суми мінімальної пенсії і надбавок. Нині Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» всі законодавчі акти, пов'язані з поняттям «прожитковий мінімум», і, відповідно, всі надбавки обчислюються у відсотковому відношенні від прожиткового мінімуму. Також останнім часом через низку причин пенсіонерам стало дуже важко одержати на підприємстві довідку про заробітну плату: підприємство ліквідоване, а документи до архіву не здані, з якихось причин на підприємстві не збережено архівні документи (особові рахунки щодо заробітній плати, накази тощо). Крім того, є підприємства, які, відповідно до чинного законодавства, при відсутності трудової книжки або якоїсь інформації в ній відмовляють людині у видачі довідки через небажання відшкодовувати кошти на виплату і доставку призначених Пенсійним фондом пенсій за віком на пільгових умовах.
Чимало складнощів виникає і через те, що багато підприємств закривалися, змінювали форму власності, реорганізовувалися. Видати довідку для Пенсійного фонду може лише підприємство-правонаступник того, яке раніше існувало. Якщо це правонаступництво не встановлено і не підтверджено документально, довідка не може вважатися легітимною для призначення пенсії. Але люди забувають: ми виконавці законів, а не законодавці, і пишуть скарги на нас, звертаються до суду з позовами до Пенсійного фонду.
– На чию користь частіше завершуються судові розгляди?
– Суд намагається стати на захист інтересів людини, не завжди враховуючи усі тонкощі законодавства. Адже ми у своїй діяльності орієнтуємося, насамперед, на закони і законодавчі акти. Люди ж читають лише закони. А вони, як я вже сказала, бувають і суперечливими, і не повною мірою враховують зміни, що відбуваються у законодавстві в цілому. Тому скасування рішень місцевих судів відбуваються у вищих інстанціях. У нас таких випадків чимало. На мій погляд, краще постаратися зрозуміти, що до чого, і не починати судові позови, які в підсумку ні до чого не призведуть.