Достаточно актуальное решение:
08 жовтня 2010 р.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
...
У квітні 2007 року ОСОБА_5 звернувся до суду першої інстанції з позовом, предметом якого є: визнання рішення управління Пенсійного фонду України (надалі –УПФУ) в Ленінському районі м.Миколаєва незаконним; зобов’язання УПФУ провести перерахунок пенсії з урахуванням трудового стажу за 24 місяці 2005 та 2006 років.
05 березня 2008 року Ленінський районний суд м.Миколаєва прийняв постанову, якою задовольнив позовні вимоги з підстави недоведеності суб’єктом владних повноважень правомірності прийнятого рішення щодо відмови у зарахуванні до загального пенсійного стажу позивача періоду роботи у 2005-2006 роках.
У поданій апеляційній скарзі УПФУ, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_5 є пенсіонером, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 12.08.1999 року, копію якого долучено до матеріалів справи (а.с. 12). Сторони не заперечують того факту, що останній перерахунок пенсій позивачу було проведено у 2004 році.Однак, з 01.01.2005 року по теперішній час ОСОБА_5 продовжує працювати, у зв’язку з чим вважає, що розмір його пенсійного забезпечення підлягає перерахунку внаслідок збільшення страхового стажу. Проте, на його звернення до УПФУ, останнім було прийнято рішення №3 від 27.02.2007 року, яким у проведенні перерахунку ОСОБА_5 було відмовлено (а.с. 13). Вважаючи рішення органу Пенсійного фонду України незаконним, пенсіонер звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із необхідності застосування до спірних правовідносин положень ч.1 ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року, а саме.
«Перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду».
Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, УПФУ зазначило, що фактично страхові внески із заробітної плати позивача було сплачено лише за 4 місяці (2 місяці у 2005 році та 2 місяці у 2006 році ), а відтак підстав для перерахунку пенсії немає.
Перевіряючи повноту з’ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.
За змістом ст. 2 Закону «Про загальнообо’вязкове державне пенсійне страхування», система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів.
Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають зокрема громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, що прямо передбачено ч. 1 ст. 8 Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема трудової книжки ОСОБА_5, з 2005 року позивач працював у державній акціонерній холдінговій компанії (надалі –ДАХК) «Чорноморський суднобудівний завод», а з 01.11.2005 року –у товаристві з обмеженою відповідальністю (надалі –ТОВ) «Чорноморенергоремсервіс»(а.с. 11). З 01.01.2005 року по 31.10.2005 року ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод»із заробітної плати ОСОБА_5 нараховувались страхові внески. За листопад –грудень 2005 року та 2006 рік страхові внески нараховувались ТОВ «Чорноморенергоремсервіс». В підтвердження до матеріалів справи долучено «Індивідуальні відомості про застразовану особу»(а.с. 14-16). З картки особового рахунку ТОВ «Чорноморенергоремсервіс»як страхувальника фізичної особи вбачається, що у підприємства наявна заборгованість перед УПФУ зі сплати страхових внесків (а.с. 31-34), у звязку з чим орган ПФУ не зарахував до загального трудового стажу відповідні періоди роботи та відмовив застрахованій особі у перерахунку пенсії.
Вказане свідчить, і сторони це не заперечують, що ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод»та ТОВ «Чорноморенергоремсервіс»є страхувальниками ОСОБА_5, а тому саме на них п. 6 ст. 17 Закону покладено обов’язок «нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески».
Оскільки порушення страхувальниками обов’язку щодо сплати страхових внесків за умови звітності про нарахування зазначених сум вказує на наявність публічно-правового спору між підприємствами та УПФУ, не спростовує факту наявності у застрахованої особи страхового стажу та, відповідно, права на перерахунок пенсії відповідно до ст. 42 Закону, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо непавомірності дій УПФУ з прийняття рішення про відмову в проведенні перерахукну пенсій позивача.
Виходячи з того, що висновок суду є вірним внаслідок повного з’ясування обставин справи та правильного застосування правових норм, судове рішення, згідно зі ст. 200 КАС України, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга УПФУ не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, –
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Миколаєва –залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду міста Миколаєва від 05 березня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Миколаєва про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити певні дії –залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: