В Житомирський апеляційний адміністративний суд
майдан Путятинський, 3/65,
м.Житомир, 10002
Позивач ХХХХ,
вул. РРРРР, 14, кв. 40,
м. Житомир, 10002,
тел.: 34-54-87
справа 2а-197/11
ЗАПЕРЕЧЕННЯ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В КОРОЛЬОВСЬКОМУ РАЙОНІ м. .ЖИТОМИРА на постанову Корольовського районного суду від 25.02.2011 року.
З тексту апеляційної скарги мені незрозуміло, чому мій позов, який розглядався за нормами адміністративного судочинства і відповідає вимогам КАС України, апелянт намагається класифікувати як цивільний. Це твердження спростовується тим, що як свідчать матеріали справи:
1. Лист ПФУ Корольовського району з відмовою зробити мені правильний перерахунок пенсії був направлений мені 16.07.2010 р.,
2. Цивільний позов до Корольовського районного суду був поданий мною 27.07.2010 р.
3. 27.10.2010р. – цивільна справа була закрита в зв’язку з тим, що 09.09.2010 р. рішенням КСУ були змінена юрисдикція та предметна підсудність по справі.(копію ухвали по справі № 2-3822 додаю).
4. 29.10.2010 р. мною був поданий адміністративний позов до Корольовського районного суду.
Твердження апелянта, що суд не врахував його посилання на ст. 99 КАС України (зі змінами та доповненнями)- де строк позовної давності становить 6 місяців вважаю необґрунтованим та хибним, тому що 13 січня 2011 року мною була подана заява про поновлення строку розгляду, яка є у справі і копію якої я додаю.
25 лютого 2011 р. була прийнята постанова за моїм адміністративним позовом, про що свідчать матеріали справи.
Твердження апелянта, що перерахунок пенсії проводиться відповідно до спільного листа Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України від 11.03.2009р. № 20/0/18-09/039, який визначив порядок застосування ст.40 і ч.2 ст.42 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», встановивши для працюючих пенсіонерів базу для перерахунку пенсії 2007 рік, спростовується наступним :
У Спільному листі Міністерства праці та соціальної політики і Пенсійного фонду України від від 11.03.2009 р. N20/0/18-09/039, N4096/02-01 (далі - Спільний лист Мінпраці та ПФУ) не наведено правових підстав для застосовування при перерахунку пенсій показника середньої заробітної плати в Україні за 2007 рік, а робиться посилання на Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. N530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" та рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 дослівно: «Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. зміни, що були внесені до статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування» в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсій були визнані неконституційними, а рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось».
При цьому, варто звернути увагу, що згідно п. 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1261 від 24.10.2007 р., Пенсійний фонд України, у межах своїх повноважень, може видавати накази, що підлягають обов'язковій реєстрації в Міністерстві юстиції України. Листи Пенсійного фонду України такої реєстрації не підлягають, тому носять рекомендаційний характер, і не можуть використовуватися всупереч закону. Більше того, вищезазначений спільний лист Мінпраці та ПФУ в офіційних джерелах не опубліковувався і не зареєстрований Мін’юстом.
Зазначу, що після скасування Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. змін, що були внесені до статей 40, 42 Закону №1058–IV 28.05.2008 р. Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову N530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (Далі – Постанова №530), якою тільки підтверджується застосування при перерахунку пенсії показника середньої заробітної плати в Україні саме за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Зокрема п. 11 Постанови № 530 встановлено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону №1058–IV продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону №1058–IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону №1058–IV враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Відповідно до ст. 4 та п. 16 Прикінцевих положень Закону №1058–IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Закону № 1058–IV, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. До приведення законодавства України у відповідність із Законом №1058–IV закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить Закону № 1058–IV.
Тобто проведення перерахунку пенсії, передбаченого ч. 4 ст. 42 Закону №1058–IV, врегульовано Постановою №530, яка є чинна, не суперечить нормам Закону №1058–IV, та п. 11 якої встановлено проведення перерахунку із застосуванням показника середньої заробітної плати за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Як вбачається з тексту рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 Конституційний Суд України визнав неконституційними деякі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не тому, що вважав певний показник, який має бути застосований при перерахунку пенсії, неконституційним, а тому, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України, він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дії чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Відмова Управління ПФУ в Корольовському районі м. Житомира в справедливому перерахунку свідчить про те, що Управлінню ПФУ окрім Рішення КСУ потрібно ще окреме рішення про поновлення попередніх редакцій статей 40 та 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Цей аргумент є неправомірним, тому що не враховує повноваження Конституційного Суду України, визначені Конституцією та Законом України «Про Конституційний Суд України», та ігнорує норми Конституції щодо правових наслідків прийняття Рішень КСУ про визнання неконституційними законів України, або їх окремих положень.
Так, частина 2 статті 152 Конституції чітко визначає, що закони, визнані неконституційними, втрачають свою чинність з моменту прийняття КСУ рішення про їх неконституційність. В даному випадку, зміни, які вносилися до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» , були визнанні неконституційними вже згадуваним Рішенням КСУ від 22.05.2008 р. І це означає, що якщо зміни до закону втратили чинність, то автоматично відновлюється (знову набирає чинності) попередня редакція цих законів (статей закону). І ніяких додаткових рішень (КСУ, Верховної Ради України, Президента України, КМУ, чи будь-якого іншого органу) не потрібно, щоб відновити дію попередньої редакції закону (статей закону).
Таким чином, з 22.05.2008 р. і по цей час є чинною та редакція частини 2 статей 40 і 42, яка діяла до прийняття Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (до 31.12.2007 р.), а саме :
“…Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, ЗА КАЛЕНДАРНИЙ РІК, ЩО ПЕРЕДУЄ РОКУ ПЕРЕРАХУНКУ ПЕНСІЇ…”
Тобто якщо звернення за призначенням ( перерахунком) пенсії надійшло в 2010 році, то роком, що передує року звернення , є 2009, а не 2007 рік.
Стосовно посилання УПФУ на норми Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 р:
В будь-якому випадку посилання на необхідність застосування норм Постанови КМУ в той час, коли правовідносини врегульовані Законом, є неправомірним, тому що за загальновизнаним принципом права, а також згідно частини 4 статті 9 КАС України у разі, коли норма підзаконного акта (яким є і Постанова КМУ) суперечить закону, то має застосовуватися закон, тому що він має більш високу юридичну силу.
Але крім цього, Постанова КМУ № 530 від 28.05.2008 р. (в тому числі і підпункт 3 пункту 11, на який посилається УПФУ) насправді не містить норм про необхідність застосування при перерахунку пенсій на підставі частини 4 статті 42 середньої зарплати за 2007 рік.
В Постанові КМУ № 530 від 28.05.2008 р. питання перерахунку пенсії у зв’язку з роботою після первісного призначення пенсії (на підставі частини 4 статті 42 Закону про пенсії) регулює тільки підпункт 3 пункту 11, в третьому реченні якого передбачено наступне :
« За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону про пенсії, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону про пенсії враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.»
Таким чином, якщо навіть і застосовувати в даній ситуації Постанову КМУ № 530 від 28.05.2008 р., то все одно перерахунок пенсії повинен проводитися виходячи з середньої заплати за 2009 рік (календарний рік, що передує року перерахунку пенсії), а не за 2007 рік
У зв’язку з вищевикладеним вважаю, що правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на перерахунок пенсії, передбаченого ч. 4 ст. 42 Закону №1058–IV засновані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист, і юридичними засобами - здійснення цього права, а тому відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст.68 Конституції вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають дотримуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.
Виявляю бажання бути особисто присутньою на засіданні суду.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 6, 19, 22, 68 Конституції України, статтями 18, 104, 105,106 КАС України ст.ст. 4, 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пп.3 п. 11 Постанови КМУ від 28.05.2008 р. N530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".
прошу:
1. Залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову
суду Корольовського районного суду за адміністративним позовом ХХХХ. від 25.02.2011 р. - без змін.
ДОДАТКИ:
1.Копія заяви про поновлення строку позовної давності.
2.Копія ухвали Корольовського районного суду про закриття провадження в порядку цивільного судочинства.(справа № 2-3822).
Людмила